Постанова Черкаський апеляційний суд № 698/757/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/18/25 Справа № 698/757/23 Категорія: ч. 4 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Баранов О.І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2025 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 , подану на постанову Катеринопільського райсуду Черкаської обл. від 22.08.2024 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Єрки Звенигород- ського р-ну Черкаської обл., громадянина України, має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1 , притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду, 25.08.2023 р. 21: 45 год. по вул. Героїв Майдану в с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Grand Scenic», р/номер НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулося зіткнення з мотоциклом з р/номером НОМЕР_2 , після ДТП за його участю, вжив алкоголь, чим порушив вимоги п. п. «є» п. 2.10 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адмінправопорушень. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не звернув уваги на той факт, що в матеріалах справи відсутні відомості, які б дали змогу дійти до висновку про його причетність до ДТП. Однією з підстав для направлення матеріалів для усунення недоліків стало те, що на розгляді цього ж суду перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч. 1 ст. 286 КК України щодо ДТП, яке мало місце 25.08.2023 р. о 21:30 в смт. Єрки, згідно якого він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, що суперечить часу, який зазначений в протоколі про адмінправопорушення, час керування о 21:45 год., а тому його необґрунтовано притягнуто до адмінвідповідальності. Крім того, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскільки цей строк пропущений з поважних причин. Зазначає, що про прийняте судом рішення від 22.08.2024 р. він дізнався лише 2.10.2024 р., коли звернувся до суду із заявою про отримання копії, крім того ні він, ні його захисник Кобринський В.О. в судовому засіданні присутніми не були. Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Матеріали справи містять формальні дані про направлення ОСОБА_1 копії судового рішення від 22.08.2024 р. датоване лише 3.09.2024 р. (а. пр. 52). В матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про отримання ним копії постанови від 22.08.2024 р. особисто 2.10.2024 р. ( а. пр. 51) та 11.10.2024 р. апеляційну скаргу було здано до суду ( а. пр. 57), а тому апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови суду. Ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 8.11.2005 р., в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003). Правопорушник ОСОБА_1 протягом тривалого часу в судові засідання суду апеляційної інстанції не з`являвся, про дату і час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом SMS-повідомлення, які він отримував на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зазначений ним в апеляційній скарзі, крім того його інтереси в суді представляє захисник - професійний адвокат Кобринський В.О. Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги або про розгляд апеляційної скарги без нього ОСОБА_1 суду не надавав, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника. Крім того судом апеляційної інстанції неодноразово задовольнялися клопотання захисника Кобринського В.О. про перенесення розгляду справи, захисником в його клопотаннях зазначалися поважні причини для перенесення, однак 14.02.2025 р. в судове засідання суду апеляційної інстанції він не з`явився, будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги або про розгляд апеляційної скарги без його участі суду не надав, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу і без участі захисника Кобринського В.О. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно вимог до ст. ст. 254- 256 КУпАП. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, а саме що 25.08.2023 р. о 21:45 год. по вул. Героїв Майдану в с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Grand Scenic», р/номер НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулося зіткнення з мотоциклом, який має р/номер НОМЕР_2 , після ДТП за його участю вжив алкоголь, чим порушив вимоги п. п. «є» п. 2.10 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 312300 від 25.08.2023 р. (а. пр. 1), який складено уповноваженою посадовою особою та містить всі необхідні відомості та виклад обставин вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до його змісту відсутні; відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських, на якому відображено перебіг процесуальних дій, що міститься на одному DVD-диску та знаходяться в матеріалах справи (а. пр. 8); роздруківкою чеку огляду на стан сп`яніння (додаток до протоколу про адмінправопорушення, а. пр. 2), за наслідками проведення тесту № 3226 о 21:58 год. у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 1,63 ‰; постановою ЕГА № 1155716 від 26.08.2023 р., відповідно до якої 25.08.2023 р. о 23:45 год. ОСОБА_1 по вул. Героїв Майдану в с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. перебував в громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, чим ображав людську гідність та громадську мораль та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП ; постановою ЕАТ № 7601112 від 25.08.2023 р., якою встановлено, що 25.08.2023 р. о 23:34 год. ОСОБА_1 по вул. Героїв Майдану в с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. керував автомобілем «Renault Grand Scenic», р/номер НОМЕР_1 , не пред`явив поліс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ґ) ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Суд першої інстанції ретельно дослідив матеріали справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 та прийняв обґрунтоване рішення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд зауважує, що посилання в апеляційній скарзі на той факт, що на момент ДТП ОСОБА_1 був тверезий не заслуговує на увагу суду, тому що суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вжив алкоголь вже після настання події ДТП, що також підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовані пояснення ОСОБА_1 : «псіханув» після ДТП, до ДТП не пив, а після випив 250 г коньяку та «шліфонув» пивом», а такі дії утворюють самостійний склад адмінправопорушення, за який ОСОБА_1 і притягнуто до відповідальності. На переконання апеляційного суду матеріали у даній справі складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини та які є предметом судового розгляду. Аргументи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт того, що він, керуючи автомобілем, здійснив ДТП з мотоциклом, а після участі в ДТП, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вжив алкоголь, та не звільняє його від відповідальності за скоєне. Доводи апеляційної скарги про розгляд судом першої інстанції кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, в якому йому не ставиться в провину перебування в стані алкогольного сп`яніння, ніяким чином не спростовують висновки суду в цьому провадженні, тому що правопорушник не надав судам процесуальних документів із кримінального провадження, які можливо дослідити, проте предметом розгляду цих провадженнях є різні дії ОСОБА_1 і ототожнювати їх апеляційний суд не вбачає підстав. Крім того, доводи апеляції про різний час вчинення ним правопорушення, який не збігається з часом керування транспортним засобом та який вказаний у протоколі, апеляційний суд не вважає такими, що заслуговують на увагу, тому що в протоколі про адмінправопорушення вказаний час, коли він вчинив дії, які становлять склад ч. 4 ст. 130 КУпАП, і які апеляційний суд вважає правильним та доведеним належними доказами. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.). Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» від 21.07.2011 р.). Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Катеринопільського райсуду Черкаської обл. від 22.08.2024 р. Постанову Катеринопільського райсуду Черкаської обл. від 22.08.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.