Ухвала КАС ВС № 160/17346/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 05 березня 2025 року м. Київ справа №160/17346/24 адміністративне провадження № К/990/6385/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/17346/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1), в якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 по посаді «головний спеціаліст сектору взаємодії з засобами масової інформації та зв`язків з громадськістю», з якої був звільнений (або аналогічної) станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ХІ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 по посаді «головний спеціаліст сектору взаємодії з засобами масової інформації та зв`язків з громадськістю», з якої був звільнений (або аналогічної) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно з вимогами абзацу 4 пункту 5 Порядку № 45 (у середніх розмірах), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ХІ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024, у задоволені позовної заяви відмовлено. 17.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження на підставі отримання 18.01.2025 повного тексту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024; скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.24 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі № 160/17646/24, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), а також на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постановах від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 та інших). Скаржник зазначає, що на час подання позову до відповідача, розгляду адміністративної справи судами першої та апеляційної інстанції, змін законодавства, а саме внесення змін до Законів України № 2262-ХІІ, № 2011-ХІІ, № 3460-ІХ, № 966-ХІV, № 1774-VIII, які регулюють правовідносини в сфері грошового забезпечення і пенсійного забезпечення військовослужбовців не відбулось. Своєю чергою Постанова № 481 є підзаконним нормативно-правовим актом і внесені нею зміни 12.05.2023 до Постанови № 704 розрахункової сталої величини для визначення посадових окладів і окладів за військове звання у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн суперечить закону. На думку скаржника, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. В касаційній скарзі скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 скаржником отримано 18.01.2025 засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверту, в якому надіслана оскаржувана постанова, випискою-трекінгом із сайту «Укрпошта», у зв`язку з чим просить визнати причину пропуску для подання касаційної скарги поважною та обґрунтованою. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого. Відповідно до частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Ураховуючи наведену процесуальну норму та виходячи із наведених у клопотанні обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку касаційного оскарження судових рішень та, як наслідок, можливість його поновлення. Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно з пунктами 3, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У цій справі оскаржуються дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з 01.02.2024, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 16.09.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики поданої касаційної скарги позивач зазначає, що Уряд, застосовуючи Постановою від 12.05.2023 № 481 прожитковий мінімум для працездатних осіб у фіксованому розмірі 1762,00 грн, ввів правову колізію між зазначеної постановою та Законом № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом № 2017-III, Законом № 966-ХІV «Про прожитковий мінімум», Законом № 1774-VІІІ, яка свідчить про явну суперечливість норм підзаконного нормативно-правового акту законам з огляду на неоднаковість регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і ця обставина, на думку скаржника, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в подальші роки. Отже, позивач фактично висловлює незгоду із прийнятою постановою Кабінету Міністрів України та її застосуванням судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, водночас в касаційній скарзі не наведено новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Посилання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі. Стосовно посилання на те, що справа має виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу. Згідно із загальним правилом, справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених КАС України підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв`язку з цим порушень законності попередніх судових рішень. Верховний Суд може визначити наявність підстав для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з`ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до КАС України. Підставами для розгляду справи, що має для учасника виняткове значення, може бути виявлене після її апеляційного розгляду неоднакове застосування судом (судами) апеляційної інстанції одного й того ж положення закону. Водночас, предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення цієї справи до категорії винятково значимих. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі. Як на підставу касаційного оскарження скаржник також посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Колегія суддів зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, в яких розглядалися спірні правовідносини щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року у відповідності до Закону України «Про державний бюджет України. Проте, Суд не бере до уваги посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, які вказані скаржником з метою обґрунтування підстав касаційного оскарження, оскільки вони виникли за різних фактичних обставин, у різні періоди часу, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування, зокрема спірні правовідносини, в зазначених висновках, виникли щодо відмови у виготовлені та направленні до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки судів. Крім того, по тексту касаційної скарги, серед іншого, містяться посилання на постанови Верховного Суду, проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України, Суд не бере такі до уваги. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. З огляду на наведене, Суд уважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив. Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття провадження. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, поновити йому зазначений строк. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/17346/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Шарапа Я.О. Берназюк