Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/13413/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13413/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Вінницької обласної прокуратури, ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправними, скасування рішення та наказу, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Вінницької обласної прокуратури, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури №292к від 24.05.2022 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення відповідача є протиправним та необґрунтованим, оскільки останнім не взято до уваги постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2022 року у справі № 127/26445/21, якою провадження у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. При цьому, позивач зазначив, що при встановленні фактів дисциплінарних проступків прокурорів, слід провести службове розслідування, метою якого є з`ясування дійсних обставин відповідного проступку, зокрема наявність факту порушення службової дисципліни, причинно - наслідковий зв`язок між діянням конкретної особи та наслідками (відповідними порушеннями), обов`язкові приписи, яких не дотрималася конкретна особа, інші обов`язкові елементи дисциплінарного проступку (мотив, мета діяння, вина порушника тощо). Позивач також вказав про порушення строку накладення дисциплінарного стягнення, адже рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, з огляду на що, накладення дисциплінарного стягнення поза межами строків притягнення не допускається. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Вінницької обласної прокуратури № 292к від 24.05.2022 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 . Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачами подана апеляційні скарги, в яких наголошено на порушенні норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, з огляду на що, апелянти просять суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині мотивування та підстав, з яких суд першої інстанції виходив при прийнятті рішення про задоволення позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суз змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.01.2025. 15.01.2025 судом відкладено розгляд апеляційних скарг на 29.01.2025 за клопотанням строни, а також продовжено строк розгляду апеляційних скарг. У судовому засіданні позивач та його представник підтримали власну апеляційну скаргу, щодо апеляційних скарг відповідачів, у повному обсязі заперечували проти їх задоволення. Представники відповідачів у судовому засіданні підтримали власні апеляційні скарги, просили їх задовольнити, а щодо апеляційної скарги позивача - заперечували проти її задоволення. 29.01.2025 судом оголошено вступну і резолютивні частини постанови. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до Комісії надійшла дисциплінарна скарга від 24.12.2021 № 17/1-22236-21 керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. 10 січня 2022 року Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-3де-11дп-22. В рамках вказаного дисциплінарного провадження встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 лютого 2021 року № 8020/21/000313, ОСОБА_1 придбав транспортний засіб марки RENAULT, модель MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 200000 гривень. Перереєстрацію на нового власника здійснено у територіальному сервісному центрі ГСЦ МВС в Кіровоградській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 03 лютого 2021 року № 286557277. Згідно з публічною частиною Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прокурор ОСОБА_1 17 березня 2021 року подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства. Відповідно до витягу із послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 за період з 03 лютого 2021 року до 14 лютого 2021 року ним не було вчинено будь-яких дій у вказаному реєстрі. 28 вересня 2021 року уповноваженою особою Національного агентства стосовно прокурора ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/222/21 за частиною другою статті 172-6 КУпАП. У вказаному протоколі уповноваженої особи Національного агентства зазначено, що ОСОБА_1 несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані після придбання рухомого майна, а саме транспортного засобу вартістю 200000,00 грн, оскільки відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний у строк до 23:59:59 год 13 лютого 2021 року подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті Національного агентства. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2022 року у справі № 127/2645/21, провадження про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом Національного агентства закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП. На підставі вказаних обставин, Комісія в рамках дисциплінарного провадження дійшла висновку, що доводи скаржника про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження, оскільки останній допустив порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо своєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування. Зокрема, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження дійшов висновку, що факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, є порушенням прокурором вимог статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», негативно сприймається суспільством, громадянами і дає привід для обґрунтованої критики діяльності органів прокуратури. Такі дії самі собою порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, що є негативним наслідком для авторитету органів прокуратури загалом. Рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11 травня 2022 року № 49дп-22, притягнуто прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани. Відповідно до наказу Вінницької обласної прокуратури від 24.05.2022 № 292к, до прокурора Вінницької обласної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (пункт 4, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») з 11.05.2022 року. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що: - річний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення десятиденного строку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, тобто з 14.02.2021 по 14.02.2022; - за висновком суду першої інстанції, допущене позивачем порушення частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не містить ознак триваючого правопорушення, оскільки вказаною нормою чітко встановлено, що обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна, після спливу якого у разі неповідомлення вважається, що правопорушення є вчиненим; - рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11.05.2022 № 49дп-22 прийнято з порушенням річного строку для його прийняття, що є безумовною підставою для скасування останнього. Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують. Відповідачі у апеляційних скаргах наголошують на тому, що: - факт несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, є порушенням прокурором вимог ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», негативно сприймається суспільством, громадянами і дає привід для обґрунтованої критики діяльності органів прокуратури. Такі дії самі собою порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, що є негативним наслідком для авторитету органів прокуратури загалом; - допущене позивачем порушення ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» містить ознаки триваючого правопорушення, так як вказаною нормою чітко встановлено, що обов`язок повідомити Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна. Після спливу вказаного строку стан правопорушення продовжувався, оскільки позивач не виконав покладений на нього обов`язок (подати повідомлення), та припинений 17 березня 2021 року, коли прокурор подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Таким чином, всупереч твердженням суду в цьому випадку, апелянт переконаний, що має місце безперервне невиконання ним обов`язку, передбаченого правовою нормою; - річний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, необхідно обчислювати з 17 березня 2021 року - припинення дисциплінарного правопорушення та спливав 13 травня 2022 року (17.03.2022 +58 днів перебування у відпустці та тимчасовій непрацездатності). Оскаржуване рішення прийнято 11 травня 2022 року, тобто з дотримання річного строку для його прийняття; - посилання суду першої інстанції на правову позицію викладену у рішенні Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 9901/480/18 є безпідставним оскільки Верховний Суд у подальшому в справі № 9901/412/19 (рішення від 11 березня 2020 року) переглянув свою правову позицію щодо вчинення прокурором порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Позивач у апеляційній скарзі звертає увагу на те, що: - судом вірно надано оцінку твердженню позивача про те, що рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11 травня 2022 року № 49дп-22 прийнято з порушенням річного строку для його прийняття, що є безумовною підставою для скасування останнього; - однак, судом залишено поза увагою інші аргументи позивача, викладені у позовній заяві. Позивача вважає, що суд, вирішуючи справу № 640/13413/22, не надав оцінку певним доказам та обставинам, що мають значення для справи, не склав відповідних висновків, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні у своїй мотивувальній частині. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII). Згідно норм ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості. У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону № 1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Приписами ст. 48 Закону № 1697-VII, передбачений порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора, зокрема, за ч. 1, 3, 4, 6 цієї статті, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення. Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 лютого 2021 року № 8020/21/000313, ОСОБА_1 придбав транспортний засіб марки RENAULT, модель MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 200000 гривень. Перереєстрацію на нового власника здійснено у територіальному сервісному центрі ГСЦ МВС в Кіровоградській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 03 лютого 2021 року № 286557277. Згідно з публічною частиною Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прокурор ОСОБА_1 17 березня 2021 року подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства, проте за період з 03 лютого 2021 року до 14 лютого 2021 року, ним не було вчинено будь-яких дій у вказаному реєстрі. 28 вересня 2021 року уповноваженою особою Національного агентства стосовно прокурора ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/222/21 за частиною другою статті 172-6 КУпАП. У вказаному протоколі уповноваженої особи Національного агентства зазначено, що ОСОБА_1 несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані після придбання рухомого майна, а саме транспортного засобу вартістю 200000,00 грн, оскільки відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний у строк до 23:59:59 год 13 лютого 2021 року подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті Національного агентства. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2022 року у справі № 127/2645/21, провадження про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом Національного агентства закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП. На підставі вказаних обставин, Комісія в рамках дисциплінарного провадження дійшла висновку, що доводи скаржника про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження, оскільки останній допустив порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо своєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування. Водночас, відповідач-1, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, виходив з того, що допущене позивачем порушення має триваючий характер, у зв`язку з чим, строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пропущено. За ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки позивач набув рухоме майна у власність 03.02.2021, що не заперечується сторонами, то, відповідно, обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, у позивача виник у період до 13.02.2021 включно, відповідно, річний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати саме з наступного дня після закінчення десятиденного строку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, тобто з 14.02.2021 по 14.02.2022. Колегія суддів відхиляє доводи апелянтів та погоджується з мотивуванням суду першої інстанції про те, що порушення приписів ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не містить ознак триваючого правопорушення, оскільки вказаною нормою чітко встановлено, що обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна, після спливу якого у разі неповідомлення вважається, що правопорушення є вчиненим, та не продовжується до дати подання такої декларації. Аналогічна правова позиція міститься у рішенні Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 9901/480/18. Щодо доводів апелянтів про те, що посилання суду першої інстанції на правову позицію викладену у рішенні Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 9901/480/18, є безпідставним оскільки Верховний Суд у подальшому в справі № 9901/412/19 (рішення від 11 березня 2020 року) переглянув свою правову позицію щодо вчинення прокурором порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, колегія суддів звертає увагу на те, що у. пунктах 98-99 постанови, суд вказав, що: «…Одночасно колегія суддів погоджується із доводами позивача про пропуск Комісією річного строку, встановленого частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII, для прийняття рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про триваючий характер даного порушення, у зв`язку з чим останній вважає, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пропущено…». Крім того, слід врахувати й те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 640/18442/20, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року відмовлено, так як сформований Верховним Судом висновок у справі № 9901/480/18 наразі і вирішує проблематику таких спорів та створює умови для формування єдиної правозастосовчої практики. Колегія суддів наголошує на тому, що початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, пов`язується саме з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення. Таким чином, ураховуючи перебування позивача у відпустці та тимчасовій непрацездатності 58 днів, строк притягнення до відповідальності сплинув 12.04.2022, а тому рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11.05.2022 № 49дп-22 прийнято з порушенням річного строку для його прийняття, що є безумовною підставою для скасування останнього. Доводи апеляційних скарг відповідачів є безпідставними, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, та не спростовують висновків суду першої інстанції, з яких суд першої інстанції виходив при прийнятті рішення по суті спору. Щодо доводів позивача, що покладені в основу його апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, позаяк, судом було оцінені всі доводи позовної заяви, досліджено матеріали спарви, при цьому, суд першої інстанції при прийнятті рішення мотивув рішення обставинами та підставами, з яких виходив при прийнятті рішення та вказав, що решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Колегія суддів констатує, що фактично, позивач не погоджується з обсягом мотивування рішення суду першої інстанції, адже судом не було покладено в основу рішення та не відтворені всі підстави позову, що, на його думку, потребує зміни мотивувальної частини судом апеляційної інстанції, водночас, слід врахувати, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інсатнції, виходячи з тих доводів та висновків, що були розглянуті та оцінені судом, при цьому, додавати інше мотивування без висновку про помилковість мотивування суду першої інстанції, не охоплюється межами апеляційного перегляду. З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правильного висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 підлягають задоволенню, що також є підставою для визнання протиправним та скасування наказу від 24.05.02022 № 292к про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 , як похідного. Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг сторін не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Вінницької обласної прокуратури, ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко Повний текст постанови складено 29.01.2025.