Постанова 4803 № 183/2766/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1429/25 Справа № 183/2766/21 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного підприємства Сетам, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровськї області Ванжи Олександра Володимировича, ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Дубовенко Андрій Вікторович, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ У квітні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом, який у подальшому уточнили, про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння. В якому просили суд, визнати недійсним: - електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ», які відбулися 14 квітня 2021 року щодо реалізації предмету іпотеки (двокімнатна квартира, загальною площею 47,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) по лоту № 470706, оформлені Протоколом № 534293 від 14 квітня 2021 року, який підписано переможцем ОСОБА_4 та організатором торгів заступником директора з електронних торгів ОСОБА_7 ; - акт про реалізацію предмета іпотеки від 21 квітня 2021 року (щодо двокімнатної квартира, загальною площею 47,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), підписаний Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою Олександром Володимировичем; - свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 47,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яким право власності зареєстроване за переможцем торгів ОСОБА_4 за реєстраційним № 559 видане Приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрієм Григоровичем від 21 квітня 2021 року; витребувати на корись позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 об?єкт нерухомості (двокімнатна квартира, загальною площею 47,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), судові витрати покласти на відповідачів. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича, ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко Андрій Григорович, про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 31.10.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Дубовенко А.В. подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 рокускасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що як встановлено судом, реалізації на електронних торгах підлягала частка боржника в спірній квартирі, а не вся спірна квартира, яка належить боржнику та позивачці на праві спільної сумісної власності. Однак частка боржника в спірній квартирі не була виділена, тобто не набула статусу самостійного об?єкта нерухомості в передбаченому законом порядку, тому не могла бути реалізована з електронних торгів, а реалізація всієї квартири, в якій знаходиться і частка позивачки, не відповідає вимогам закону. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 23.12.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Дубовенко Андрій Вікторович залишити без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року залишити без змін. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ У судовому засіданні адвокат представник позивачів Дубовенко А.В. доводи апеляційної скарги підтримав. Від приватного нотаріуса Носенко А.Г. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 5, а.с. 247-256), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 09 квітня 2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у цивільній справі № 2-4573/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/126954/3175/74 від 27 березня 2007 року в сумі 327 072,05 грн., судові витрати в сумі 2 943 грн., а всього 330 015,05 грн. На виконання рішення суду 14 серпня 2012 року був виданий виконавчий лист. 13 грудня 2019 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О. В. з заявою про відкриття виконавчого провадження, в своїй заяві Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» також просило звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 . 13 грудня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60883761 на виконання виконавчого листа, виданого 14 серпня 2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на виконання рішення суду від 09 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване, задоволено. Звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , право власності на яке не зареєстроване, а саме - на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Маймор С.Ю. за № 948, зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєстрованому в реєстрі прав власності за ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 і ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 . Ухвала набрала законної сили 23 вересня 2020 року. 14 квітня 2021 року відбулися електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ», з реалізації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протокол проведення електронних торгів № 534293, а переможцем визнано учасника № 5 - ОСОБА_4 . Продаж вищезазначеного майна здійснено на підставі виконавчого провадження ВП № 60883761 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-4573/11, виданого 14 серпня 2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/126954/3175/74 від 27 березня 2007 року в сумі 327072,05 грн., судових витрат в сумі 2943 грн., а всього - 330015,05 грн. 21 квітня 2021 року щодо переможця торгів ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57775761 від 21 квітня 2021 року нотаріусом Носенком Андрієм Григоровичем, Новомосковський міський нотаріальний округ Дніпропетровської області відповідно до свідоцтва за № 559 від 21 квітня 2021 року, виданого на підставі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 21 квітня 2021 року, підписаного Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою Олександром Володимировичем. 23 квітня 2021 року за договором купівлі-продажу реєстровий № 482, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та посвідченим Приватним нотаріусом Новомосковського нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко О. М., власником спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 став ОСОБА_10 11 серпня 2021 року за договором купівлі-продажу реєстровий № 951, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та посвідченим Приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко О. М., власником спірної квартири стала ОСОБА_6 03 березня 2023 року за договором купівлі-продажу реєстровий № 401, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , та посвідченим Приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Бака О. В., власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 стала ОСОБА_3 . В обґрунтування позову у цій справі, позивачі посилалися на таке. По-перше, не дивлячись на те, що позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 23 вересня 2020 року та апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений ст. 354 ЦПК України, відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду, приватним виконавцем всупереч положенням ст. 359 ЦПК України та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 2831/5 від 29 вересня 2016 року виконавче провадження не було зупинено, а відповідно і не було зупинено електронні торги з реалізації спірної квартири. Такі доводи позивачів не ґрунтуються на зазначених ними самими положеннях законодавства. Так, ч. 4 ст. 359 ЦПК України передбачає, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Вимогами статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік обставин, за яких можливо зупинити вчинення виконавчих дій. Вимогами статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). У той же час, як зазначено самими позивачами і як убачається з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року, апеляційна скарга подана в строк, передбачений ст. 354 ЦПК України і питання поновлення строку на апеляційне оскарження цією ухвалою суду не вирішувалось, як і не вирішувалось питання про зупинення дії оскаржуваної ухвали суду (т. 4 а.с. 195). Крім того, відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Таким чином, ухвала суду від 23 вересня 2020 року про звернення стягнення на спірну квартиру, право власності на яку не зареєстровано, набрала законної сили 23 вересня 2020 року, її дія судом апеляційної інстанції не зупинялась, тому жодні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій та зупинення виконавчого провадження, були відсутні. Крім того, станом на момент ухвалення цього рішення, постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року залишено без змін (т. 5 а.с. 143-149). Також судом береться до уваги і те, що позивачами не було оскаржено дій приватного виконавця в частині не зупинення вчинення виконавчих дій та не зупинення виконавчого провадження. По-друге, навіть якщо суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 за договором від 27 березня 2007 року став власником спірної квартири, то відповідно до положень ст.ст. 60, 61, 63, 65, 73 СК України, ст.ст. 366, 368, 369, 371 ЦК України, це майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Відповідно необхідність визнання спірних електронних торгів недійсними обґрунтовано також, нібито, перебуванням спірної нерухомості у спільній сумісній власності подружжя позивачів, що, на їх думку, свідчить про порушення майнових прав одного з подружжя. Однак, з такими твердженнями позивачів погодитися не можна з урахуванням наступного. Дійсно, ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на виконавця обов?язок, у разі звернення стягнення на об?єкт нерухомого майна, здійснити в установленому законом порядку заходи щодо з?ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Перебування спірної квартири у власності боржника підтверджена відповідним судовим рішенням від 23 вересня 2020 року, яким встановлено, що саме боржник є власником майна. Відтак, ухвалення відповідного судового рішення вказує на вжиття приватним виконавцем вичерпних заходів для з?ясування належності майна боржникові та перевірки, чи перебуває нерухомість під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об?єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об?єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»). У порядку, передбаченому вказаним вище положенням Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна боржника, якою наклав арешт на нерухомість, що вказує на дотримання приватним виконавцем приписів Закону. Разом з тим, ст. 19 Конституції України містить основоположний припис, за змістом якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти мише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас, ані Закон України «Про виконавче провадження», ані інші нормативно-правові акти не зобов?язують приватного виконавця з?ясовувати питання, пов?язані з сімейним статусом боржника, проживанням боржника разом зі своєю дружиною - позивачем, чи окремо, розглядом судом справи про розірвання шлюбу між боржником та позивачем, а також про поділ майна подружжя тощо; як і не покладають на приватного виконавця зобов`язання одержувати інформацію чи було майно набуте боржником під час шлюбу. За таких обставин приватний виконавець з?ясував відомості, передбачені законодавством, у той час, як з`ясування іншої інформації, на яку посилаються позивачі щодо статусу спірної квартири як спільного майна подружжя, перебуває поза межами повноважень приватного виконавця, який зобов?язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження позивачів про те, що приватним виконавцем у цій справі не були вжиті достатні заходи з метою з?ясування належності майна позивачеві на праві власності, зокрема щодо існування співвласника, не узгоджуються із зазначеними вище письмовими доказами та нормами права, що підтверджують вичерпне виконання приватним виконавцем своїх обов?язків. Отже, суд приходить до висновку, що приватний виконавець правомірно передав нерухомість на реалізацію до ДП «СЕТАМ», з урахуванням того, що на підставі ухвали суду від 23 вересня 2020 року приватним виконавцем з?ясовано належність майна на праві приватної власності боржникові, тобто на момент звернення стягнення на нерухомість боржник був одноосібним власником майна, а тому будь-які твердження позивача, що заперечують такі обставини не заслуговують на увагу. Матеріали виконавчого провадження, долучені до справи у засвідченій приватним виконавцем копії, не містять жодних даних, які б свідчили про те, що позивачі, зокрема ОСОБА_1 , вчиняли будь-які дії з метою повідомлення приватного виконавця щодо можливого порушення її права власності відносно спірного майна. При цьому в матеріалах виконавчого провадження, засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи, наявна копія заяви ОСОБА_1 , відповідно до якої остання повністю згодна з правочинами (договір іпотеки, кредитний договір), які в свою чергу укладаються ОСОБА_2 в інтересах сім`ї та укладання їх відповідає вільному і спільному волевиявленню. Також указаною заявою ОСОБА_1 підтверджує факт роз?яснення правових наслідків укладання договорів та порядок звернення стягнення на нерухоме майно (т. 4 а.с. 271). Крім того, як установлено Дніпровським апеляційним судом у постанові від 31 серпня 2021 року, ухваленій під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою суду можуть порушуватися права інших осіб стосовно спірного нерухомого майна, належними доказами у справі не підтверджуються. Відповідно до п. 5.2. Іпотечного договору «Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів: або при несплаті або частковій несплаті у вставлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій); у разі смерті Іпотекодавця». Доказів звернення до суду ОСОБА_1 чи будь-якої іншої особи, після винесення постанови про опис та арешт майна боржника, про визнання права власності на іпотечне майно, позивачами не надано і судом не установлено. По-третє, щодо порушень, на думку позивачів, правил підготовки та проведення торгів, зокрема недоведення приватним виконавцем до відома боржника інформації про результати оцінки та проведення оцінки об`єкту нерухомості за технічною документацією, яка не відповідає плану квартири, відсутність інформації про проведення прилюдних торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації, неповідомлення приватним виконавцем боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, стартової ціни реалізації майна тощо. За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження». На виконання вказаних вище приписів Закону приватним виконавцем, після постановлення судом ухвали від 23 вересня 2020 року, 15 січня 2021 року винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та арештовано квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 3 огляду на ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Незважаючи на те, що боржникові було достовірно відомо про наявність виконавчого провадження, в якому у подальшому реалізовано нерухомість, що вбачається, поміж іншого, з ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2021 у справі № 2- 4573/11 за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця, Боржник не здійснив жодних кроків для узгодження вартості майна з іншою стороною виконавчого провадження (доказів звернення боржника до стягувача у виконавчому проваджені не надано). Оскільки сторони виконавчого провадження не повідомили приватного виконавця про визначену ними (узгоджену) вартість майна, 04 лютого 2021 року приватним виконавцем з метою визначення вартості майна призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, про що в дотримання вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» винесена відповідна постанова. Згідно зі звітом про оцінку майна від 01 березня 2021 року, наданого суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_13 , вартість арештованого вищезазначеного майна, становила 270 400 (двісті сімдесят тисяч чотириста) грн. без ПДВ. На виконання вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу сторін виконавчого провадження 05 березня 2021 року за вих. № 1130 направлено листа, яким останніх повідомлено про вартість майна та роз`яснений порядок оскарження оцінки. Частина 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» відносить до прав сторони виконавчого провадження, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. У свою чергу, боржник не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, зокрема, з повним звітом про оцінку майна, надати до моменту реалізації нерухомості звіт про оцінку майна, що складений іншим експертом (суб?єктом оціночної діяльності) та відображає іншу (вищу) вартість нерухомості, однак ані боржник, ані позивач ОСОБА_1 не скористалися такою можливістю взяти участь в процесі оцінки Майна. Крім того, ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» наділяє сторони правом, якщо вони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» також визначено питання підсудності під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця, що свідчить про наявність судового контролю, зокрема, за процесом оцінки нерухомості, і як наслідок можливість учасника виконавчого провадження звернутися до суду для захисту власних прав та інтересів. Зазначені вище приписи Закону кореспондуються із розділом VII ЦПК України (ст.ст. 447 453). Користуючись указаним вище правом на оскарження, боржник звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця, однак ухвалою Новомосковського міськрайонного суду дніпропетровської області від 30 червня 2021 року у справі № 2-4573/11 боржникові відмовлено у задоволенні скарги на дії (рішення) приватного виконавця. Так, приватним виконавцем 15 березня 2021 року відповідно до вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, здійснено публікацію щодо реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт https://setam.net.ua в мережі Інтернет, реєстраційний номер лота № 470706. Проведення аукціону призначено на 14 квітня 2021 року. 19 березня 2021 року на адресу офісу приватного виконавця надійшла ухвала Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 2-4573/11 (провадження 22-ц/803/3945/21), відповідно до якої відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року, якою в свою чергу задоволено подання приватного виконавця щодо вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, яке в установленому законом порядку за останнім не зареєстровано. На момент отримання вищезазначеної ухвали, майно вже перебувало на реалізації, як уже установлено судом вище, підстав для зупинення виконавчого провадження або зняття майна з електронних торгів не було. Послідовність дій приватного виконавця та ДП «СЕТАМ», а також особливості процесу реалізації арештованого майна, деталізовані у Порядку, адже згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Зокрема, п. 3 розділу ІІ Порядку закріплено, що виконавець у строк не пізніше п?яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проєкт заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абз. 3-16 п. 2 цього розділу. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): - копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; - копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; - копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб?єкта оціночної діяльності - суб?єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»); - у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; - копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Наведені вище норми Порядку вказують на те, що дії приватного виконавця щодо подання заявки обмежені винятково поданням документів, що перелічені у Порядку. Поряд з цим, абз. 3 п. 4 розділу II Порядку передбачено, що приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому п. 4 розділу І Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абз. 4 - 8 п. 3 розділу ІІ Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. На виконання наведених вище приписів Порядку приватним виконавцем було подано заявку на реалізацію майна разом із відповідними документами. Невідповідність змісту заявки вимогам законодавства судом не установлена. Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів (абз. 5 п. 4 розділу ІІ Порядку). Отже, ДП "СЕТАМ" виконує функції Організатора електронних торгів, який діє винятково в межах повноважень, визначених Порядком, розміщуючи інформацію в системі електронних торгів на підставі документів, поданих приватним виконавцем. Виконання таких функцій з порушенням чинного законодавства судом під час розгляду цієї справи не установлено. Щодо розміщення інформації про проведення спірних електронних торгів у засобах масової інформації, суд зазначає, що твердження позивачів про відсутність такої інформації спростовується копіями оголошень у відповідних засобах масової інформації, що містяться у матеріалах виконавчого провадження (т. 4 а.с. 362-363, 364-365). Крім того, обізнаність позивача ОСОБА_2 про проведення електронних торгів 14 квітня 2021 року підтверджується долученим ним листом ДП «Сетам» від 19 березня 2021 року, направленим йому засобами поштового зв`язку 24 березня 2021 року, копія якого подана позивачем разом з позовом до суду 26 квітня 2021 року. При цьому з огляду на строки перебігу поштових відправлень відповідно до встановлених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року Нормативів і нормативних строків пересилання рекомендованих поштових відправлень, такий лист мав бути доставлений боржникові 29 березня 2021 року, тобто до дати проведення електронних торгів. Доказів зворотного позивачами суду надано не було. Наведені вище обставини указують на те, що жодних порушень прав позивачів на електронних торгах не відбулося, а завдяки реалізації майна були задоволені вимоги стягувача та досягнута мета виконавчого провадження - виконання рішення суду. За таких обставин ДП СЕТАМ як організатор електронних торгів, здійснило всі передбачені законодавством дії для реалізації майна, а тому підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні, адже за наявних обставин така позовна вимога не узгоджується із ч. 1 ст. 215 ЦК України. Інші доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, та подані письмові докази самі по собі та в їх сукупності не мають вирішального значення для розгляду цієї справи, а тому не враховуються судом при ухваленні рішення та не оцінюються. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає, під час розгляду справи судом установлено, що проведенні виконавчі дії та вжиті відповідні заходи примусового виконання здійснені з дотримання вимог діючого законодавства, в тому числі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а відповідні процесуальні документи винесені без порушень, та відповідають всім вимогам та порядку їх оформлення; і не установлено судом порушення вимог Порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, зокрема такі, що вплинули б на результати електронних торгів, або потягли порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Належність майна до об?єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружкя укладено договір в інтересах сім?ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя. Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім?ї, створює обов?язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім?ї. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України). Відповідно до п. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов?язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/ії виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Отже чинним законодавством України чітко передбачено право кредитора задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в цілому. Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеної у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Апеляційний суд відхиляє довід апеляційної скарги, що торги проведені з порушенням, оскільки ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року, якою подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича було задоволено. Звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , а саме - на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 . Ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року набрала законної сили 23 вересня 2020 року та була надана на виконання. Позивачі по цієї справі оскаржила вказану ухвалу до апеляційного суду значно пізніше, коли вона вже набрала чинності та апеляційне провадження по справі було відкрито у лютому 2024 року, при цьому ухвалою Дніпровського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження дія ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року не зупинялась на час апеляційного розгляду справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, оскільки порушень порядку реалізації арештованого майна з боку приватного виконавця Ванжи О.В. та ДП «Сетам» при проведенні торгів щодо спірної квартири, допущено не було, позивачами не надано належних і допустимих доказів порушення порядку проведення електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення їхніх прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів з реалізації спірної квартири, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Дубовенко Андрій Вікторович залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 11.03.2025 року. Судді: