LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Хмельницький апеляційний суд686/11990/23

від 19.02.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/11990/23 Провадження № 22-ц/820/8/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Демчук В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області з заявою Пенсійного Фонду України про приєднання до апеляційної скарги на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року (суддя Мазурок О.В.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позову зазначала, що з 27.07.2011 вона працювала на різних посадах у виконавчій дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та робочих органах. Згідно наказу №75-к від 25.03.2019 її переведено на посаду начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області. 16.01.2023 головою комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду її ознайомлено з наказами «Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників Управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» без номера та дати; «Про попередження працівників Управління виконавчої дирекції Фонду страхування України в Хмельницькій області про наступне їх вивільнення» від 16.01.2023 № 12-к. Відповідно до наказу №68-к від 12.04.2023 за підписом голови комісії з припинення Управління виконавчої дирекції Фонду позивачку звільнено з 18.04.2023 з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області. Зазначала, що вищевказані дії відповідачів є протиправними, а відповідно наказ №68-к від 12.04.2023 про її звільнення таким, що суперечить вимогам трудового законодавства. Крім того, вказувала, що її було обрано до складу профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області. Проте, профспілковий комітет не розглядав подання за підписом голови комісії з реорганізації про надання згоди на її звільнення. Таким чином, її звільнення відбулось без згоди профспілкового комітету, Хмельницької обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України та без особистого повідомлення про наступне звільнення за два місяці, що є підтвердженням порушення самої процедури звільнення. Звертала увагу, що головою комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області так і його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не було належним чином виконано вимоги ч.2 ст. 40, ч. 3 ст.49-2 КЗпП України щодо її працевлаштування. Так як її не було переведено та зараховано до облікового складу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, не запропоновано наявних вакантних посад чи іншої посади чи роботи, за відповідною професією чи спеціальністю, яку вона могла би виконувати, з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду роботи тощо, та яка з`явилася в правонаступника (в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області) протягом періоду реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України і яка існувала на день її звільнення. З урахуванням наведеного, просила суд скасувати наказ №68-к від 12.04.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області; поновити її на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 19.04.2023 та внести відповідні записи в трудову книжку; стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення та по день ухвалення рішення судом з розрахунку 695,16 грн на день з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року позов задоволено. Скасовано наказ №68-к від 12.04.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 19.04.2023 та внесено відповідні записи в трудову книжку. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 108444 гривні 96 копійок з відрахуванням обов`язкових платежів. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в дохід держави судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за 1 місяць. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що законодавством не встановлено жодних заборон на переведення позивачки, як працівника відділу УВД ФССУ у Хмельницькій області, у випадку реорганізації юридичної особи (працівники якої не є державними службовцями) на посаду державної служби до органу, до якого здійснюється приєднання внаслідок реорганізації. Вказує, що у даному спорі відсутні підстави для переведення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Вказує, що судом першої інстанції проігноровано положення Закону України № 889 Про державну службу щодо переведення на посади державної служби. Адже, посади працівників ФСС України на відміну від працівників ПФУ не належать до посад державної служби. На зазначених працівників поширюється законодавство про працю. А тому, невиправданими є посилання суду на ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану, згідно якої у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про те що тимчасове спрощення процедури призначення на посади державної служби, свідчить про можливість переведення позивачки, яка не є державним службовцем на посаду державної служби. Вказує, що висновок суду, що законодавством не встановлено жодних заборон на переведення позивачки, яка не є державним службовцем на посаду державної служби не відповідає положенням Закону України Про державну службу та правовим висновкам Верховного Суду. Висновок суду, що Головне управління ПФУ мало запропонувати позивачці, яка не є державним службовцем, посаду державної служби не узгоджується з чинним законодавством. Суд першої інстанції, проігнорував доводи Головного управління ПФУ про те, що всі посади УВД ФССУ у Хмельницькій області скорочено, а посади в Головному управлінні ПФУ є посадами державної служби. Суд першої інстанції вказуючи на обов`язок Головного управління ПФУ запропонувати позивачці рівнозначну посаду повинен був з`ясувати, яка посада є рівнозначною тій, яку позивачка обіймала до звільнення, і чи є взагалі законодавча можливість визначення такої посади. Судом першої інстанції винесено рішення, яке фактично неможливо виконати. Так, оскаржуваним рішенням поновлено позивачку на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг УВД ФССУ у Хмельницькій області, тобто на посаді і в юридичній особі, яких фактично не існує. Зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що позивачкою не надано доказів того, що вона обиралася до органу первинної профспілкової організації. Крім того, судом І інстанції не залучено Первинну профспілкову організацію працівників Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області для надання пояснень. Крім того, суд першої інстанції, обґрунтовуючи рішення, проігнорував, що позивачкою не доведено в судовому засіданні, що відповідач порушив права останньої, не надано доказів перебування в скрутному матеріальному становищі та не доведено необхідності негайного виконання рішення суду, що, в свою чергу, свідчить про поверхневий розгляд справи. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2024 року залучено до участі в справі Пенсійний фонд України як правонаступника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року прийнято заяву Пенсійного фонду України про приєднання до апеляційної скарги Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, місце і час слухання повідомлені належним чином. В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі - Конвенція). Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України,юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України,публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні керуватися сутністю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 520/13190/17 (провадження № 11?1066апп18), від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17 (провадження № 11-870апп18). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див. постанови від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20) та інші). Будь-які трудові правовідносини мають приватноправову природу, оскільки виникають на добровільній основі між двома рівноправними суб`єктами на підставі трудового договору. Підпорядкування працівника роботодавцеві в межах цих відносин має договірний, а не адміністративний характер. Єдиний виняток - це правовідносини щодо проходження публічної служби, зокрема державної служби. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 623/1656/16-ц (провадження № 14-405цс19) зазначила: «публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства». Вирішення питання про те, чи є правовідносини, пов`язані із визнанням незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку із набранням чинності Законом № 2620-ІХ, яким вирішено припинити ФСС України та Управління, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, приватноправовими чи публічно-правовими, залежить, зокрема, від змісту та характеру правовідносин, суб`єктного складу, наявності підстав для виникнення зобов`язань та умов їх виконання щодо працевлаштування вивільненого працівника на публічну службу, а також мети, якої хоче досягти звільнений працівник, звернувшись до суду. Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 №2620-ІХ, який набрав чинності з 01 січня 2023 року, вирішено «Припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень». Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 грудня 2023 року у справі № 442/3240/23-ц (провадження № 61-15536св23) сформулював висновок про адміністративну юрисдикцію спорів у аналогічних справах з огляду на публічне правонаступництво між ФСС України і Пенсійним фондом України. Касаційний суд зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 712/4776/23 зазначила, що «внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України відбулося специфічне правонаступництво, за якого згідно з ухваленим Верховною Радою України Законом № 2620-ІХ Фонд як юридична особа приватного права припинилася, однак його повноваження, що стосувалися чутливої для держави сфери загальнообов`язкового державного соціального страхування, набув Пенсійний фонд України як юридична особа публічного права та центральний орган виконавчої влади, що також був наділений функціями у сфері загальнообов`язкового державного страхування (пенсійне страхування); спори, які пов`язані із поновленням працівників, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та його виконавчої дирекції шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на посадах, вакантний перелік яких віднесено до посад державної служби в органах Пенсійного фонду України, стосуються прийняття на публічну службу та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.» Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом про скасування наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Хмельницької області №68-к від 12.04.2023 про її звільнення, поновлення на посаді в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Хмельницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Хмельницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. В справі що наразі розглядається апеляційним судом, спір виник у фізичної особи з Пенсійним фондом України як правонаступником Фонду щодо недотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області процедури її вивільнення у зв`язку зі скороченням всього штату працівників у процесі приєднання ФСС України до Пенсійного фонду України. 20 червня 2023 року до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Фонду. Позивачка визначила спосіб задоволення позову як поновлення на роботі з огляду на те, що втратила свою посаду в результаті реорганізації Фонду шляхом приєднання його органів до органів Пенсійного фонду України, що не вважається ліквідацією. В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 712/4776/23 зроблено такі правові висновки: «Внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України відбулося специфічне правонаступництво, за якого згідно з ухваленим Верховною Радою України Законом № 2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Фонд як юридична особа приватного права припинився, однак його повноваження, що стосувалися чутливої для держави сфери загальнообов`язкового державного соціального страхування, набув Пенсійний фонд України як юридична особа публічного права та центральний орган виконавчої влади, що також був наділений функціями у сфері загальнообов`язкового державного страхування (пенсійне страхування). Спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на роботі мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників останні не перебували на державній службі та Пенсійний фонд України і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій». Таким чином, з огляду на зміст заявлених позивачкою вимог та на суб`єктний склад сторін, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є справою адміністративної юрисдикції, оскільки, в даному випадку, має місце спір між учасниками публічно-правових відносин, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги в частині неправомірності рішень суду першої інстанції, оскільки вони стосуються необхідності встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості вирішення цього спору по суті позовних вимог, що не може бути здійснено в рамках даного апеляційного перегляду цієї справи, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Згідно частини ч. 4 ст. 377 ЦПК України, у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. Керуючись ст. ст. 255, 367, 377, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області з заявою Пенсійного Фонду України про приєднання до апеляційної скарги задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 лютого 2025 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»