Постанова Дніпровський апеляційний суд № 172/1163/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2949/25 Справа № 172/1163/24 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Атаманюк Ігор Леонідович, на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 27 листопада 2024 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 15.07.2024 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить встановити факт перебування на його утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 27 листопада 2024 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 30.12.2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Атаманюк Ігор Леонідович надійшла апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 27 листопада 2024 рокута направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей має для заявника ОСОБА_1 суттєве юридичне значення, оскільки дасть можливість реалізувати право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема зазначає, що вказані висновки суду першої інстанції є помилковими, необгрунтованими та такими, які зроблені не на підставі норм процесуального права та не на підставі норм матеріального права. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 03.02.2025 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_6 - адвоката Старовойтової Дарини Андріївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 27 листопада 2024 року залишити без змін. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ У судовому засіданні в режимі адвокат Атаманюк І.Л. доводи апеляційної скарги підтримав. Представник ОСОБА_6 адвокат Старовойтова Д.А., яка прийняла участь у розгляді справи в режимі відеоконференції проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, пояснив, що її довірителька вважає, що доводи заяви є недоведеними, тобто існує спір про право. Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.182-186), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. У судовому засіданні представник заінтересованої особи-2 Старовойтова Д.А. заявила клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки факт самостійного виховання дитини батьком не може бути встановлений за правилами окремого провадження. Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечує проти заявлених вимог ОСОБА_1 , а тому у даному випадку є спір про право. Заявник та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що встановлення факту перебування на утримання на відміну від встановлення факту самостійного виховання дітей повинен бути встановлений саме у окремому провадженні, а не в позовному. Судом встановлено, що юридичний факт, який просить визнати заявник оспорюється заінтересованою особою, яка заперечує обставини, вказані ним у заяві. Вирішення даної справи може суттєво вплинути на права та обов`язки заінтересованої особи, а тому суд вважає, що у даному випадку виник спір про право. Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у цьому випадку виник спір про право, який необхідно розглядати в порядку позовного провадження. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно частини 7 зазначеної статті, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, про що також зазначено в ч. 1 ст. 293 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом. Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України. Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України). Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення заяви без розгляду, оскільки вирішення даної справи може суттєво вплинути на права та обов`язки заінтересованої особи, а тому у даному випадку виник спір про право. Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Атаманюк Ігор Леонідович залишити без задоволення. Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 27 листопада 2024 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 04.03.2025 року. Судді: