Ухвала КЦС ВС № 734/822/23

УХВАЛА 22 січня 2025 року м. Київ справа № 734/822/23 провадження № 61-13746ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року. У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження в частині оскарження нею рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-17349ск23). Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (провадження № 61-17349ск23). У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 08 жовтня 2024 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та докази поважності причин його пропуску; надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Уточнити, які саме судові рішення оскаржує заявник у порядку статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень». Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними. Продовжено їй строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року. Заявник надала суду матеріали уточненої касаційної скарги з доповненнями, де виклала свої вимоги до Верховного Суду, які не відповідають приписам статті 409 ЦПК України, а також заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Отже, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року заявником не виконано, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не усунуто інших недоліків, зазначених в ухвалі. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Заявником не наведено обставини, які унеможливили дотримання передбачених ЦПК України строків на касаційне оскарження судового рішення, а також не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, оскільки ОСОБА_1 , як сторона у справі, має добросовісно користуватися процесуальними правами, усвідомлюючи наслідки вчинення або невчинення дій на захист своїх прав. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення. Наведені заявником обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на виконання своїх процесуальних обов`язків щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку, заявник не надала. Доводи заявника про те, що строки пропущені у зв`язку з неправомірними діями судів, без надання відповідних доказів та без наведення належного обґрунтування, не можуть слугувати достатньою підставою для поновлення пропущеного строку. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду. Крім того, у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції виправленої касаційної скарги із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Також у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником не зазначено відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Заявник також не уточнила, яке судове рішення вона оскаржує у касаційному порядку, оскільки у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо прийняття Козелецьким районним судом Чернігівської області ухвали від 31 березня 2023 року при розгляді цивільної справи № 734/822/23. Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Оскільки у відведений судом строк, станом на 22 січня 2025 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року потрібно вважати неподаною та повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець