Постанова 4821 № 712/8391/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/119/23 Справа № 712/8391/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2023 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю захисника Починка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу право-порушника ОСОБА_1 на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 26.12.2022 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Умань Черкаської обл., громадянина України, має непов- ну загальну середню освіту, не одру- жений, працює водієм в КП «Черка- сиводоканал», проживає АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн., - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду 9.10.2022 р. о 19:33 год. в м. Черкаси по вул. Красіна, 40, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Fluence р/номер НОМЕР_1 (власник КП «Черкаси-водоканал») в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем-наркологом в КНП «ЧОНД», висновок № 602, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки він вважає, що цей строк він пропустив з поважних причин, а саме в судовому засіданні не було оголошено рішення по справі, рішення йому не надсилалося, про повний текст рішення він дізнався 30.12.2022 р. з ЄДРСР, тому не міг вчасно подати апеляційну скаргу. Зазначає, що в останні дні строку на подання апеляційної скарги, тобто 5.01.2023 р. та 6.01.2023 р., він хворів, що унеможливило подання апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що поліцейські не намагалися з`ясувати, хто саме керував автомобілем, метою поліцейських, напевно, було звинуватити його в правопорушенні, а не зібрати необхідні докази. Він перебував в автомобілі, який не рухався, хоча і в нетверезому стані, однак перебування особи в нетверезому стані на місці водія не доводить керування ним транспортним засобом. В порушення законодавством поліцейськими перед тим, як ставити запитання та отримувати відповіді не повідомили йому про його права. Свідки до складання протоколу не залучалися, хоча свідок був присутній і не записаний в протокол про адмінправопорушення. Поліцейські не складали направлення на огляд, не пропонували огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, не запропонували надати пояснення, не вручали примірник протоколу. Суд не обґрунтовано зазначив в постанові про те, що його вина підтверджена протоколом про адмінправопорушення, рапортом поліцейського та висновком КНП «ЧОНД», взяв до уваги письмові пояснення свідка та спотворив пояснення свідка, оскільки той не вказує хто був водієм, а висловлював припущення. Заслухавши доповідь судді, захисника Починка О.І. та правопорушника ОСОБА_1 , які просили поновити строк на оскарження, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити по викладеним в ній доводам, свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Згідно ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Хвороба ОСОБА_1 , в останні дні строку на подання апеляційної скарги, тобто 5.01.2023 р. та 6.01.2023 р., що підтверджено копією результатів лабораторного дослідження (а. пр. 55) є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарженні, тому вважаю за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови суду. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до вимог ст. ст. 254 - 256 КУпАП. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, а саме, що 9.10.2022 о 19:33 год. в м. Черкаси по вул. Красіна, 40 ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Fluence р/номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікарем-наркологом в КНП «ЧОНД», висновок № 602, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААБ № 048820 від 9.10.2022 р. ( а. пр. 1), який складено уповноваженою посадовою особою та містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до його змісту відсутні. На переконання апеляційного суду, в матеріалах справи про адмінправопорушення вказані документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини, та які є предметом судового розгляду. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив на відповідність вимогам законодавства та нормативних актів дії працівників поліції під час направлення на медичний огляд правопорушника та порядку його проведення в медичному закладі є необґрунтованими і не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Суд першої інстанції з метою перевірки цих доводів, які були заявлені і під час апеляційного розгляду, ретельно дослідив протокол про адмінправопорушення серії ААБ № 048820 від 9.10.2022 р., рапорт інспектора взводу 2 роти 1 БУПП в Черкаській обл. ст. л-та поліції Ю.С. Шалієвої; висновок КНП «ЧОНД» № 602 від 9.10.2022 р., з якого вбачається встановлений діагноз «алкогольне сп`яніння»; письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 9.10.2022 р. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння та поводився на дорозі неадекватно; довідку облікових даних; диск з відеозаписом і переглянуті у судовому засіданні відеозаписи суд визнав належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, здійснені працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів та дають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки на них зафіксовано обставини події, а саме те, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, просив вибачення у працівників поліції. Покази свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що начебто вона керувала транспортним засобом, суд не бере до уваги, оскільки вона з ОСОБА_1 перебуває у дружних відносинах, є зацікавленою особою та її покази спростовуються наданими письмовими та відео-доказами. З відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_2 після того як прибула до місця події ніяким чином не повідомляла працівникам поліції про те, що вона керувала автомобілем. Крім того, вбачається, що після сварки зі свідком ОСОБА_2 у ОСОБА_1 був певний проміжок часу, протягом якого він їздив на автомобілі по вул. Красіна саме за кермом та свідком такого пересування був ОСОБА_3 , на пояснення якого послався суд в постанові. Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки обставини, які викладені в його апеляційній скарзі, не спростовують доведеності факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.). Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з порушеннями норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами. Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було. Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вини ОСОБА_1 у його вчиненні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського райсуду м. Черкаси від 26.12.2022 р. Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 26.12.2022 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.