Ухвала КАС ВС № 640/1556/20
від 29.01.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 29 січня 2025 року м. Київ справа №640/1556/20 адміністративне провадження №К/990/33701/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ 24. 02.09.2024 до Суду від позивача надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу булу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Смоковича М.І., Мацедонської В.Е., Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення. Скаржник наполягає на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, відзивів на неї та зміст судових рішень у справі, беручи до уваги характер спірних правовідносин та підстави для відкриття касаційного провадження, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні. Бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Керуючись статтями 12, 262, 340, 345 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні. Підготовчі дії в справі закінчити. Справу призначити до розгляду в порядку письмового провадження з 30.01.2025, який відбудеться в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська