Ухвала ККС ВС № 243/8604/17

У Х В А Л А про повернення касаційної скарги 03 лютого 2025 року м. Київ справа №243/8604/17 провадження № 51-319ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд): головуюча ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, в с т а н о в и в: Захисник ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій висунула вимогу про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку. Крім того, захисник заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. За правилами, передбаченими ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У клопотанні захисник посилається на те, що 06 грудня 2024 року було зруйновано приміщення суду в м. Кровому Розі, постраждало технічне обладнання та був розірваний зв`язок із центральною базою даних. Через це повний текст ухвали надійшов з Дніпровського апеляційного суду на її запит 02 січня 2025 року. Проте, зазначені захисником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, не є такими, що слід визнати поважними. Адже ухвала апеляційного суду, як видно з долученої копії, була постановлена в присутності сторони захисту 26 вересня 2024 року, а її повний текст проголошено 01 жовтня 2024 року, проте захисник звернулася до Суду з касаційною скаргою через місяць (24 січня 2025 року) після закінчення строку на касаційне оскарження (25 грудня 2024 року). При цьому посилання на дату отримання копії повного тексту рішення суду апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 426 КПК України, такий виняток для подання скарги законодавець передбачив лише для засудженого, який тримається під вартою. За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України у разі, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення, касаційна скарга підлягає поверненню. Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в: Відмовити захиснику ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постановлених стосовно ОСОБА_5 судових рішень. Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3