Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/639/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/294/22 Справа № 707/639/22 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Миколаєнко Т. А. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 та захисника Демиденка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що складає одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок. в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду першої інстанції, гр. ОСОБА_1 19 березня 2022 року о 20 годині 20 хвилин в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області по вул. Перемоги керував автомобілем марки «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу алкотесту «Драгер» 6810, результат тесту № 2437 - 2,21 %о. Гр. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання суду першої інстанції не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань до суду не подав. Постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що складає одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:

1. Поновити строки апеляційного оскарження на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2. Скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

3. Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт не згідний із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення. Викладений зміст в протоколі суперечить вимогам ст. 256 КУпАП, а також суд не може самостійно обирати «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а обрані судом докази мають суттєві порушення чинного законодавства. Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 26.04.2022 року, оскільки копію постанови він отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що гр. ОСОБА_1 19 березня 2022 року о 20 годині 20 хвилин в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області по вул. Перемоги керував автомобілем марки «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер алкотест 6810», результат тесту № 2437 - 2,21 %о. за що відповідальність передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 030413 від 19 березня 2022 року, де зазначено, що ОСОБА_1 19 березня 2022 року о 20 годині 20 хвилин в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області по вул. Перемоги керував автомобілем марки «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер алкотест 6810», результат тесту № 2437 - 2,21 %о. за що відповідальність передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1); - даними роздруківки з приладу «Драгер» алкотест на гр. ОСОБА_1 від 19.03.2022 року, де результат показав 2,21% проміле.(а.с.2); - даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, та за допомогою приладу «Драгер» пройшов освідування, результат показав 2,21 % проміле.(а.с.3); - даними пояснень свідка ОСОБА_2 від 19.03.2022 року, де зазначено, що 19.03.2022 року він був запрошений в якості свідка, коли гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» в його присутності і в присутності ще одного свідка пройшов огляд, та результат показав 2,21 % проміле, в подальшому на гр. ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.4); - даними пояснень свідка ОСОБА_3 від 19.03.2022 року, де зазначено, що 19.03.2022 року він був запрошений в якості свідка, коли гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» в його присутності і в присутності ще одного свідка пройшов огляд, та результат показав 2,21 % проміле, в подальшому на гр. ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.5); - даними відеодиску відносно гр.. ОСОБА_1 від 19.03.2022 року, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.6). Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп`яніння, та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував в ньому в якості пасажира, суд апеляційної інстанції вважає неправдивими та вони спростовуються відеоматеріалами на (а.с.6). З наданих відеоматеріалів вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 , як водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній погоджується та ніяких заперечень щодо керування транспортним засобом не вказує, в протоколі про адміністративне правопорушення такі заперечення також відсутні. Покази свідка ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, так, як він є приятелем ОСОБА_1 і є особою зацікавленою, крім того покази свідка протирічять даним відео, яке суд апеляційної інстанції вважає належним та допустимим доказом та яке покладено в основу правопорушення визнаного судом доведеним. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису. Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 030413 від 19 березня 2022 року, даними роздруківки з приладу «Драгер» алкотест на гр. ОСОБА_1 від 19.03.2022 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , даними пояснень свідка ОСОБА_2 від 19.03.2022 року, даними пояснень свідка ОСОБА_3 від 19.03.2022 року, даними відеодиску відносно гр. ОСОБА_1 від 19.03.2022 року, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про недопустимість як доказу відеозаписів наявних в матеріалах справи, є необґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявні в матеріалах справи є допустимим та належним доказом. Доводи апелянта про те, що неточності і помилки допущені працівниками поліції при складанні адміністративного протоколу тягнуть за собою скасування судового рішення, є необґрунтованим, оскільки ніяким чином не впливають на суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , не є істотними порушеннями законодавства та не можуть бути підставою для безумовного скасування судового рішення. За таких обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, а також сукупність доказів у їх взаємозв`язку, дають підстави зробити висновок про обґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому його апеляційні доводи з цього приводу є необґрунтованим. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 496 гривень 20 копійок. За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 26.04.2022 року, немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 року. Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок