Ухвала КЦС ВС № 129/2185/24

УХВАЛА 04 березня 2025 року м. Київ справа № 129/2185/24 провадження № 61-2654ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2024 року постанову Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Гайсинської міської ради, про застосування спільної батьківської опіки над малолітньою дитиною, ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Гайсинської міської ради, в якому просив суд: визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним із батьків: два тижні з батьком ОСОБА_1 , у АДРЕСА_1 , два тижні з матір`ю ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 . Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року, клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Гайсинської міської ради, про застосування спільної батьківської опіки на малолітньою дитиною залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України. 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2024 року постанову Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року (надійшла до суду 03 березня 2025 року), у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року. Клопотання обґрунтовано тим, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 23 січня 2025 року. На підтвердження клопотання заявник не надав жодного доказу. Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити, а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на таке. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення сторонам копії постанови та не надано доказу дати отримання копії повного тексту постанови. Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити, а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що заявником не надано доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови. Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 536,80 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини дев`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подачу касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до касаційної скарги фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 605,60 грн). Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 68,80 грн (605,60-536,80=68,80). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2024 року постанову Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць