Постанова 4856 № 560/14905/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14905/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 14 травня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.05.2024 № 968140120317 про відмову про перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу" відповідно до заяви від 08.05.2024 № 496 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області перевести з 08.05.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ. В обґрунтування позовних вимог вказала, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням від 14.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачці у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки розмір пенсії зменшується, тому проводити перерахунок є недоцільним. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки відповідно до пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" має право на призначення пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" за заявою від 08.05.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі № 560/14905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії в частині відмови та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 08.05.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі, а саме: - Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 08.05.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ. Рішення в іншій частині залишити без змін. Вказує, що на дату звернення за перерахунком пенсії, ОСОБА_1 надала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 91/08-50/2024 від 02.05.2024 р. Проводити перерахунок перехід з виду на вид з використанням вказаної довідки відсутні законні підстави. За результатом розглянутих документів, матеріалів пенсійної справи та проведеного розрахунку, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки розмір пенсії зменшується, тому перерахунок є недоцільним. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначені пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, а саме ті з них, що статтею 37 Закону № 3723-ХІІ встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Ці правила визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 з 26.08.2016 по 28.02.2023 отримувала пенсію за віком відповідно до згідно Закону України «Про державну службу». Особи, яких переведено на пенсію за віком за нормами Закону України № 1058, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за Законом України «Про державну службу». При цьому, розмір пенсії встановлюється з 1 числа наступного місяця, у якому надійшла заява, у тому розмірі, що був до переведення. З урахуванням наведеного, у разі звернення особи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону № 3723-ХІІ, поновлюється у раніше встановленому розмірі. Вказує, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ не передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, а відтак у головного управління відсутні правові підстави для здійснення такого перерахунку. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з 11.12.2003 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 26.08.2016 - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 04.01.2017 пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", з 01.03.2023 - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 08.05.2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переходу з пенсії за віком відповідно до Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням від 14.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачці у переході на пенсію державного службовця по віку відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, оскільки розмір пенсії зменшується, тому перерахунок є недоцільним. З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, та яким не передбачене проведення перерахунку пенсії державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату. На дату звернення за перерахунком пенсії надана довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.05.2024 № 91/08-50/2024. Проводити перерахунок перехід з виду на вид з використанням вказаної довідки відсутні законні підстави. Вважаючи спірне рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача та позивача. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII, згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Таким чином, визначені умови на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ. Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" слугував той факт, що перерахунок є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується. Водночас, спірним рішенням відповідач-1 не встановив право позивачки на перехід пенсії з одного закону на інший. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Отже, кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII. У постанові від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22 Верховний Суд зазначив, що ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Тому рішення відповідача-1 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII без встановлення права позивачки на вказаний перерахунок є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, зазначене рішення від 14.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте без дослідження наявності умов для призначення позивачу пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-XII. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод і інтересів. Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачі не перевірили та не надали правової оцінки на підставі належних та допустимих доказів обставинам, з якими норми Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ пов`язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII, оскільки таке право пов`язане з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і доцільність застосування долученої довідки від 02.05.2024 № 91/08-50/2024, атому слід зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивачки, з урахуванням висновків суду. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.