Постанова 4854 № 946/5944/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 946/5944/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року, прийняте у складі суду судді Смокіної Г.І. в місті Ізмаїлі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ОДП № 3347834 від 16.07.2024 в розмірі 340,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ОДП № 3347834 від 16.07.2024 в розмірі 340 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване рішення суду ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що інформація про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначена на сайті Одеської міської ради та містить фотознімки розташування транспортного засобу Nissan Primera, д/н НОМЕР_1 за адресою м. Одеса, вул. в дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено та GPS-координати місця вчинення адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що відсутність фотозйомки автомобіля позивача на фоні знаку та відсутність фотозображення самого знаку 3.34 «Зупинку заборонено» не означає, що цей знак відсутній. З огляду на викладене, апелянт зазначає, що ним до суду було надано фото розташування вищезазначеного знаку та скриншот з електронної версії Googlе maps. Позивачем надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.07.2024 інспектором з паркування Кузнєцовим О.О. винесено постанову серії ОДП № 3347834 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у виді штрафу в розмірі 340 грн. За змістом постанови, 16.07.2024 року о 14 год. 02 хв. в м. Одеса на вул. Семінарська, 1/4 водій транспортного засобу Nissan Primera номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Не погоджуючись із правомірністю зазначеної постанови, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні будь-які докази порушення позивачем вимог пункту 33 3.34 Правил дорожнього руху України, внаслідок яких у відповідача виникло б право притягнення водія до адміністративної відповідальності. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР установлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Підпунктом «в» пункту 8.4 ПДР визначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Відповідно до пункту 3.34 розділу 33 ПДР дорожній знак «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України. При цьому, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи, зокрема фотоматеріалів не вбачається, що автомобіль позивача здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на надану ним до суду фотографію знаку 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки із вказаної фотографії неможливо встановити, де саме розташований зазначений дорожній знак, а також співставити розташування вказаного знаку із місцем, де був припаркований автомобіль позивача. Жодних належних доказів на підтвердження обставин здійснення позивачем зупики у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.04.2018 року № 338/1/17, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесеної відносно позивача постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року залишити без задоволення. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: Ю.В. Осіпов Суддя: В.О. Скрипченко