Постанова Волинський апеляційний суд № 161/4835/24

Справа № 161/4835/24 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/187/25 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Карпук А.К., Киці С.І., з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., представника відповідача Левчук І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», Головного управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про зобов`язання повернення безпідставно набутого майна та стягнення завданих матеріальних збитків, за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ), Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (далі - ДП МВС України «Інформ-Ресурси»), Головного управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області (далі - ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області) про зобов`язання повернення безпідставно набутого майна та стягнення завданих матеріальних збитків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (далі - ЗМУ МЮ). Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.04.2008 року, між ТзОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 687-017/ФК-08 (далі - Кредитний договір), про надання кредиту на суму 48 850 грн., терміном на 84 місяці, з кінцевим терміном повернення 24.04.2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних та щомісячною комісією за управління кредитом в розмірі 0,3 % від суми кредиту. Зазначає, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2010 року, по справі № 2-5567/2010 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителя) на користь ТзОВ «Укрпромбанк» 40 886,80 грн. заборгованості за кредитним договором № 687-017/ФК-08 від 25.04.2008 року та по 264,44 грн. судових витрат по справі з кожного. 30.06.2010 року, між ТзОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банк, відповідно до якого, право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 687-017/ФК-08 від 25.04.2008 року, перейшло до АТ «Дельта Банк». 04.04.2013 року, старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю.В. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа № 2-5567/2010, що виданий Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Дельта Банк» за кредитним договором. 24.05.2013 року у ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю.В. було вилучено транспортний засіб - ЗАЗ TF699P, 2008 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , про що останнім було складено Акт опису та арешту майна серія ВП № НОМЕР_3, з метою оцінки транспортного засобу та передачі його на реалізацію на електронних торгах, для його продажу, а вручені кошти направити на погашення заборгованості боржника у виконавчому провадження № НОМЕР_3. 10.01.2018 року Комерційно-експертною фірмою «Експертиза-тоутал» виготовлено висновок про вартість майна, згідно якого станом на 10.01.2018 року, ринкова вартість об`єкта оцінки описаного та арештованого автомобіля ЗАЗ TF699P, 2008 р., д.н.з. НОМЕР_1 , без врахування ПДВ складає: 55765,00 грн. 20.02.2018 року електронні торги з приводу реалізації транспортного засобу не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, а 12.03.2018 року повторні електронні торги не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. В подальшому, в період з 2018 -2020 р.р. відсутні відомості про подальшу реалізацію автомобіля на відкритих торгах. Відповідно до протоколів торгів, транспортний засіб зберігався на спеціальному майданчику ДП «Інформ Ресурси» за адресою: м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 34. 21.05.2020 року старшим держаним виконавцем Першого Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № НОМЕР_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна. Проте, інформації щодо реалізації автомобіля на електронних торгах через ДП «Сетам», ні на сайті підприємства, ні у ВДВС немає. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17.06.2021 року у справі № 2-5567/2010 замінено вибулого стягувача ТзОВ «Укрпромбанк» на його правонаступника ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс». У зв`язку з тим, що на депозитний рахунок ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ від ОСОБА_1 надійшли кошти на погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, державним виконавцем Паршаковою С.М. 13.09.2023 року винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.05.2020 року. Також, 13.09.2023 року, державним виконавцем Паршаковою С.М. було винесено постанову про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з ПАТ «Дельта Банк» на ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс». 14.09.2023 року, державним виконавцем Паршаковою С.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішенням суду. Вказує, що ні після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу 21.05.2020 року, ні після закінчення виконавчого провадження14.09.2023 року, транспортний засіб ОСОБА_1 не повертався. 07.12.2023 року від ВДВС у місті Луцьку ЗМУ МЮ отримано відповідь № 182027, з якої неможливо встановити місцезнаходження транспортного засобу ЗАЗ TF699P, 2008 р., д.н.з. НОМЕР_1 , а виконавцем не зазначено про здійснення останнім дій щодо повернення транспортного засобу боржникові. Виходячи з того, що відповідачі набули та зберігають у себе безпідставно набуте майно без достатніх правових підстав, позивач просить суд на підставі ст. 1212 ЦК України, зобов`язати ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ, ДП МВС України «Інформ-Ресурси» повернути ОСОБА_1 в натурі безпідставно набуте майно, а саме: транспортний засіб марки ЗАЗ TF699P, 2008 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 та стягнути з ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ на свою користь завдані збитки у розмірі 55 765,00 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна, та стягнути судові витрати з відповідачів. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року позов задоволено частково. Зобов`язано Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» повернути ОСОБА_1 безпідставно набуте майно, а саме: транспортний засіб - марки ЗАЗ, моделі TF699P, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова (шасі) НОМЕР_2 . В решті вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі відділ ДВС посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. З поданої апеляційної скарги вбачається, що відділ ДВС оскаржує рішення, в частині задоволених позовних вимог, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення, щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу відділу ДВС залишити без задоволення, а рішення суду, в оскарженій частині, залишити без змін. Заслухавши представника відповідача відділу ДВС, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2010 року, по справі № 2-5567/2010 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителя) на користь ТзОВ «Укрпромбанк» 40 886,80 грн. заборгованості за кредитним договором № 687-017/ФК-08 від 25.04.2008 року та по 264,44 грн. судових витрат по справі з кожного (а.с. 10-11). Із матеріалів справи вбачається, що 04.04.2013 року, старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю.В. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа № 2-5567/2010, що виданий Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором (а.с. 12). Відповідно до копії акту опису й арешту майна, що складений 24.05.2013 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю.В. з метою оцінки транспортного засобу та передачі його на реалізацію на електронних торгах, для його продажу було описано транспортний засіб - ЗАЗ TF699P, 2008 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 . За текстом даного акту, опис майна, що належить боржнику, відбувався в присутності двох пойнятих та скріплений їх підписами. Зміст вказаного документа свідчить про те, що описане майно та копію цього акту отримвав ОСОБА_3 (а.с.13-14). Згідно з протоколами проведення електронних торгів № 317554 від 20.02.2018 року та № 320998 від 12.03.2018 року транспортний засіб зберігався на спеціальному майданчику ДП «Інформ Ресурси» за адресою: м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 34, а електронні торги 20.02.2018 року з приводу реалізації транспортного засобу не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, а 12.03.2018 року повторні електронні торги не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція (а.с.17-18). 21.05.2020 року старшим держаним виконавцем Першого Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № НОМЕР_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна (а.с.19). 13.09.2023 року, державним виконавцем Паршаковою С.М. скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.05.2020 року (а.с.20). 13.09.2023 року, державним виконавцем Паршаковою С.М. було винесено постанову про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з ПАТ «Дельта Банк» на ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» (а.с.21). 14.09.2023 року, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Згідно з даною постановою було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.22). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України). Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі. Доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. Задовольняючи позов, в оскарженій частині, суд першої інстанції виходив з того, що правова підстава для арешту транспортного засобу та його реалізації відпала, у зв`язку з повним фактичним виконанням ОСОБА_1 рішення суду про стягнення заборгованості, та згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.09.2023 року, було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. За таких обставин, суд дійшов висновку, що ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ та ДП МВС України «Інформ-Ресурси», набули майно у вигляді транспортного засобу «ЗАЗ TF699P», 2008 р., д.н.з. НОМЕР_1 , без достатньої правової підстави, а тому позивач правомірно заявив вимогу про повернення в натурі безпідставно набутого майна. Суд вказував, що спірний автомобіль не був повернутий позивачу, про що свідчить відсутність підпису позивача на акті опису та арешту майна від 24 травня 2013 року. Такі висновки суду першої інстанції є передчасними та такими, що зроблені без з`ясування дійсних обставин справи . В судовому засіданні встановлено, що виконавчі дії щодо виконання рішення суду від 13.09.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором проводилися у 2013 -2018 роках. Відповідно до п.1 розділу X Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Згідно з п.1 та п.2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями передбачено, що передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. В суді апеляційної інстанції державний виконавець з покликанням на наведені приписи Закону вказав, що матеріали даного виконавчого провадження є знищеними, а відтак немає можливості надати оригінали документів , що містилися у такому виконавчому провадженні. Акт опису й арешту майна від 24.05.2013 року, який наданий позивачем та покладений в основу рішення, що оскаржується є копією, що надавалась ОСОБА_1 під час його складення, як це і передбачено ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», відтак на думку колегії суддів відсутність у вказаному документі підпису боржника пояснюється вказаними обставинами. При цьому суд першої інстанції вказавши на відсутність підпису ОСОБА_1 на даному акті, не надав оцінки підписам понятих, які були присутні при описі транспортного засобу. Позивачем не надано інших належних та допустимих доказів, які б свідчили, що транспортний засіб «ЗАЗ TF699P», 2008 р., д.н.з. НОМЕР_1 у нього був вилучений. За змістом ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт передається на зберігання боржникові або іншим особам, що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна боржника. Матеріали справи, а зокрема: копія Акту й опису майна, не містить жодної інформації, щодо інших відмінних від боржника осіб, яким передається транспортний засіб. Зважаючи на тривалість проведення виконавчих дій ( 2013-2020 роки) ОСОБА_1 , будучи власником транспортного засобу «ЗАЗ TF699P», 2008 р. не оскаржував дій виконавця, що стосувались питання арешту та вилучення автомобіля та неможливість його використання такий тривалий проміжок часу. Окрім того, відповідно до інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області від 26.09.2023 року транспортний засіб «ЗАЗ TF699P», 2008 р., д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 , інформація щодо перереєстрації даного транспортного засобу відсутня (а.с.24). Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, пояснення учасників справи колегія суддів вважає не спростованою ОСОБА_1 обставину щодо передання йому на відповідальне зберігання транспортного засобу «ЗАЗ TF699P», 2008 р., д.н.з. НОМЕР_1 , а відтак відсутність правових підстав для витребування вказаного майна у відповідачів. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо. Відповідно до положень статей 12 і 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, в частині зобов`язання Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» повернути безпідставно набуте майно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат ( ч. 13 ст. 141 ЦПК України). У зв`язку з задоволення апеляційної скарги відділу ДВС з ОСОБА_1 на користь відділ ДВС підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1816, 80 гривень за подання апеляційної скарги. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат, з ухваленням в цій частині нового судового рішення. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року, в оскарженій частині щодо задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат, скасувати та постановити в цих частинах нове судове рішення. В позові ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно- відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 1816 гривень 80 копійок сплаченого судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий-суддя: Судді: