Постанова 4824 № 756/10235/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 22-ц/824/4545/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 756/10235/24 28 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Диби О.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У липні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 19.11.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та відповідачем укладено кредитний договір №3467312772/751845, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 грн. 12.08.2022 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та позивачем укладено договір факторингу №12082022, за умовами якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «КУ «Європейська кредитна група». В подальшому, 10.12.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено договір позики №0504405390, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3229 грн. 24.11.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та позивачем укладено договір факторингу №24/11-22, за умовами якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Інфінанс». Надалі, 04.01.2022 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №142473, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5500 грн. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №14/06/21, а також 25.01.2024 року додаткову угоду №16 до вказаного договору факторингу, за умовами яких ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». 09.01.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір №65697, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000 грн. 05.01.2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та позивачем укладено договір факторингу №05012024, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Авіра Груп». 15.01.2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено кредитний договір №13534-01/2022, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10200 грн. 13.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу №13012023, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Інвеструм». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, не здійснював платежів в рахунок погашення кредитів та позик, а також нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка загалом становить 71 707 грн. 36 коп., яка складається із: заборгованості за кредитним договором №13534-01/2022 у розмірі 27 795 грн., з яких 10 200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 595 грн. - сума заборгованості за відсотками; заборгованості за кредитним договором №3467312772/751845 у розмірі 9 600 грн., з яких 4 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 600 грн. - сума заборгованості за відсотками; заборгованості за договором позики №0504405390 у розмірі 17 469,36 грн., з яких 3 228,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 240,37 грн. - сума заборгованості за відсотками; заборгованості за кредитним договором №65697 у розмірі 5 800 грн., з яких 2 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3500 грн. - сума заборгованості за відсотками, 300 грн. - сума заборгованості по комісії; заборгованості за договором позики №142473 у розмірі 11 043 грн., з яких 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 543 грн. - сума заборгованості за відсотками. З огляду на вище викладене просив стягнути з відповідача на користь позивача наявну заборгованість. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2, пов. 4) заборгованість у розмірі 71707 (сімдесят одна тисяча сімсот сім) грн. 36 коп., яка складається із: заборгованості за кредитним договором №13534-01/2022 у розмірі 27795 грн., з яких 10200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17595 грн. - сума заборгованості за відсотками; заборгованості за кредитним договором №3467312772/751845 у розмірі 9600 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5600 грн. - сума заборгованості за відсотками; заборгованості за кредитним договором №0504405390 у розмірі 17469,36 грн., з яких 3228,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14240,37 грн. - сума заборгованості за відсотками; заборгованості за кредитним договором №65697 у розмірі 5800 грн., з яких 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3500 грн. - сума заборгованості за відсотками, 300 грн. - сума заборгованості по комісії; заборгованості за договором позики №142473 у розмірі 11043 грн., з яких 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5543 грн. - сума заборгованості за відсотками. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 20 листопада 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Підодвірний Т.І. подав апеляційну скаргу в якій просив рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушення норм матеріального та процессуального права. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору. Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув жодної уваги на той факт, що позивачем не надано належного та допустимого доказу нібито отримання відповідачем коштів від первісних кредиторів. Вважає, що надані позивачем витяги не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу, а містить лише підпис представника ТОВ "ФК "САПБ", що свідчить про те, що витяг виготовлено позивачем самостійно і позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію, на власний розсуд. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 19.11.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та відповідачем укладено кредитний договір №3467312772/751845, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 грн., строком на 30 днів до 18.12.2021, з фіксованою процентною ставкою 547,5% річних (1,5% в день), і зобов`язався виплатити кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом. Пунктами 2.1, 2.2 договору обумовлено повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом згідно графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору. Заборгованість за договором підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства строк встановлений договором. Відповідно до п.3.4.2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку встановленому договором. Згідно з п. 4.3 договору у разі якщо клієнт не повернув кредит у строк зазначений у договорі, проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору. (а.с. 24-25) 12.08.2022 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №12082022, за умовами якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «КУ «Європейська кредитна група». Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12082022 від 12.08.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 600,00 грн. з яких 4 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 5 600,00 грн. відсотки. Зазначений витяг сформований представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» В подальшому, 10.12.2021 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено договір позики №0504405390, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит для задоволення власних потреб у розмірі 3229 грн. зі строком користування кредитом 30 днів, з відсотковою ставкою 638,75% річних (1,75% в день). Згідно акцепту оферти договору, графік платежів представлений у додатку, який є невід`ємною частиною договору. Інші умови викладені у Правилах, з якими позичальник ознайомився до укладення договору та які невід`ємною частиною договору. З паспорту споживчого кредиту вбачається певний порядок повернення кредиту, а саме разово 1 платежем у сумі не менше 4924,23 грн., що не обмежує позичальника здійснювати платежі частинами або достроково. Крім того, встановлено, що пеня та штрафи відсутні, а процентна ставка, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту складає 3,5% за кожен день від несвоєчасно сплаченої суми кредиту. 24.11.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24/11-22, за умовами якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Інфінанс». Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24/11-22 від 24.11.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 469,36 грн. з яких 3 228,99 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 14 240,37 грн. відсотки. Зазначений витяг сформований представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 04.01.2022 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №142473, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5500 грн. строком на 30 днів до 03.02.2022 року, з фіксованою процентною ставкою 29,71% за перший день користування позикою та 2% починаючи з другого дня користування позикою до дати повернення позики, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2333,96%. Пунктами 17,18 договору передбачено, що у разі якщо сума позики не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право нарахувати пеню у розмірі 2,70% за кожен день такого користування. Якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за понадстрокове користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка у розмірі 2,70% в день за кожен день такого користування. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, а також 25.01.2024 додаткову угоду №16 до вказаного договору факторингу, за умовами яких ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 043,00 грн. з яких 5 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 5 543,00 грн. відсотки. Зазначений витяг сформований представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 09.01.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір №65697, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000 грн. строком на 21 день до 29.01.2022 року, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1277,5% річних (3,5% в день), і зобов`язався повернути кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом. Пунктами 2.1, 2.2 договору обумовлено повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом згідно графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору. Заборгованість за договором підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства строк встановлений договором. Відповідно до п.3.4.2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку встановленому договором. 05.01.2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та позивачем укладено договір факторингу №05012024, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Авіра Груп». Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 05012024 від 05.01.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 800,00 грн. з яких 2 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 3 500,00 грн. відсотки. Зазначений витяг сформований представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 15.01.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено кредитний договір №13534-01/2022, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит на власні потреби у розмірі 10200 грн., строком на 30 днів до 13.02.2022 року, з процентною ставкою 912,5% річних (2,50% на добу), і зобов`язався повернути кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом. Пунктами 2.1, 2.2 договору обумовлено повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом згідно графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору. Заборгованість за договором підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства строк встановлений договором. Відповідно до п.3.4.2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку встановленому договором. Згідно з п. 4.3 договору у разі якщо клієнт не повернув кредит у строк зазначений у договорі, проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору. 13.01.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу №13012023, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Інвеструм». Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 13012023 від 13.01.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 795,00 грн. з яких 10 200,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 17 595,00 грн. відсотки. Задовольняючи позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються належними та допустимими доказами. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України). Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Судом першої інстанції не враховано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відміну від договору позики набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК). Це, в свою чергу, надає сторонам кредитного договору право на відмову від надання або одержання кредиту за вже укладеним договором. Таким чином, укладення кредитного договору підтверджує наявність правовідносин, що наділяє сторін певними правами і обов`язками, однак сам факт укладення договору не є беззаперечним доказом наявності заборгованості. Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19. Матеріали справи не містять виписки з рахунку особи, як і не містять доказів видачі в будь-який спосіб кредитних коштів чи факт використання відповідачем кредитних коштів. Судом першої інстанції не враховано, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договорами не містить даних про суми коштів, що були видані відповідачеві, сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також процентну ставку обрахунку заборгованості. Надані позивачем документи лише констатують наявність заборгованості у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості за вказаним договором кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунку. Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові і який досліджувався судом першої інстанції, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Крім того, у відповідності до вимог ст. ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Відповідно до ст. 518 ЦК України Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. З огляду на вище викладене колегія суддів приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, щодо отримання відповідачем кредитних коштів, наявності заборгованості та її розміру, а також переходу прав вимоги до відповідача, матеріали справи не містять, а відтак позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено судом першої інстанції безпідставно, оскільки є недоведеним та необґрунтованим. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, частково покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції частково покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При поданні апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 542,00 грн., а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судові витрати. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Підодвірний Тарас Іванович просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції було надано копію ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді адвокатом Підодвірним Тарасом Івановичем. Окрім того в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги від 03 вересня 2024 року укладений між адвокатом Підодвірним Тарасом Івановичем та ОСОБА_1 . Відповідно до розділу 5 зазначеного договору сторони погодили, що розрахунки замовника з виконавцем здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється замовником у готівковій формі або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, окремих кошторисів або рахунків, у відповідності до виконаних видів юридичних послуг або запланованих витрат, пов`язаних з виконанням цього договору. Вартість послуг за цим договором визначається відповідно до обсягу наданих послуг, вказаних у акті приймання-передачі виконаних робіт. При належному виконанні умов цього договору. Сторони підписують акт про виконання юридичних послуг. Цей акт підписується сторонами після виконання обов?язків, що випливають з цього договору. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до вимог ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргу представник відповідача не надав належних доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, зокрема акт приймання- передачі виконаних робіт. З огляду на вище викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Підодвірного Тараса Івановича задовольнити. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: