Постанова 4851 № 619/3803/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2025 р.Справа № 619/3803/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Щурової К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2024 (суддя: Овсянніков В.С., м. Дергачі, Дергачівськой район, Харківська область) по справі № 619/3803/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції , Поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавської Олени Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту відповідач-1, ДПП), Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту відповідач-2, УПП в Полтавській області ДПП), Поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавської Олени Анатоліївни (далі по тексту відповідач-3), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 1700 гривень, закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення перевищення нею швидкості, неможливо точно встановити, на якому відрізку автодороги зафіксовано перевищення швидкості, адже на ділянці дороги знаків, які б інформували про те, що вона знаходилась в населеному пункті не було, а також попереду був відсутній знак «закінчення населеного пункту». Вказує, що постанова не містить даних про широту та довготу місця вимірювання швидкості руху, що може вказувати на те, що на момент фіксування поліцейським швидкості руху автомобіля вона вже перебувала поза межами населеного пункту. Вказувала, що прилад TruCAM при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Утримання такого приладу поліцейським в руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху її автомобіля Lexus RX 200T, державний номерний знак НОМЕР_1 , в 107 км/год. Враховуючи, що при проведенні фіксації транспортного засобу Lexus RX 200T, державний номерний знак НОМЕР_1 , був використаний протиправний спосіб використання приладу TruCAM, то такий доказ, на якому ґрунтується оскаржувана постанова, є неналежним. Позивач зазначила, що з урахуванням тієї обставини, що докази щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейськими було здійснено вимірювання швидкості руху її автомобіля відсутні, то постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 1700 гривень є протиправною, не ґрунтується на належних доказах, а, отже, підлягає скасуванню. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2024 по справі № 619/3803/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавської Олени Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.05.2024 року серії ЕНА № 2259901, винесену капралом поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавською Оленою Анатоліївною, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 090 (одна тисяча дев`яносто) гривень 60 копійок. Відповідач-1 не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2024 по справі № 619/3803/24 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на правомірність спірної постанови. Зазначає, що, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29824 від 11.12.2023, похибка заміру швидкості становить +/- 2 км/год. Похибка саме в 2 км/год., а не більше чи менше, встановлено на основі спеціальних вимірювань, уповноваженим на те органом, про що видано відповідний сертифікат. Вказує, що виробником приладу ТruСАМ передбачено уникнення збільшення величини похибки, що підтверджується інструкцією, де зазначено, що для запобігання вимірювання неточної швидкості руху, ТruСАМ контролює апаратні засоби системи вимірювання. Зазначив, що коли прилад виявляє умови помилки, він показує повідомлення про помилку замість результатів вимірювання. Окрім того, відповідно до інструкції, ТruСАМ визначає дистанцію за допомогою сенсора лазерного діапазону, обчислюючи час польоту коротких пульсів інфрачервоного світла. TruCAM має широкий спектр чутливості, і може працювати як з рефлексивними, так і не рефлексивними цілями. Максимальний вимір дистанції варіюється метою та з навколишніми умовами. Абсолютний максимум 1200 метрів. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Отже, вимірювання швидкості руху за допомогою приладу ТruСАМ можливе на максимальній дистанції 1200 метрів незалежно від того здійснюється вимірювання швидкості руху способом утримання приладу в руках чи способом встановлення приладу на триногу. Вказує, що 25.05.2024 при фіксуванні швидкості руху транспортного засобу LEXUS RX 200T, номерний знак НОМЕР_1 , дистанція становила 263,2 метри, що значно менше максимально допустимої дистанції в 1200 метрів. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом, постановою серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1700 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з тим, що остання 28.05.2024 о 16:28 год., керуючи транспортним засобом Lexus RX 200T, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлене обмеження швидкості в населеному пункті більше ніж на 57 км/год, а саме рухалася зі швидкістю 107 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год). Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірної постанови. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке. За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 цього Закону унормовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил). Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 № 1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. (далі - Інструкція № 1395) Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частиною 1 статті 122 КУпАП. Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Судом встановлено, що порушення, визначеного п.12.4 ПДР України, обмеження швидкості руху зафіксовано відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу TruCAM TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000776). Так, на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду оптичний диск з місця події, на якому міститься відеозапис правопорушення та провадження у справі, а також свідоцтво про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки, експертні висновки та інші документи щодо використання приладу TruCАМ LTI 20/20 (серійний номер ТС000776). З приводу доводів позивача про те, що використання приладу TruCАМ здійснювалось інспектором в ручному режимі, варто зазначити, що лазерний вимірювач TruCАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та, крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Лазерний вимірювач швидкості TruCАМ LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискає спусковий гачок приладу (на фото видно, як позначка фіксується на автомобілі позивача з відстані 263,2 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля.) Прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис. Отже, використання приладу TruCАМ відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням. Правильність реалізації у приладі TruCАМ зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCAM в ручному режимі. Припущення позивача про те, що утримання такого приладу поліцейським в руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху її автомобіля Lexus RX 200T, державний номерний знак НОМЕР_1 , в 107 км/год, є неприйнятним. Слід зазначити, що відповідно до інструкції з використання приладу Trucam LTІ 20/20, конструктивна особливість приладу та заявлені характеристики дозволяють його використання з рук, а визначення похибки при такому використанні не буде перевищувати 2 км/год. Виробником передбачена система заходів, які нівелюють вібрації та короткочасне переривання лазеру, тому прилад не може здійснювати вимірювання швидкості з більшою похибкою, ніж передбачено виробником та визначено у свідоцтві про повірку. При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум + - 2 км/год. Також, як вбачається з матеріалів справи, розміщення дорожніх знаків 5.49 (5.51) «Початок населеного пункту», 5.50 (5.52) «Кінець населеного пункту», а також 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії» підтверджуються відповіддю Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області від 29.07.2024 про наявність зазначених дорожніх знаків на автодорозі державного значення М-03 «Київ-Харків-Довжанський» як станом на листопад 2023 року, так і станом на 02.08.2024 (а.с. 43-44, 79-82). Розташування с. Супрунівка поміж зони дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.50 «Кінець населеного пункту» підтверджується зазначенням точних координат транспортного засобу в момент фіксації порушення (ШИРОТА 49°34'13.48" N ДОВГОТА 34°26'24.27"E ), що зазначені на фото з приладу TRUCAM, а також зафіксовані на відеозаписі та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 37, 68 1.1716913719_f3200_0528_162839.avi, а.с.70). З відеозапису з бодікамери вбачається, що позивач не заперечувала проти розгляду справи на місці. Будь-яких клопотань, в тому числі про бажання скористатись правовою допомогою, не заявляла. З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, повністю підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи доказами. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom", згідно з висновком якого, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати значної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та, зокрема, швидкісного режиму у населеному пункті. За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 винесена відповідачем у межах повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а, отже, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2024 по справі № 619/3803/24 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко