Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/25100/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25100/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (суддя Златін С.В.) в справі № 160/25100/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 64 777,35 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто податковий борг з платника податків - фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_1 до бюджету у сумі 64 777,35 гривень. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення погашення податкового боргу строком на 6 місяців. В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення, задовольнивши клопотання про розстрочку погашення податкового боргу строком на шість місяців. Апелянт вказує, що єдиним джерелом доходів є винагорода, яка виплачується державою як оплата за надання безоплатної правової допомоги, проте в період дії воєнного стану така винагорода виплачується із значним запізненням через відсутність бюджетних асигнувань, тому вважає, що наявні підстави для розстрочення погашення податкового боргу. Рішення суду першої інстанції в цій частині взагалі не мотивоване. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що в інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_2 обліковується податковий борг у сумі 64 777,35 грн, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, у розмірі 59 600,32 грн згідно з податковою декларацією №9433274563 від 10.05.2022 на суму 14 847,64 грн., термін сплати 01.08.2022 (з урахуванням переплати в розмірі 2 524,09 грн) загальна сума 12 323,55 грн; з податковою декларацією №9310932508 від 02.05.2023 на суму 19 505,16 грн., термін сплати 31.07.2023; податковою декларацією №9386137037 від 25.04.2024 на суму 27 771,61 грн., термін сплати 01.08.2022; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, у розмірі 5 177,03 грн, згідно з податковою декларацією №9433274563 від 10.05.2022 на суму 1 237,30 грн., термін сплати 01.08.2022; податковою декларацією №9310932508 від 02.05.2023 на суму 1 625,43 грн., термін сплати 31.07.2023; податковою декларацією №9386137037 від 25.04.2024 на суму 2 314,30 грн., термін сплати 01.08.2022. У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Податковим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу №0009790-1309-0436 від 10.05.2023 року. Врахувавши, що сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженою, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову. Вирішуючи заяву відповідача про розстрочення податкового боргу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що податковий борг у позивача виник у зв`язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов`язань з 2022 року, тобто з 2022 року до моменту розгляду цієї справи у позивача була можливість сплатити заборгованість. Відповідачем оскаржене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення податкового боргу. Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку як фізична особа - платник податку. Станом на час звернення до суду відповідач має податковий борг у загальному розмірі 64 777,35 грн, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 59 600,32 грн та військового збору у розмірі 5 177,03 грн, який виник внаслідок несплати у встановлений термін сум податкових зобов`язань, визначених платником у поданих податкових деклараціях. ГУ ДПС 10 травня 2023 року сформована податкова вимога №0009790-1309-0436, яка направлена відповідачу засобами поштового зв`язку за податковою адресою відповідача. Відповідачем податковий борг не погашений. Не заперечуючи наявність податкового боргу, відповідач просив розстрочити податковий борг на шість місяців. За положеннями частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; Частиною першою статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 КАС). Частиною четвертою статті 378 КАС України установлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно з частиною п`ятою статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Тобто, підставою для розстрочення виконання судових рішень можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та такі підстави повинні бути доведені заявником. Відповідач у заяві про розстрочення виконання судового рішення посилається на те, що єдиним джерелом його доходів є винагорода, яка виплачується державою як оплата за надання безоплатної правової допомоги, проте в період дії воєнного стану така винагорода виплачується із значним запізненням через відсутність бюджетних асигнувань. Відповідачем не надано як суду першої інстанції, так й суду апеляційної інстанції будь-яких доказів невиплати або виплати із затримкою винагороди за надання безоплатної правової допомоги. Відповідачем не надано інших доказів існування обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Судом також не встановлено обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні статті 378 КАС України. Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розстрочення виконання судового рішення. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено, тому враховуючи межі апеляційного перегляду, установлені статтею 308 КАС України, судом не надається оцінка висновкам суду першої інстанції, які стали підставою для задоволення позову. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року в справі № 160/25100/24 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року в справі № 160/25100/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 12 березня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Повне судове рішення складене 12 березня 2025 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов