Постанова Дніпровський апеляційний суд № 171/1865/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/319/25 Справа № 171/1865/23 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді БондарЯ.М. Суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І. сторони позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року, ухваленого суддею Томашем В.І. в м.Покров Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні), УСТАНОВИВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», в особі представника - адвоката Столітній М.М. у січні 2024 року, звернулося до суду з позовом, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 52 932,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 115,70 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2192,69 грн., судового збору в розмірі 2 147,20 грн. Позов обґрунтовано тим, що 01.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №5155419 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 22 000,00 грн, строк кредиту 4 дні. Дата повернення кредиту 05.12.2021 вказується в графіку платежів, строк кредиту може бути продовжено. ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 22 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п.1.5.1. кредитного договору, знижена процентна ставка становить 1,805% в день. 05.12.2021 відповідач свої зобов`язання не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, керуючись п.4.3 кредитного договору, договір автопролонговано, строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів. 08.12.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2 842,40 грн. 12.12.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1 672,00 грн. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. 18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №18.04/23-Ф, відповідно до якого клієнт - ТОВ «Авентус Україна» відступило фактору - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», права грошової вимоги за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідачем не сплачена і складає 22 000,00 грн. - тіло кредиту та 30 932,00 грн нараховані проценти. Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 19 074,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 618,29 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права у відмовленій частині позовних вимог, просить у цій частині рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 52 932,00 грн., з яких - 22 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 30 932,00 грн. заборгованість за процентами, витрати зі сплати судового збору за подачу позову до суду в сумі 2 147,20 грн. та 10 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, а також стягнути витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 576,64 грн. та 4 000 грн. витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, встановивши укладення між сторонами електронного кредитного договору та узгодження всіх істотних умов укладеного кредитного договору не мав правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 30 932,00 грн. Зазначає, що сторони, укладаючи кредитний договір, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Відповідно до п.1.5.1. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. Згідно із п.3.2 Договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до п.4.2 Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів. У п.4.1. Договору зазначено що, строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 21 визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору. Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація), визначений в п. 4.3. Договору, а саме: 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору. Позивач зазначає, що у даній справі строком кредитування є 05.12.2021 року (останній день дії кредитного договору). В межах дії строку, зазначеного п. 1.4. Договору (Строк кредиту 4 дні), а саме у період з 01.12.2021 року по 04.12.2021 року включно, первісним кредитором було нараховано проценти за зниженю процентною ставкою 0,95% в день за користування кредитом ,відповідно до п. 1.5.1 Договору було нараховано проценти у сумі 1588,40 грн. (Одна тисяча п`ятсот вісімдесят вісім гривень 40 копійок) (397.10 грн. х 4 дні). 05.12.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим на підставі п. 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль з 05.12.2021 року по 05.03.2022 року включно. У період 06.12.2021 року по 08.12.2021 року включно, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами у сумі 1254.00 грн. (Чотириста вісімнадцять гривень 00 копійок) (418.00грн. х 3 дні). 08.12.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1254.00 грн. (Чотириста вісімнадцять гривень 00 копійок) В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Договору відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, ще на 4 дні (тобто до 09.12.2021 до року 12.12.2021 року) за стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Так у період з 09.12.2021 до року 12.12.2021 року, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 1672.00 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят дві гривнi 00 копійок) (418.00 грн. * 4 дні). 12.12.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на 1672.00 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят дві гривнi 00 копійок) у зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Договору відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, ще на 4 дні (тобто до 13.12.2021 до року 16.12.2021 року) за стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Так у період з 13.12.2021 до року 16.12.2021 року, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 23 ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 1672.00 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят дві гривнi 00 копійок) (418.00 грн. * 4 дні). 16.12.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим на підставі п. 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль з 17.12.2021 року по 17.03.2022 року включно. Таким чином у період з 17.12.2021 року до року 24.02.2022 року, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 29260,00 грн. (Двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок) (418.00 грн. * 70 днів). У зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року за всіма кредитними договорами. Далі нарахування процентів за користування грошовими коштами первісним кредитором не здійснювалось. Відповідно до поденного розрахунку заборгованості первісного кредитора, станом на 24.02.2022 року, з урахуванням сплачених відповідачем процентів за користування грошовими коштами, відповідач мав заборгованість: тіло кредиту - 22000,00 грн. (Двадцять дві тисячі гривень 00 копійок), за процентами - 30932,00 грн. (Тридцять тисяч дев`ятсот тридцять дві гривнi 00 копійок), що в загальному розмірі складає 52932,00 грн. (П`ятдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять дві гривнi 00 копійок). Вказана сума, визначена у розрахунку заборгованості, складається лише із заборгованості за тілом кредиту та відсотків, нарахованих ще первісним кредитором, у період з 01.12.2021 року по 24.02.2022 року включно. В даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 4.3. Договору про надання споживчого кредиту № 5155419 від 01.12.2021 року. Нараховані відсотки не носять штрафний характер. Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. 4.3 кредитного договору, тому строк дії договору з 06.12.2021 року було автопролоногвано. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що 01.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №5155419 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складає 22000,00 грн строком на 4 дні. Відповідно до п.1.5.1. договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Згідно з п.3.1. договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. 08.12.2021 відповідач здійснив оплату по Кредитному договору в сумі 2842,40 грн.. 12.12.2021 відповідач здійснив оплату по Кредитному договору в сумі 1672,00 грн.. 18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №18.04/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до відповідача. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 18 квітня 2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №5155419, в загальному розмірі 52932,00 грн, з яких: 22000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30932,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з доведеності укладення 01.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 електронного договору №5155419 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 22000,00 грн. З огляду на те, що сума кредитного договору складає 23588,40 грн., беручи до уваги часткову сплату відповідачем 4514,40 грн., наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 19 074,00 грн. Відмовляючи позивачу в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 30932,00 грн, суд першої інстанції, виходив з того, що вимога про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства й задоволенню не підлягають. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд врахував п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та дійшов висновку, що позивачем протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат з квітня 2022 року по червень 2023 року, та 3% річних за період з 17.03.2022 року по 03.08.2023 року. Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції, а саме погоджується з висновком про доведеність укладення між сторонами електронного кредитного договору, наявності підстав для стягнення тіла кредиту, відсутності законних підстав для стягнення в порядку ст.625 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, проте не може погодитись з висновком суду про відсутність підстав для стягнення заборгованості за процентами у розмірі 30 932,00 грн. та у цій частиніпогоджується з доводами сторони позивача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в порядку ст.625 ЦК України позивачем не оскаржується і у цій частині не переглядається. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем належними та допустимими доказами факт укладення 01.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 електронного договору №5155419 про надання споживчого кредиту. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Судом встановлено, що 18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №18.04/23-Ф, відповідно до якого клієнт - ТОВ «Авентус Україна» відступило фактору - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», права грошової вимоги за кредитнимии договором, зокрема й за кредитним договором №5155419, який було укладено 01.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 і таким чином позивач став новим кредитором відповідача за зазначеним кредитним договором. Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.п.5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором №5155419 про надання споживчого кредиту від 01.12.2021 р., у зв`язку з чим, вимоги позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредитом є обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню. Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. Згідно із п.3.2 Договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до п.4.2 Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів. П. 1.5.1. Договору: Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. П. 1.5.2. Договору: Знижена процентна ставка 1,805 % в день та застосовується відповідно до наступних умовах: Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Також п. 1.8 погоджено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: п. 1.8.1. за стандартною ставкою 23 672,00 грн., п. 1.8.2. за зниженою ставкою 23 588,40 грн. В п. 4.1. Договору зазначено що, строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору. Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація), визначений в п. 4.3. Договору, а саме: 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору. П. 4.3.2 Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору. Відповідно до п.4.2.2. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж - перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або - протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Вебсайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом. Відповідно до п.4.2.4. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту (як це сталось у даному випадку), новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Відповідно до п. 4.3.1 Договору Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 05.12.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим на підставі п. 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль з 05.12.2021 року по 05.03.2022 року включно. 08.12.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1254.00 грн. (Чотириста вісімнадцять гривень 00 копійок) В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Договору відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, ще на 4 дні (тобто до 09.12.2021 до року 12.12.2021 року) за стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Так у період з 09.12.2021 до року 12.12.2021 року, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 1672.00 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят дві гривнi 00 копійок) (418.00 грн. * 4 дні). 12.12.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на 1672.00 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят дві гривнi 00 копійок) у зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Договору відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, ще на 4 дні (тобто до 13.12.2021 до року 16.12.2021 року) за стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Так у період з 13.12.2021 до року 16.12.2021 року, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 1672.00 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят дві гривнi 00 копійок) (418.00 грн. * 4 дні). 16.12.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим на підставі п. 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль з 17.12.2021 року по 17.03.2022 року включно. Таким чином у період з 17.12.2021 року до року 24.02.2022 року, в межах нового строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 29 260,00 грн. (Двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок) (418.00 грн. * 70 днів). Отже, розрахунком заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитом були нараховані первісним кредитором за період 74 дні, з 13.12.2021 по 24.02.2022 в розмірі 418 грн. в день і складають 30 932,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як нового кредитодавця, у зв`язку з автоматичною пролонгацією кредитного договору, а також пролонгацією договору за ініціативою позивача (добровільна сплата процентів за кредитом 08 та 12 грудня 2021 року), тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції у цій частині скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення процентів. За нормами п.1, п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час судового розгляду неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених у рішенні суду обставинам справи та незаконності судового рішення в частині відмовлених позовних вимог про стягнення процентів, що є підставою для скасування судового рішення у відмовленій частині цих позовних вимог. В апеляційній скарзі позивач порушує питання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн. та 4 000 грн. в суді апеляційної інстанції, які підлягають частковому задоволенню. Нормами п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат. У позовній заяві позивачем заявлялась вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. із наданням доказів понесених витрат, проте, судом першої інстанції під час судового розгляду справи питання судових витрат було вирішено частково, тільки щодо витрат зі сплати судового збору, при частковому задоволенні позову, вимога про витрати на правничу допомогу не вирішувалось судом першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, яке не було вирішено судом першої інстанції, тому у цій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 грн., то вони підлягають задоволенню через їх доведеність та обґрунтованість. Згідно ст.ст.15, 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ч.ч.1-2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись уразі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Стороною позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції суду надано наступні докази: звіт №28 про надання правничої (правової) допомоги, де зазначено види правової допомоги, кількість витрачених адвокатом годин та вартість кожної послуги, що разом складає 4 000 грн. (збір та аналіз доказів і документів для подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги - 2 години - 1000 грн.; складення апеляційної скарги - 5 годин - 2 500 грн.; подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги - 1 година - 5 00 грн.) (а.с.149); ордер на надання правничої (правової) допомоги) Серії АІ №1603753 (а.с.149- зворот);договорі №28/03-2024 про надання правничої допомоги від 28 березня 2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. (а.с.150-1510); платіжна інструкція від 13 червня 2024 №5225 про сплату адвокату 4 000 грн. за правову експертизу документів та складення апеляційної скарги у справі №171/1865/23 (а.с.153-зворот). Колегія суддів, беручи до уваги, що понесені стороною позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами, які були подані суду своєчасно (заявлено в апеляційній скарзі), враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги з урахуванням рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до положень ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмовлених позовних вимог про стягнення процентів і задоволено у цій частині в повному обсязі, відповідно перерозподілу підлягає і судовий збір за розгляд справи в судах обох інстанцій. При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 147, 20 грн., при подачі апеляційної скарги сплачено 2 576,64 грн. Згідно положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ціна позову складала 66 240,39 грн. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги Товариства на 19 074,00 грн. Суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення процентів в розмірі 30 932,00 грн., що разом складає - 50 006,00 грн. та складає 75,49% від заявленої суми позову, відповідно 75,49% від судового збору, сплаченого за подачу позову до суду - 2 147, 20 грн. складає 1 620,92 грн., тому рішення суду першої інстанції в частині стягнутого судового збору підлягає зміні, а судовий збір збільшенню, з 618,29 грн. до 1 620,92 грн. Відповідно 75,49% від судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги - 2 576,64 грн. складає - 1 945,10 грн., який також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст.ст.367,374, 376, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року в частині відмовлених позовних вимог про стягнення процентів скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення про повне задоволення цих позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 44559822) заборгованість за кредитним договором №5155419 за процентами у розмірі 30 932, 00 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні). Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року в частині в частині стягнутого судового збору змінити, збільшивши суму судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» з 618,29 грн. до 1 620,92 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 44559822) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 945,10 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлено 18 лютого 2025 року. Головуючий: Судді: