Постанова 4854 № 400/2198/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2198/21 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: В квітні 2021 року Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі ГУ ДПС) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач), в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 233038,99 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки відповідач своєчасно не сплатив угоджену суму податкового зобов`язання на загальну суму 233038,99 грн., яка складається з наступних сум: 216328,20 грн. військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 16200,79 грн. податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та 510,00 грн. адміністративні штрафом та інші санкції, відповідачу 05.10.2020 року була направлена податкова вимога, яка не була оплачена. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Однак оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої не встановив всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору, дійшов помилкових висновків, які не підтверджуються матеріалами справи, що призвело до прийняття помилкового рішення. Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції обмежився лише констатацією того, що на суму 233038,99 грн. відповідачу була направлена податкова вимога 71-13 від 05.10.2020 року, яка не була добровільно оплачена, і відповідач не надав суду заперечень позову, що на думку суду першої інстанції достатньо для задоволення позовних вимог. При цьому суд першої інстанції не надав оцінку доводам та доказам податкового органу в обґрунтування заявленого позову. В той же час, аналіз таких доводів та доказів свідчить про те, що наведені в позові податкового органу обґрунтування позову не підтверджуються доказами, які надав суду сам позивач. Як вже зазначено вище, податковий орган в позові стверджує, що сума податкового боргу ОСОБА_1 складається з заборгованості на суму 216328,20 грн. по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 16200,79 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та на суму 510,00 грн. за адміністративним штрафом. На підтвердження таких тверджень податковий орган долучив до позову копії податкових повідомлень-рішень, які суперечать змісту самого позову. Зокрема, до позову долучені наступні податкові повідомлення-рішення від 08.06.2017 року: - 0011011407, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховані зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 103668,23 грн. за основним платежем та 25917,06 грн. за штрафними санкціями (а.с.10); - 001102407, військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7750,55 грн. за основним платежем та 193,64 грн. за штрафними санкціями (а.с.11); - 0011041407, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нарахований штраф на суму 47,99 грн. за платежем військовий збір (а.с.12); - 0011031407, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нарахований штраф на суму 391,86 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с.13); - 0011051407, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нарахований штраф на суму 510,00 грн. за платежем інші штрафні санкції (а.с.14); Крім того, згідно долученого до позову розрахунку податкового боргу відповідачу також нарахована пеня по військовому збору на суму 86581,73 грн. та по податку на доходи фізичних осіб на суму 6464,68 грн.. Отже, наведені в позові суми заборгованості по військовому збору на суму 216328,20 грн. та по податку на доходи фізичних осіб на суму 16200,79 грн. не підтверджуються наданими позивачем податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2017 року. Крім того, вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зобов`язання нараховані саме фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на підставі акту перевірки від 25.04.2017 року про результати документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.16-30), але позов подано виключно як до фізичної особи. На стадії відкриття провадження у справі суд першої інстанції ухвалою від 12.04.2021 року залишив позов без руху та надав позивачу строк для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позов, вважаючи, що податковий орган пропустив строк звернення до суду (а.с.38). На виконання цієї ухвали податковий орган подав заяву, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та просив такий строк поновити, посилаючись на обставини реформування Головного управління ДПС у Миколаївській області. Ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.05.2021 року суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив позивачу такий строк, при цьому не зазначивши, в чому саме полягає поважність таких причин. В апеляційній скарзі апелянт, крім іншого, також посилається і на пропуск позивачем строку звернення до суду. Колегія суддів вважає, що податковим органом дійсно пропущений строк звернення до суду з даним позовом. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Згідно пунктів 102.1, 102.4 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. З наведених законодавчих норм слідує, що крім Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до адміністративного суду в податкових правовідносинах визначаються також і Податковим кодексом України. При цьому, пунктом 102.4 ст.102 ПК України визначений строк, протягом якого може бути стягнутий податковий борг це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Колегія суддів звертає увагу на те, що дана норма Податкового кодексу України є спеціальною нормою при вирішенні питання про строк звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, і цей кодекс не передбачає можливості поновлення такого строку. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Пунктом 42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно ч.45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Підпунктом 56.15 ст.56 ПК України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно пункту 57.3 ст.56 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. З наведеного слідує висновок, що нараховане податковим повідомленням-рішенням податкове зобов`язання за наслідками проведеної перевірки, якщо воно не оскаржено в адміністративному та/або судовому порядку, набуває статус узгодженого податкового зобов`язання через 10 робочих днів з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення та підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Як слідує з матеріалів справи, всі вищевказані податкові повідомлення-рішення від 08.06.2017 року були отримані відповідачем 08.06.2017 року, про що свідчить підпис відповідача на цих рішеннях з проставленою датою. Таким чином, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2017 року суми податкових зобов`язань набули статусу узгодженого податкового боргу з 19.06.2017 року, а відтак ці суми могли бути стягнуті податковим органом шляхом звернення до суду в строк до 19.06.2020 року. І, як вже зазначено вище, Податковий кодекс України не передбачає можливості та підстав для поновлення такого строку. Відповідно до ч.1 статі 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Як вже зазначено вище, що податковий орган заявляв клопотання про поновлення строку звернення до суду з тих підстав, Головне управління ДПС у Миколаївській області перебувало у стадії реорганізації, внаслідок чого матеріали для подання цього позову надішли до відповідного структурного підрозділу лише у грудні 2020 року, і суд першої інстанції ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.05.2021 року таке клопотання задовольнив, не зазначивши при цьому, в чому саме полягає поважність таких причин. Колегія суддів вважає, що наведені податковим органом причини пропуску строку звернення до суду не можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду. По-перше - твердження про те, що у Головного управління ДПС у Миколаївській області виникла можливість подання такого позову лише з грудня 2020 року внаслідок проведення процедури реорганізації не підтверджено будь-якими доказами. По-друге даний позов був поданий до суду в квітні 2021 року и податковий орган не вказує на причини того, чому такий позов не подався на протязі більше чотирьох місяців з моменту, коли, як зазначає позивач, до нього у грудні 2020 року надійшли матеріали для подання цього позову. По-третє саме твердження про відсутність у Головного управління ДПС у Миколаївській області до грудня 2020 року матеріалів для подання цього позову є надуманими, адже ще 05.10.2020 року цим податковим органом була сформована податкова вимога від 05.10.2020 року №71-13, яка була направлена в адрес відповідача на вищевказану суму. Таким чином, податковим органом пропущений строк звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача сум податкових зобов`язань, нарахованих зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2017 року і підстави для поновлення такого строку відсутні. Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України , якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача сум податкових зобов`язань, нарахованих зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2017 року, підлягає залишенню без розгляду. Сума, на яку слід залишити позов без розгляду, складає 139992,56 грн. з урахуванням самостійної оплати позивачем 11.10.2017 року 230,68 грн. в рахунок погашення суми податкового зобов`язання, нарахованого податковим повідомленням рішенням від 08.06.2017 року №0011031407 про що зазначено в розрахунку податкового боргу. Що стосується сум пені в розмірі 86581,73 грн. та 6464,68 грн., які нараховані на несплачені суми податкових зобов`язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2017 року, і які також включені позивачем до загальної суми податкового боргу, що стягнуться в рамках даної справи, то колегія суддів вважає, що підстави для стягнення цих сум відсутні, виходячи наступного. Відповідно до положень пп.129.9.1 сп.129.1 ст.129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Згідно п.129.1.2 ст.129 ПК України, в редакції в редакції Закону №466-IX від 16.01.2020 року, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, нарахування пені розпочинається, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Слід зазначити, що положення підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України в редакції Закону №466-IX від 16.01.2020 року за своїм змістом не змінює по суті той механізм нарахування пені, який був передбачений цим пунктом станом на час винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, суми пені, які були нараховані на суми податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2017 року, підлягали анулюванню ще станом на 19.06.2020 року, а тому підстави для їх стягнення з відповідача на час розгляду даної справи відсутні. Відтак, в задоволені решти позовних вимог на суму 93046,41 грн. (86581,73 грн. + 6464,68 грн.) слід відмовити. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справи нової постанови, якою позов в частині позовних вимог на суму 139992,56 грн. залишити без розгляду, а в задоволенні решти позовних вимог на суму 93046,41 грн. - відмовити. За правилами ст.139 КАС України на користь відповідача з Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає стягненню сума судового збору, сплачена при поданні апеляційної скарги в розмірі 5244,00 грн.. Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою залишити без розгляду позовні вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 139992,56 грн., а в задоволенні решти позовних вимог на суму 93046,41 грн. відмовити. Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43144729) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5244 (п`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 00 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.