Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/2202/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2202/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є. секретар судового засідання Жолудєв А.В. розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 (суддя Манько Г.В.) у справі № 904/2202/23 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича про стягнення суми та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання недійсним рішення ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича вартості розподіленої електричної енергії в розмірі 2 276 429 грн. 80 коп. та судових витрат у справі. Фізичною особою - підприємцем Базилєвич подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним рішення Комісії Дніпровського розрахункового центру АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питання щодо проведення нарахування спожитої електричної енергії №60 від 21.03.2023р. в частині в частині визначений обсягу спожитої Фізичною особою підприємцем Базилєвичем Ігорем Андрійовичем електричної енергії в розмірі 82 781 кВт*год вартістю 391 573,02 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 первісний позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на користь акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" вартість розподіленої електричної енергії в розмірі 2 276 429 грн. 80 коп., судовий збір в сумі 34 146 грн. 45 коп. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням Фізичною особою-підприємцем Базилєвич Ігорем Андрійовичем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у справі № 904/2202/23 та прийняти нове рішення, яким: - Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи - підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на користь акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" вартість розподіленої електричної енергії в розмірі 1 884 856 грн. 78 коп., судовий збір в сумі 28 272 грн. 85 коп. - Зустрічний позов задовольнити повністю. Визнати недійсним рішення Комісії Дніпровського розрахункового центру акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питання щодо проведення нарахування спожитої електричної енергії №60 від 21.03.2023р. в частині в частині визначення обсягу спожитої Фізичною особою підприємцем Базилєвичем Ігорем Андрійовичем електричної енергії в розмірі 82 781 кВт*год вартістю 391 573,02 грн. (Триста дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят три гривні 02 копійки). В обґрунтування поданої скарги апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - на переконання Відповідача, необхідно враховувати особливості електричної енергії, як товару. Облік електричної енергії не в усіх випадках здійснюється згідно з показаннями лічильника; - саме з урахуванням зазначених умов Додатку № 3 до Договору, обсяг споживання активної електричної енергії (А+) за відповідний період має визначатись за показами лічильника відповідного параметру (А+), без врахування фактичного споживання Відповідачем електроенергії (А-), виробленої сонячними електроустановками ТОВ «Світло Хорса»; - визначення обсягу спожитої електричної енергії у спірний період до 01.07.2022 має виключати врахування параметру активної генерації лічильника ФОП Базилєвич І.А. та будь-яких показів лічильника ТОВ «СВІТЛО ХОРСА» при визначенні обсягу спожитої Відповідачем електричної енергії; - пунктом п.5.18.10 редакції ККОЕЕ, яка була чинна у спірний період (аналогічні норми були закріплені і в п.5.8 попередньої редакції), встановлено безальтернативну заборону обмеження виведення параметрів на дисплей електронного лічильника; - в матеріалах справи відсутні протоколи параметризації, які б підтверджували облік та фіксували показання за параметром генерації активної електричної енергії «-А» в період з 07.11.2019р. до 30.06.2022р; - суд першої інстанції не встановив жодних обставин щодо показників лічильника та не надав їм жодної оцінки. Відсутність обліку показників за параметром А- (генерації активної електричної енергії) в період з 13.11.2019р. до 30.06.2022р. також підтверджують наступні докази, що наявні в матеріалах справи: - акт технічної перевірки від 13.11.2019р. та акт пломбування від 13.11.2019р.; - акт технічної перевірки від 24.05.2021р. та акт пломбування від 24.05.2021р.; - акт пломбування від 15.06.2021р.; - акт контрольного огляду від 14.12.2021р.; - акт контрольного огляду від 26.01.2022р.; - акт контрольного огляду від 23.06.2022р.; - щодо комерційного обліку електричної енергії та функцій Позивача. Під час функціонування зазначеної АСКОЕ Позивач, як ОСР надавав дані щодо показників лічильника та обсягу спожитої електричної енергії, зокрема постачальнику електричної енергії. При цьому, правильність та достовірність таких даних заперечує сам Позивач. Зазначене спростовує достовірність даних АСКОЕ. Якщо припустити, що АСКОЕ Позивача містить та передає виключно достовірну інформацію, то незрозумілим є заперечення таких даних (за листопад 2019 травень 2021) самим Позивачем; - стягнення вартості розподіленої електричної енергії з Відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства та, зокрема, загальним засадам цивільного законодавства; - Ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні ПРРЕЕ, ні іншими нормативними актами, що прийняті Регулятором (зокрема, ККОЕЕ), не передбачені ні прямі наслідки порушень п.5.18.10 поточної редакції ККОЕЕ (п. 5.8 попередньої редакції), як окремого порушення; ні наслідки такої сукупності порушень з боку оператора системи розподілу, які вчинені у спірних правовідносинах. Адже органи державної влади, що здійснюють нормативне регулювання таких відносин, встановлюючи категоричну заборону подібних дій, не могли передбачити їх вчинення з боку ліцензованого професійного учаснику ринку, яким має бути оператор системи розподілу, тим більше у сукупності з іншими порушеннями. За таких обставин, на думку Відповідача, підлягають застосуванню положення ст. 8 ЦК України. З огляду на таку заборону, що визначена п. 5.18.10 ККОЕЕ, з урахуванням порушення такої заборони оператором системи розподілу, найбільш подібними за змістом цивільними відносинами можна було б вважати безоблікове споживання електричної енергії за відсутності вини споживача. На думку Відповідача, відсутні правовідносини, які за своїм змістом є більш подібними за змістом до спірних правовідносин. Поміж іншого, заявник скарги клопотав перед Центральним апеляційним господарським судом про призначення у даній справі судової електротехнічної експертизи. Доручити проведення експертизи просив Дніпропетровському науково-дослідному Інституту Судових Експертиз Міністерства Юстиції України. На розгляд експерту просив поставити наступні питання:

1. Чи призвело обмеження АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» виведення показів активної генерації електричної енергії на дисплей електронного лічильника ФОП Базилєвича І.А. №02292057 обмеження технічних можливостей ФОП Базилєвич І.А., в період з 13 листопада 2019 року до 30 червня 2022 року щодо: визначення обсягу спожитої електричної енергії та складання балансу споживання електричної енергії; контролю за споживанням електричної енергії та виявлення несанкціонованих підключень до власних мереж?

2. Чи виключається наявність несанкціонованих підключень будь-якими особами та будь-якими способами до мереж ФОП Базилєвич І.А. та несанкціоноване споживання такими особами електричної енергії з мереж ФОП Базилєвича І.А. в період з 13 листопада 2019 року до 30 червня 2022 року? Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи і до отримання висновку експерта. Крім того, додатковим рішенням від 01.02.2024 стягнуто з фізичної особи - підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на користь акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000 грн., які понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи №904/2202/23. Не погодившись з додатковим рішенням Фізичною особою-підприємцем Базилєвич Ігорем Андрійовичем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі № 904/2202/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про розподіл витрат на правничу допомогу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - Господарським судом Дніпропетровської області питання щодо розподілу судових витрат розглянуто за відсутності учасників справи та без повідомлення учасників справи про дату, час і місце засідання суду. Позивач вважає, що мало місце порушення судом вимог ст. 42 ГПК України, оскільки Позивач, з огляду на наведені вище обставини, був позбавлений можливості реалізувати свої права, що визначені зазначеною нормою права, зокрема права на: - подання Клопотання про зменшення витрат Відповідача на оплату правничої допомоги; - права на участь у судовому засіданні під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Також, заявляє клопотання про зменшення витрат Позивача на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу, оскільки: - визначений в Акті від 23.01.2024 розмір витрат на послуги не відповідає критерію реальності, про що свідчать відсутність визначеного в договорі розміру гонорару або порядку його визначення, а також неспівмірність розміру витрат у справі з загальною ціною договору; - Умови Договору №210 ДЕ не містять ні погодинного, ні фіксованого розміру гонорару, ні жодного порядку визначення розміру гонорару за правничу допомогу, що надається, ні жодних критеріїв, які при цьому враховуються Сторонами. Зазначене суперечить вимогам статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". З наданих Позивачем доказів неможливо встановити розмір гонорару, який був встановлений сторонами Договору № 210 ДЕ та відповідав би вимогам статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; - предмет Договору №210 ДЕ є значно ширшим за правничу допомогу, яка була надана АО "ПЕРШИЙ РАДНИК" в межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції. Обсяг правничої допомоги, яка надається за Договором №210 ДЕ є неспівмірно більшим за обсяг правничої допомоги, яка була надана в межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції. - відповідно до п. 4.1 Договору №210 ДЕ (в редакції Додаткової угоди №4), ціна договору становить 500 000,00 грн. Гонорар за надання правничої допомоги у цій справі в суді першої інстанції визначено лише після завершення її розгляду в Акті від 23.01.2024 в розмірі 50 000,00 грн. Такий гонорар складає 10% від всієї ціни Договору №210 ДЕ зі строком дії майже 48 місяців (50 000,00 грн. х 100% : 500 000,00 грн. = 10%). Тобто, лише у межах 2х справ за участі Відповідача Позивачу надана правнича допомога вартістю більше 1/3 ціни Договору №210 ДЕ зі строком дії 4 роки та значно ширшим предметом договору. Зазначені обставини ставлять під сумнів реальність такої правничої допомоги та розміру витрат на таку допомогу згідно Акту від 23.01.2024; Окремо наголошує, що незважаючи на те, що ціна позову Позивача складає 2 276 429 грн. 80 коп., спірними з цією суми є лише частина суми в розмірі 391 573,02 грн.. Про те, що спірною є лише частина суми, що складає менше 20% ціни позову було відомо Позивачу та АО "Перший радник" до подання позову. Зокрема, обсяг та вартість розподіленої електричної енергії за період липень жовтень 2022 року взагалі не заперечувались Відповідачем. Так, Позивачем подано до суду першої інстанції лист Відповідача №030423/01 від 03.04.2023 (т.1 а.с. 187) з визнанням переважної частини суми заборгованості. Також, Відповідач у Відзиві на позовну заяву (тобто, в першій заяві у справі) визнав позовні вимоги в частині 1 884 856,78 грн. Зазначена поведінка Відповідача на стадії досудового врегулювання спору, а також визнання частини позовних вимог Відповідачем, мають бути враховані при розподілі витрат Позивача на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ч.5 ст.129 ГПК України. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.03.2024 об`єднано апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі № 904/2202/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у справі № 904/2202/23. Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду. Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду. 13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін. 22.06.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, в якому просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у справі №904/2202/23 в частині стягнення з фізичної особи - підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на користь акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" вартості розподіленої електричної енергії в розмірі 908 221 грн. 60 коп., скасувати, провадження у справі за первісним позовом у відповідній частині закрити. 25.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкликання клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у якому повідомив про відмову від клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 22.06.2024 та просив залишити його без розгляду. В судовому засіданні 14.11.2024 приймали участь представники сторін. Щодо клопотання ФОП Базилєвич І.А. про призначення експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що відсутність показників лічильника №02292057 за параметром генерації активної електричної енергії в період до 30.06.2022р. та порушення норм пункту 5.18.10 глави 5.18 розділу V ККОЕЕ (пункту 5.8 ККОЕЕ в редакції, що була чинною на момент параметризації та встановлення лічильника) не заперечується позивачем (відповідачем за зустрічним позовом). Обставини відсутності показників за параметром А- (генерації активної електричної енергії) в період з 13.11.2019р. до 30.06.2022р. підтверджують докази, наявні в матеріалах справи: протокол параметризації лічильника №1915/5РЕМ ДМЕМ-2019 від 07.11.2019; акт технічної перевірки від 13.11.2019р. та акт пломбування від 13.11.2019р.; акт технічної перевірки від 24.05.2021р. та акт пломбування від 24.05.2021р.; акт пломбування від 15.06.2021р.; акт контрольного огляду від 14.12.2021р.; акт контрольного огляду від 26.01.2022р.; акт контрольного огляду від 23.06.2022р. На переконання ФОП Базилєвича І.А., вирішення питання щодо впливу відсутності показників електричної енергії на технічні можливості щодо контролю за споживанням електричної енергії, виявлення несанкціонованих підключень до власних мереж не потребує спеціальних знань, а відповідь на це питання є очевидною та не потребує спеціальних знань експерта. Такий вплив є прямим і беззаперечним, оскільки неможливо не маючи доступу до показників лічильника в режимі реального часу та протягом певних періодів часу, визначити баланс споживання електроенергії у мережі, мати навість підозри щодо можливих несанкціонованих підключень тощо. ФОП Базилєвич І.А. зауважує, що саме з огляду на такий вплив наявності/відсутності показників лічильника відповідними положеннями ККОЕЕ встановлена пряма та безальтернативна заборона на обмеження виведення показників на дисплей електронного лічильника. Разом з тим, з огляду на різну оцінку сторонами справи впливу на технічні можливості ФОП Базилєвича І.А. щодо визначення обсягу електричної енергії, контролю за її споживанням, на виявлення несанкціонованих підключень до власних мереж та несанкціонованого споживання електричної енергії з власних мереж, ФОП Базилєвич І.А. вважає за необхідне, з огляду на завдання господарського судочинства, призначити електротехнічну експертизу у справі. Присутні в судовому засіданні учасники справи надали свої пояснення щодо клопотання про призначення судової експертизи. Представник апелянта (відповідача) підтримав клопотання про призначення судової експертизи в повному обсязі. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи. Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 (далі - Постанова № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмету доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду (правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 910/2559/21). Так, предметом первісного позову є вимоги АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення з ФОП Базилєвич І.А. вартості розподіленої електричної енергії в розмірі 2 276 429 грн. 80 коп. Натомість за змістом зустрічних вимог, ФОП Базилєвич І.А. просить визнати недійсним рішення Комісії Дніпровського розрахункового центру АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питання щодо проведення нарахування спожитої електричної енергії №60 від 21.03.2023р. в частині в частині визначеного обсягу спожитої електричної енергії в розмірі 82 781 кВт*год вартістю 391 573,02 грн. Варто зазначити, що підставою для призначення експертизи є неможливість вирішення судом спору без залучення спеціальних знань, а для встановлення фактичних даних у даній справі відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях, адже обставини, які стосуються предмету спору та входять до кола обставин, пов`язаних з предметом доказування, можуть бути встановлені за допомогою інших засобів доказування. Згідно ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сторонами до матеріалів справи долучено докази на підтвердження підстав первісного позову та зустрічного позову, які в силу вимог ст. 86 ГПК України мають бути оцінені судом, а результат такої оцінки має бути викладений у мотивувальній частині рішення суду (ст. 238 ГПК України), як і наданим ними, на спростування доводів позивача, доказам. В свою чергу, щодо запропонованих Відповідачем на вирішення судового експерта питань слід зазначити, не може повністю виключатися наявність несанкціонованих підключень сторонніх осіб будь-якими способами до будь-яких електричних мереж, в тому числі, і до електричних мереж ФОП Базилєвич І.А., навіть за наявності лічильника, який відображає всі покази стосовно спожитої електроенергії. Однак таких доказів суду представлено не було, а сам ФОП Базилєвич І.А. жодного разу не звертався до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з заявами про несанкціоноване підключення до його електричних мереж, як власне і щодо перевірки цих підозр. В даному випадку судом враховується, що рішення суду не може базуватися на припущеннях. Експертний висновок, у якому буде зазначено про можливість наявності несанкціонованих підключень сторонніх осіб будь-якими-способами до електромереж Базилєвича І. А., буде припущенням, адже, у матеріалах справи відсутні докази наявності таких підключень, а саме: акти про порушення ПРРЕЕ, якими, у відповідності до вимог п. 82.4.. 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, підтверджується наявність самовільних підключень у електромережах споживачів. Оскільки, у матеріалах справи відсутні акти про порушення ПРРЕЕ, якими зафіксована наявність самовільного підключення інших осіб до електромережі Відповідача у спірному періоді, то відсутні підстави стверджувати про наявність таких підключень. Необхідно також зауважити, що обов`язок споживача не допускати безоблікового споживання від своїх електромереж, встановлений п. 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, є безумовним і не залежить від технічного стану приладу обліку споживача. А виявлення та фіксація самовільних несанкціонованих підключень відбувається без залучення лічильника електричної енергії. При цьому варто наголосити, що наявність або відсутність всіх показів на індикаторі лічильника електроенергії не впливає на процес виявлення наявності чи відсутності несанкціонованих підключень до електромережі споживачів, тим більше за наявності АСКОЕ на об`єкті Споживача, а також за наявності лічильників, які враховують обсяг (АЕ-), який виходить з мереж ТОВ «Світло Хорса» та надходить до електромереж АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Стосовно ствердження апелянта про обмеження технічних можливостей ФОП Базилєвича І А., в період з 13.11.2019 по 30.06.2022 щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії та складення балансу споживання електричної енергії, контролю за споживанням електричної енергії та виявлення несанкціонованих підключень до власних мереж, колегія суддів акцентує увагу на тому, що Відповідач був обізнаний зі встановленням на його об`єкті лічильника, який повинен враховувати спожиту ним активну електричну енергію (АЕ-), згенеровану сонячними електроустановками ТОВ «Світло Хорса». Будучи одним з засновників ТОВ «Світло Хорса», останній не міг не знати про те, що вироблена ТОВ «Світло Хорса» сонячна електроенергія, проходячи через мережі Відповідача, частково споживається електроустановками Відповідача. До того ж, Відповідач сам надав дозвіл на приєднання електроустановок ТОВ «Світло Хорса» до своїх електромереж, уклав договір приєднання до електромереж Позивача, виконав технічні умови, видані на підставі цього договору приєднання. Крім того, Відповідач не звертався до Позивача з заявою про існування обмежень його технічної можливості визначати обсяг спожитої електроенергії, щодо відсутності показів на дисплеї його приладу обліку тощо. Щодо останнього приймається до уваги те, що у Відповідача відсутні обмеження технічних можливостей у визначенні обсягу спожитої ним електроенергії, навіть у випадку невідображення на дисплеї приладу обліку показів спожитої (АЕ-), оскільки невідображення на дисплеї приладу обліку показів спожитої електроенергії ніяким чином не впливає на здатність лічильника враховувати спожиту електроенергію, адже на об`єкті Відповідача встановлена АСКОЕ, яка функціонувала протягом спірного періоду, і передавала покази приладу обліку ФОП Базилєвич І.А. до АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Поміж іншого, обсяг спожитої Відповідачем електроенергії (АЕ-) можливо також визначити за різницею обсягу електроенергії (АЕ-), що вийшов з мереж ТОВ «Світло Хорса» та надійшов до мереж АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», який враховується приладами обліку електроенергії, встановленими у Позивача та ТОВ «Світло Хорса». На додаток до всього викладеного суд не може оминути той факт, що Позивач у даній справі заявив вимогу про стягнення з Відповідача вартості розподіленої електричної енергії в розмірі 2 276 429,80 грн за період з жовтня 2021 по жовтень 2022 року, в той час як апелянтом порушується питання щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії в період з 13 листопада 2019 року до 30 червня 2022 року, що частково не стосується заявлених позовних вимог. Апеляційний суд наголошує, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 у справі №917/1196/19. Також, варто зважати на те, що аналогічне клопотання про проведення експертизи заявлялося ФОП Базилевич І.А. у справі № 904/9441/21 з тими ж самими питаннями. Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 03.10.2023 відмовив у проведенні експертизи, посилаючись на те, що: «…неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування…Враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, Позивач вважає, що для вирішення спору у даній справі відсутня потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення судової електротехнічної експертизи. При цьому слід зауважити, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про призначення у справі судової електротехнічної експертизи». У даній справі № 904/2202/23 колегія суддів також звертає увагу, що згідно абз. 3 п. 2 Постанови № 4 якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19). Водночас, в матеріалах справи немає будь-яких взаємно суперечливих доказів, що спонукало б суд призначити експертизу, і про наявність таких не зазначає заявник клопотання. Як передбачено ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, (яким відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15 та від 14.01.2020 у справі №925/1082/18. Апелянтом не надано суду доказів неможливості самостійно замовити експертне дослідження з об`єктивних причин (як-то відсутність необхідних для проведення експертизи матеріалів тощо). Варто також зазначити, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20. Крім того, правомірність зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України залежить від підставності призначення судової експертизи, необхідно виходити з того, що призначення судової експертизи - це процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. Отже, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/731/18. Отже, за сукупністю вищенаведених обставин, у задоволенні клопотання ФОП Базилєвич І.А. про призначення судової експертизи належить відмовити. Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні 14.11.2024 підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд рішення в оскаржуваній частині скасувати та прийняти в цій частині нове про часткове задоволення первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову. Також, просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку покладення витрат на позивача, зменшити розмір відшкодування до 12 000,00 грн. Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував, в тому числі з підстав, викладених у відзивах, наголошував на їх необґрунтованості та необхідності залишення рішень суду першої інстанції без змін. Апеляційним судом було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності. Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та фізичною особою підприємцем Базилєвич Ігорем Андрійовичем підписано договір про постачання електричної енергії №15111-00 від 09.08.2016р. (далі Договір). Предметом договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 232,5 кВт, величини якої по об`єктах Споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання" , які є невід`ємними частинами даного Договору. Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 Договору). Точки продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невід`ємними частинами даного Договору. 16.02.2017 між ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», Виконавець послуг, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО ХОРСА», Замовник, було укладено Договір про приєднання до електричних мереж № 03366-00, за яким до електричних мереж Виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується об`єкт «сонячна електростанція», місце розташування об`єкта Замовника: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 156 (далі -Договір про приєднання СЕС). Місце забезпечення потужності об`єкта Замовника (СЕС) встановлюється на шинах 0,4 кВ ТП-5444 ФОП Базилевича І.А. (п. 1.2. Договору про приєднання СЕС). Точка приєднання (межа балансової належності об`єкта Замовника) встановлюється на шинах 0,4 кВ ТП-5444 ФОП Базилевича І.А. (дозвіл на приєднання - лист-повідомлення власника ТП- 5444 від 31.01.2017 р. № б/н ФОП Базилевича І.А.) (п. 1.3. Договору про приєднання СЕС). Додатком до Договору про приєднання СЕС є Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії № 1-01/03366-00 від 16.02.2017. ФОП Базилєвичем І.А. було погоджено Технічні умови від ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» № 1-01/03366-00 від 16.02.2017 на підключення фотогальванічної електростанції ТОВ «Світло Хорса» за адресою: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 156, до ТП-5444 та проект L162G/17-HS-n3 будівництва вказаної електростанції. ФОП Базилєвич підтвердив, що Технічні умови від ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» № 1-01/03366-00 від 16.02.2017 виконані в повному обсязі. 26.07.2018 між AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «СВІТЛО ХОРСА» було укладено Договір про постачання електричної енергії № 02817-00. До договору сторонами були підписані додатки, які були погоджені ФОП Базилєвичем І.А., як Основним споживачем, зокрема: «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», «Відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів». ФОП Базилєвичем І.А було погоджено «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», в якому зазначено перелік приєднань і точок комерційного обліку об`єктів Споживача та інших суб`єктів господарювання, в якому зазначено:

1. Прийом електроенергії в електромережі об`єкта з зовнішніх електричних мереж: найменування об`єкту - СЕС (власні потреби), місце встановлення засобу обліку - ЩО СЕС, тип приладу розрахункового обліку - EPQS 122.23.17LL, № приладу обліку - 01790506.

2. Відпуск електроенергії з технологічних електромереж об`єкта в зовнішні електричні мережі: найменування об`єкту - СЕС, місце встановлення засобу обліку ЩО СЕС, тип приладу розрахункового обліку- EPQS 122.23.17L1, № приладу обліку-01790506. Згідно з Інструкцією з експлуатації лічильника EPQS 122.23.17LL - це багатофункціональний електронний лічильник електроенергії EPQS призначений для обліку активної, реактивної та повної енергії у трифазних мережах змінного струму. Лічильник може вести як однотарифний, і багатотарифний облік. Лічильник вимірює, реєструє та накопичує дані про активну енергію обох напрямків (+А, -А), реактивної енергії обох напрямків (+R, -R), реактивної енергії у чотирьох квадрантах (R1, R2, R3, R4, а також +R та -R) та повної енергії в обох напрямках (+W, -W). Лічильник реєструє максимуми потужності, формує профілі навантаження та реєструє кумулятивні потужності. ФОП Базилєвичем І.А було погоджено «Загальну схему електропостачання» (однолінійна схема зовнішнього постачання та загальна блок-схема зовнішнього постачання), з урахуванням Додаткової угоди № 64178/1600 від 29.11.2018, якою Додаток № 10 «Загальна схема електропостачання» до вказаного договору було викладено у новій редакції, яка також погоджена Відповідачем. 26.07.2018 Додатковою угодою № 1/5111-00 до Договору про постачання електричної енергії № 15111-00 від 09.08.2016 було внесено наступні зміни: доповнено додаток 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору таблицю «Перелік об`єктів і точок комерційного обліку Споживача» наступним рядком (зокрема): СЕС (власні потреби), місце встановлення засобу обліку - ЩО СЕС, тип приладу розрахункового обліку - EPQS 122.23.17LL, № приладу обліку - 01790506. Додатковою угодою № 3/15111-00 від 29.11.2018 до Договору про постачання електричної енергії № 15111-00 від 09.08.2016 Додаток 10 до Договору «Загальна схема електропостачання» викладено в новій редакції, ТОВ «Світло Хорса» внесено до однолінійної схеми зовнішнього електропостачання та загальної блок-схеми. 09.01.2019 Відповідачу Позивачем були видані Технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок № 0050107072. 05.02.2019 між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 0050107072. Вказаним Договором та Технічними умовами до нього, Відповідачеві було збільшено раніше узгоджену потужність з 73 кВт до 149 кВт та проведено заміну лічильника (відповідно до вимог п. 1.1.1 розділу І «Вимоги до електроустановок» Технічних умов), встановлено лічильник GAMMA300 G3B № 02292057, що підтверджується Актом вводу в дослідну експлуатацію ЛУЗОД. Згідно «Опису і інструкції з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300» - це багатотарифний лічильник, враховує активну і реактивну енергію, реєструє максимуми добової і місячної потужності, вимірює миттєві значення, формує профілі потужності і заповнює журнал подій. Встановлений лічильник GAMMA300 має модифікацію G3B 547 240.F77.B2.P4.C371.A3.LM1 згідно Протоколу № 1915/5РЕМ ДМЕМ-2019 від 07.11.2019. Вказаний лічильник вимірює активну енергію двох напрямків (+А, -А) і реактивну енергію (+R, -R, R1, R2, R3, R4), І повну енергію двох напрямків (+W, -W), про що свідчить код F77 в модифікації лічильника, що підтверджується «Описом і інструкцією з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300», пункт 5.2. Інструкції. Відповідачем було подано Позивачеві Заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з РОЗПОДІЛУ (передачі) електричної енергії. Додатком до заяви-приєднання був Перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача, в якому зазначено наступні об`єкти: 15111.01 складські приміщення; КЛ-6 від ТП 654 до ТП 5444; ТП 5444. У відповідь на отриману заяву-приєднання Позивач направив Відповідачеві Повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 16.08.2019 № 50292/1001 та додатки до договору, що конкретизують умови договору та не містять публічної інформації, а саме: «№2 Паспорт точки розподілу електричної енергії»; «№3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії»; «№6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; «№7 Однолінійна схема»; «Вихідні дані для розрахунку втрат», «Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання Споживача», «Вихідні дані для розрахунку». До однолінійної схеми електропостачання Споживача ФОП Базилєвича І.А. було включено СЕС ТОВ «Світло Хорса» з зазначенням засобу обліку-лічильника EPQS 122.23.17 LL №01790506. Відповідач споживав електричну енергію, поставлену йому постачальником ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» та електричну енергію, вироблену СЕС ТОВ «Світло Хорса», що була розподілена йому мережами Позивача. Відповідач не погодився оплачувати обсяги спожитої ним електричної енергії, виробленої СЕС, в результаті чого в нього утворилася заборгованість за послуги з поставки та розподілу електричної енергії. Відповідно до п.п. 7.5, 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу. У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати. Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил. Відповідно умов Додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі відсутності у Споживача договору про постачання електричної енергії або у разі не можливості, з незалежних від Оператора системи причин, що підтверджені документально (не допуск працівників Оператора системи для відключення, законодавча заборона (обмеження) відключення, тощо) відключення Споживача на підставі заявки від Постачальника, для розрахунків між Сторонами покази засобу(ів) обліку не застосовуються, а розрахунки між Сторонами ведуться наступним чином: Обсяг розподіленої електричної енергії такому Споживачу розраховується виходячи з дозволеної (договірної) потужності струмоприймачів та кількості годин і днів використання таких струмоприймачів, визначених Договором. У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача режим роботи Споживача приймається рівним 8 год в день, 5 днів на тиждень. Вартість розподіленої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії Оператором системи розподілу на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку у відповідному розрахунковому періоді та з врахування вартості послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача за тарифом (ціною) на послугу з розподілу електричної енергії. Період розрахунку визначається з моменту припинення дії або не укладення Споживачем договору про постачання електричної енергії та до моменту його укладення або з дати відключення, яка зазначена в заявці Постачальника (у разі неможливості, з незалежних від Оператора системи причин, що підтверджені документально здійснити відключення) до повного припинення постачання електричної енергії Споживачу, що зафіксовано відповідним актом - претензією. Оплата Споживачем, вартості послуг з розподілу, що розраховані у відповідності з пунктом 29 даного Додатку, здійснюється на підставі акту претензії та окремих платіжних документів Оператора системи розподілу за відповідний розрахунковий період, з вказанням обсягу та вартості електричної енергії, в строки зазначені в п. 16 даного Додатку. За зверненням Споживача, Оператор системи здійснює перерахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені у цьому Договорі, Такий перерахунок здійснюється у разі звернення споживача не пізніше 20 днів з дати направлення Споживачу акту-претензії». Вартість розподіленої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії Оператором системи розподілу на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку у відповідному розрахунковому періоді та з врахуванням вартості послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача за тарифом (ціною) на послугу з розподілу електричної енергії та з врахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії. 10.09.2021 від постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на адресу Позивача надійшла вимога про припинення електропостачання споживача ФОП Базилєвича І.А. у зв`язку з заборгованістю з оплати за спожиту електроенергію. Відповідач не допустив персонал Позивача для проведення відключення електроустановок споживача за вимогою постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», про що Позивачем було складено акти про не допуск. 17.11.2022 Відповідачеві було направлено лист № 36442/1001, яким Відповідача було запрошено на комісію Позивача для вирішення питання проведення нарахувань обсягу та вартості розподіленої електроенергії за період з 01.10.2021 по 31.10.2022. 29.11.2022 відбулося засідання комісії Позивача, на якому був присутній представник Споживача Омельченко С.В. На засіданні було прийнято рішення: нарахування провести згідно договірної потужності. Період нарахування з 01.10.2021 до 31.10.2022. Позивачеві нараховано обсяг електричної енергії в розмірі 1 416 096 кВт*год вартістю 7 074 944,87 грн. Рішення комісії Позивача оформлене протоколом № 94 від 29.11.2022. На підставі прийнятого рішення складено та надано споживачеві Акт-претензію №1 від 29.11.2021, а також споживачеві надано протокол засідання комісії та рахунок на оплату. Відповідач не погодився з проведеним розрахунком та звернувся до Позивача з листом про проведення перерахунку згідно фактичних показів приладу обліку. 02.03.2022р. Відповідачеві було направлено лист № 12/0324, яким Відповідача було запрошено на комісію Позивача для вирішення питання проведення перерахунку обсягу спожитої електричної енергії за період з 01.10.2021 по 31.10.2022 згідно показів приладу обліку. 21.03.2023р. відбулося засідання комісії Позивача, на якому був присутнім представник споживача. На засіданні було прийнято рішення: провести нарахування згідно фактичних показів приладу обліку. Період нарахування з 01.10.2021 до 31.10.2022. Позивачеві нараховано обсяг електричної енергії в розмірі 447 498 кВт*год вартістю 2 276 429,80 грн. Рішення комісії Позивача оформлене протоколом № 60 від 21.03.2023. Споживачеві надано протокол засідання комісію, розрахунок до протоколу та рахунок на оплату. Відповідно до п. 5.7.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії якщо електрична енергія, що вироблена на генеруючих електроустановках з альтернативних джерел енергії, не відпускається безпосередньо в мережу оператора системи, до обсягу електричної енергії, отриманої власником (користувачем) мереж, до яких приєднані генеруючі електроустановки з альтернативних джерел енергії, додається обсяг відпущеної в його мережі електричної енергії, виробленої такою або такими генеруючими електроустановками. Первісним Позивачем було здійснено донарахування ФОП Базилєвичу І.А., як власнику відповідних мереж, обсягу згенерованої ТОВ "Світло Хорса" електричної енергії, відпущеної у мережі ФОП Базилєвича І.А., І не переданої далі в мережі AT «ДТЕК Дніпровські електромережі». Загальний обсяг розподіленої Відповідачу електричної енергії за жовтень 2021 - жовтень 2022 року склав 447 498 кВт*г. Позивачем Відповідачеві було нараховано вартість розподіленої електроенергії за період жовтень 2021 по жовтень 2022 року в розмірі 2 276 429, 80 гривень, що і стало причиною виникнення даного спору. Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини між Позивачем та Споживачем виникли стосовно визначення обсягу електричної енергії, спожитого ФОП Базилєвич І. А. на об`єкті «складські приміщення», та врахованого приладом обліку GAMMA 300, заводський номер № 02292057, встановленого на цьому об`єкті Споживача. Згідно з «Описом і інструкцією з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300», це багатотарифний лічильник, враховує активну і реактивну енергію, реєструє максимуми добової і місячної потужності, вимірює миттєві значення, формує профілі потужності і заповнює журнал подій. Встановлений лічильник GAMMA 300 має модифікацію G3B 547 240.F77.B2.P4.C371.A3.L.M1 згідно Протоколу № 1915/5РЕМ ДМЕМ-2019 від 07.11.2019. Вказаний лічильник вимірює активну енергію двох напрямків (+А, -А) і реактивну енергію (+R, -R, R1, R2, R3, R4), і повну енергію двох напрямків (+W, -W), про що свідчить код F77 в модифікації лічильника, що підтверджується «Описом і інструкцією з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300», пункт 5.2. Інструкції (копія міститься у матеріалах справи). Для забезпечення електропостачання об`єкту «складські приміщення» Споживач приєднався до умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії. Була проведена параметризація (перепрограмування) приладу обліку ФОП Базилєвича І.А., заводський номер НОМЕР_1 (копія протоколу параметризації міститься у матеріалах справи). Лічильник перепрограмований таким чином, що став враховувати, крім (АЕ+), (R+), ще й (АЕ-), (R-)- Про можливість обліку лічильником спожитих (АЕ-), (R-) свідчать наведені в протоколі параметризації покази про кількість спожитої (АЕ-). Так, покази сумарної А- енергії по тарифам ТІ, Т2, ТЗ, Т4, зазначені у протоколі параметризації лічильника електроенергії -

0. При проведенні параметризації, не була активована функція виведення на дисплей лічильника показів лічильника (АЕ-). 13.11.2019 року була проведена технічна перевірка засобів обліку електричної енергії, результати якої оформлені актом технічної перевірки № 115518 від 13.11.2019 року. Зазначений акт технічної перевірки підписаний особисто Базилєвичем І. А. без будь-яких заперечень і зауважень. Не виведення на дисплей лічильника показів (АЕ-) ніяким чином не впливає на технічну здатність лічильника враховувати електроенергію (АЕ-). Наслідком не виведення на дисплей лічильника показів (АЕ-) є лише візуальна відсутність цієї інформації на екрані лічильника, а не відсутність технічної можливості лічильника обраховувати електроенергію (АЕ-). З 20.09.2019 електролічильник, встановлений на об`єкті Споживача, враховував (АЕ-). 13.11.2019 була проведена технічна перевірка на об`єкті Споживача, лічильник електроенергії, встановлений на об`єкті Споживача, заводський номер № НОМЕР_1 , був визнаний розрахунковим, таким, що застосовується для комерційних розрахунків. При цьому суд виснував, що зустрічні позовні вимоги не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають. Крім того, суд не знайшов підстав, визначених приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича вартості розподіленої електричної енергії в розмірі 2 276 429 грн. 80 коп. та судових витрат у справі. Фізична особа - підприємець Базилєвич звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом та просить визнати недійсним рішення Комісії Дніпровського розрахункового центру АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23359034), яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питання щодо проведення нарахування спожитої електричної енергії №60 від 21.03.2023р. в частині в частині визначений обсягу спожитої Фізичною особою - підприємцем Базилєвичем Ігорем Андрійовичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) електричної енергії в розмірі 82 781 кВт*год вартістю 391 573,02 грн. Судом встановлено, що 09.08.2016 між ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (найменування змінено на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", далі ОСР, Позивач) та ФОП Базилєвич І.А. (далі Споживач, Відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 15111-00 (далі Договір про постачання з Основним споживачем), за яким Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 232,5 кВт, величини якої по об`єктах Споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невід`ємними частинами даного Договору. 16.02.2017 між ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», Виконавець послуг, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО ХОРСА», Замовник, було укладено Договір про приєднання до електричних мереж № 03366-00, за яким до електричних мереж Виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується об`єкт «сонячна електростанція», місце розташування об`єкта Замовника: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 156 (далі Договір про приєднання СЕС). Місце забезпечення потужності об`єкта Замовника (СЕС) встановлюється на шинах 0,4 кВ ТП-5444 ФОП Базилєвича І.А. (п. 1.2. Договору про приєднання СЕС). Точка приєднання (межа балансової належності об`єкта Замовника) встановлюється на шинах 0,4 кВ ТП-5444 ФОП Базилєвича І.А. (дозвіл на приєднання лист-повідомлення власника ТП-5444 від 31.01.2017 р. № б/н ФОП Базилєвича І.А.) (п. 1.3. Договору про приєднання СЕС). Додатком до Договору про приєднання СЕС є Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії № 1-01/03366-00 від 16.02.2017. Листом від 12.05.2017 ФОП Базилєвичем І.А. було погоджено Технічні умови від ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» № 1-01/03366-00 від 16.02.2017 на підключення фотогальванічної електростанції ТОВ «Світло Хорса» за адресою: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 156, до ТП-5444 та проект L162G/17-HS-ПЗ будівництва вказаної електростанції. Листом від 31.07.2017 ФОП Базилєвич підтвердив, що Технічні умови від ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» № 1-01/03366-00 від 16.02.2017 виконані в повному обсязі. 26.07.2018 між АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «СВІТЛО ХОРСА» було укладено Договір про постачання електричної енергії № 02817-00. До договору сторонами були підписані додатки, які були погоджені ФОП Базилєвичем І.А., як Основним споживачем, зокрема: «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», «Відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів». Також сторонами було підписано, а ФОП Базилєвичем І.А було погоджено «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», в якому зазначено перелік приєднань і точок комерційного обліку об`єктів Споживача та інших суб`єктів господарювання, в якому зазначено:

1. Прийом електроенергії в електромережі об`єкта з зовнішніх електричних мереж: найменування об`єкту СЕС (власні потреби), місце встановлення засобу обліку ЩО СЕС, тип приладу розрахункового обліку EPQS 122.23.17LL, № приладу обліку 01790506.

2. Відпуск електроенергії з технологічних електромереж об`єкта в зовнішні електричні мережі: найменування об`єкту СЕС, місце встановлення засобу обліку ЩО СЕС, тип приладу розрахункового обліку EPQS 122.23.17LL, № приладу обліку 01790506. Згідно з Інструкцією з експлуатації лічильника EPQS 122.23.17LL це багатофункціональний електронний лічильник електроенергії EPQS призначений для обліку активної, реактивної та повної енергії у трифазних мережах змінного струму. Лічильник може вести як однотарифний, і багатотарифний облік. Лічильник вимірює, реєструє та накопичує дані про активну енергію обох напрямків (+А, -А), реактивної енергії обох напрямків (+R, -R), реактивної енергії у чотирьох квадрантах (R1, R2, R3, R4, а також +R та -R) та повної енергії в обох напрямках (+W, -W). Лічильник реєструє максимуми потужності, формує профілі навантаження та реєструє кумулятивні потужності. Крім того, сторонами було підписано, а ФОП Базилєвичем І.А було погоджено «Загальну схему електропостачання» (однолінійна схема зовнішнього постачання та загальна блок-схема зовнішнього постачання), з урахуванням Додаткової угоди № 64178/1600 від 29.11.2018, якою Додаток № 10 «Загальна схема електропостачання» до вказаного договору було викладено у новій редакції, яка також погоджена Відповідачем. 26.07.2018 Додатковою угодою № 1/5111-00 до Договору про постачання електричної енергії № 15111-00 від 09.08.2016 було внесено наступні зміни: доповнено додаток 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору таблицю «Перелік об`єктів і точок комерційного обліку Споживача» наступним рядком (зокрема): СЕС (власні потреби), місце встановлення засобу обліку ЩО СЕС, тип приладу розрахункового обліку EPQS 122.23.17LL, № приладу обліку 01790506. Додатковою угодою № 3/15111-00 від 29.11.2018 до Договору про постачання електричної енергії № 15111-00 від 09.08.2016 Додаток 10 до Договору «Загальна схема електропостачання» викладено в новій редакції, ТОВ «Світло Хорса» внесено до однолінійної схеми зовнішнього електропостачання та загальної блок-схеми. 09.01.2019 Відповідачу Позивачем були видані Технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок № 0050107072. 05.02.2019 між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 0050107072. Вказаним Договором та Технічними умовами до нього, Відповідачеві було збільшено раніше узгоджену потужність з 73 кВт до 149 кВт та проведено заміну лічильника (відповідно до вимог п.1.1.1 розділу І «Вимоги до електроустановок» Технічних умов), встановлено лічильник GAMMA300 G3B № 02292057, що підтверджується Актом вводу в дослідну експлуатацію ЛУЗОД. Згідно «Опису і інструкції з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300»- це багатотарифний лічильник, враховує активну і реактивну енергію, реєструє максимуми добової і місячної потужності, вимірює миттєві значення, формує профілі потужності і заповнює журнал подій. Встановлений лічильник GAMMA300 має модифікацію G3B 547 240.F77.B2.P4.C371.A3.L.M1 згідно Протоколу № 1915/5РЕМ ДМЕМ-2019 від 07.11.2019. Вказаний лічильник вимірює активну енергію двох напрямків (+A, -A) і реактивну енергію (+R, -R, R1, R2, R3, R4), і повну енергію двох напрямків (+W, -W), про що свідчить код F77 в модифікації лічильника, що підтверджується «Описом і інструкцією з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300», пункт 5.2. Інструкції. Відповідачем було подано Позивачеві Заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Додатком до заяви-приєднання був Перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача, в якому зазначено наступні об`єкти: 15111.01 складські приміщення; КЛ-6 від ТП 654 до ТП 5444; ТП 5444. У відповідь на отриману заяву-приєднання Позивач направив Відповідачеві Повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 16.08.2019 № 50292/1001 та додатки до договору, що конкретизують умови договору та не містять публічної інформації, а саме: «№2 Паспорт точки розподілу електричної енергії»; «№3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії»; «№6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; «№7 Однолінійна схема»; а також «Вихідні дані для розрахунку втрат», «Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання Споживача», «Вихідні дані для розрахунку» (повідомлення та відповідні додатки додані позивачем до позовної заяви). При цьому до однолінійної схеми електропостачання Споживача ФОП Базилєвича І.А. було включено СЕС ТОВ «Світло Хорса» з зазначенням засобу обліку лічильника EPQS 122.23.17 LL №01790506. Таким чином, суд доходить висновку, що Відповідач споживав як електричну енергію, поставлену йому постачальником ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», так і електричну енергію, вироблену СЕС ТОВ «Світло Хорса», що була розподілена йому мережами Позивача. Водночас, апелянт зазначає, що облік електричної енергії не в усіх випадках здійснюється згідно з показаннями лічильника та необхідно враховувати особливості електричної енергії, як товару. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на зміст Додатків до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), зокрема, Додатку № 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної і реактивної електроенергії», який, на думку Відповідача, визначає умови для розрахунку обсягу спожитої електроенергії. У зазначеному Додатку до Договору вказані параметри вимірювань розрахункових засобів обліку (прийняті до розрахунків) тільки (А+) та (R+). Серед параметрів вимірювань розрахункових засобів обліку, що прийняті до розрахунків, відсутній параметр (А-) (генерація сонячної електроенергії), який використовується Позивачем при розрахунках обсягів споживання Відповідача у спірний період. Відповідач вважає, що саме з урахуванням зазначених умов Додатку № 3 до Договору, обсяг споживання активної електричної енергії (А+) за відповідний період має визначатись за показами лічильника відповідного параметру (А+), без врахування фактичного споживання Відповідачем електроенергії (А-), виробленої сонячними електроустановками ТОВ «Світло Хорса». Колегія суддів зауважує, що пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Крім того, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України). Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, спірні відносини між Позивачем і Відповідачем виникли у галузі правовідносин, які регулюються законодавством України про електроенергетику. При цьому принцип свободи договору не застосовується до правовідносин у сфері електроенергетики. Умови договірних відносин, якими врегульовано процес електропостачання, повинні суворо відповідати вимогам чинного законодавства про електроенергетику. Умови договорів, укладених у сфері електроенергетики, не можуть суперечити нормам галузевого законодавства у сфері електроенергетики. Згідно ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі тилових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП). Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України). Зважаючи на вищевказане, навіть не зазначення у Додатку № 3 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії серед параметрів вимірювань розрахункових засобів обліку, що прийняті до розрахунків, параметру (АЕ-) (генерація сонячної електроенергії), не надає Споживачу правової підстави споживати електроенергію (АЕ-) безоплатно, оскільки, безкоштовний розподіл та безкоштовне споживання електричної енергії не передбачені положеннями законодавства про електроенергетику, а умови договорів, укладених в енергетичні сфері, не можуть суперечити вимогам чинного законодавства. У той же час, у публічному Договорі споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, до умов якого приєднався Відповідач, наявний порядок визначення обліку електричної енергії. Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (п. 3.1. Договору) (далі - ККО). Положеннями пунктів 4.6.1., 4.6.2. ККО визначено наступне. 4.6.1. Для кожної точки, площадки та області комерційного обліку на ринку електричної енергії необхідно визначити напрям потоку електричної енергії. 4.6.2. Для цілей комерційного обліку обсягів перетоків електричної енергії між суміжними областями/площадками комерційного обліку застосовуватимуться такі умовні позначення: 1) якщо потік електричної енергії направлений з області/площадки комерційного обліку «А» в суміжну область/площадку комерційного обліку «Б» (потік енергії в напрямі від «А» до «Б»), електрична енергія, що передається, має бути віднесена до області/площадки комерційного обліку «А» з від`ємним знаком, а до області/ площадки комерційного обліку «Б» з додатним знаком; 2) якщо область/площадка комерційного обліку «А» приймає потік електричної енергії із суміжної області/площадки комерційного обліку «Б» (потік енергії в напрямі від «Б» до «А»), електрична енергія, що передається, має бути віднесена до області/площадки комерційного обліку «А» з додатним знаком, а до області/площадки комерційного обліку «Б» з від`ємним знаком; 3) якщо за встановлений інтервал часу сальдо перетоків електричної енергії в ТКО (точка комерційного обліку) або для групи ТКО на межі між областю/площадкою комерційного обліку «А» та суміжною областю/площадкою комерційного обліку «Б» має від`ємний знак (потік енергії в напрямі від «А» до «Б»), електрична енергія, що перетікає, має бути віднесена до відпуску області/площадки комерційного обліку «А» та до відбору суміжної області/площадки комерційного обліку «Б»; 4) якщо за встановлений інтервал часу сальдо перетоків електричної енергії в ТКО або для групи ТКО на межі між областю/площадкою комерційного обліку «А» та суміжною областю/площадкою комерційного обліку «Б» має додатний знак (потік енергії в напрямі від «Б» до «А»), електрична енергія, що передається, має бути віднесена до відбору області/площадки комерційного обліку «А» та до відпуску суміжної області/площадки комерційного обліку «Б»; 5) якщо за встановлений інтервал часу обсяги «прийому» та «віддачі» (по ТКО або групі ТКО) на межі між областю/площадкою комерційного обліку «А» та суміжною областю/площадкою комерційного обліку «Б» однакові, то обсяг обміну електричною енергією між областями/площадками комерційного обліку протягом цього інтервалу часу має вважатися рівним нулю. Вищевказаними нормами ККО визначений обов`язок учасників ринку організувати комерційний облік спожитої електричної енергії таким чином, щоб можна було окремо враховувати напрям потоків електричної енергії, окремо визначати обсяг спожитої (АЕ+) та (АЕ-). Відтак, облік розподіленої Відповідачу електроенергії повинен бути здійснений з урахуванням (АЕ-), спожитої ФОП Базилєвич І.А. В свою чергу, судом зауважується, що пункт 3.1. Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії повністю відповідає п. 3.1. Типового Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії. Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору. Отже, якщо законодавством передбачений окремий облік (АЕ+) та (АЕ-) та оплата за всю спожиту електричну енергію без будь-яких винятків, то Відповідач також повинен оплатити вартість усієї спожитої ним електричної енергії, чим, власне, спростовуються і доводи апеляційної скарги стосовно того, що визначення обсягу спожитої електричної енергії у спірний період до 01.07.2022 має виключати врахування параметру активної генерації лічильника ФОП Базилєвич І.А. та будь-яких показів лічильника ТОВ «СВІТЛО ХОРСА» при визначенні обсягу спожитої Відповідачем електричної енергії. Адже обов`язок Відповідача сплачувати за весь обсяг розподіленої йому та спожитої ним електроенергії, як (АЕ +), так і (АЕ-) встановлений, насамперед, положеннями чинного законодавства України про електроенергетику, тим паче, що обсяг (АЕ-), спожитий Споживачем, визначений на підставі показів приладу обліку, який цю електроенергію враховував протягом спірного періоду, що не спростовано апелянтом в установленому процесуальним кодексом порядку належними та допустимими доказами. Також, в апеляційній скарзі наголошується на тому, що пунктом п. 5.18.10 редакції ККОЕЕ, яка була чинна у спірний період (аналогічні норми були закріплені і в п.5.8 попередньої редакції), встановлено безальтернативну заборону обмеження виведення параметрів на дисплей електронного лічильника. В матеріалах справи відсутні протоколи параметризації, які б підтверджували облік та фіксували показання за параметром генерації активної електричної енергії «-А» в період з 07.11.2019р. до 30.06.2022р. Суд першої інстанції не встановив жодних обставин щодо показників лічильника та не надав їм жодної оцінки. Відсутність обліку показників за параметром А- (генерації активної електричної енергії) в період з 13.11.2019р. до 30.06.2022р. також підтверджують наступні докази, що наявні в матеріалах справи: - акт технічної перевірки від 13.11.2019р. та акт пломбування від 13.11.2019р.; - акт технічної перевірки від 24.05.2021р. та акт пломбування від 24.05.2021р.; - акт пломбування від 15.06.2021р.; - акт контрольного огляду від 14.12.2021р.; - акт контрольного огляду від 26.01.2022р.; - акт контрольного огляду від 23.06.2022р.. Щодо цього судом зауважується, що спірні правовідносини між ним та Відповідачем виникли стосовно визначення обсягу електричної енергії, спожитого ФОП Базилєвич І.А. на об`єкті «складські приміщення», та врахованого приладом обліку GAMMA 300, заводський номер № 02292057, встановленого на цьому об`єкті Споживача. Згідно з «Описом і інструкцією з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300», це багатотарифний лічильник, враховує активну і реактивну енергію, реєструє максимуми добової і місячної потужності, вимірює миттєві значення, формує профілі потужності і заповнює журнал подій. Встановлений лічильник GAMMA 300 має модифікацію G3B 547 240.F77.B2.P4.C371.A3.L.M1 згідно Протоколу № 1915/5РЕМ ДМЕМ-2019 від 07.11.2019. Вказаний лічильник вимірює активну енергію двох напрямків (+A, -A) і реактивну енергію (+R, -R, R1, R2, R3, R4), і повну енергію двох напрямків (+W, -W), про що свідчить код F77 в модифікації лічильника, що підтверджується «Описом і інструкцією з експлуатації лічильника електричної енергії статичного G3B Серія GAMA 300», пункт 5.2. Інструкції (копія міститься у матеріалах справи). Для забезпечення електропостачання об`єкту «складські приміщення» Відповідач приєднався до умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії. Додаток № 3 до Договору, на який посилається Відповідач, датований 14.08.2019, до проведення параметризації лічильника електроенергії, встановленого на об`єкті Споживача, з моменту проведення якої лічильник був запрограмований на облік електроенергії (АЕ-), та до проведення технічної перевірки, з дати якої, Споживачеві був нарахований додатковий обсяг електричної енергії (АЕ-). При цьому на момент укладення зазначеного Додатка до Договору (14.08.2019), останній відповідав вимогам чинного законодавства про електроенергетику, оскільки, прилад обліку електричної енергії, встановлений на об`єкті Споживача, на зазначену дату враховував тільки (АЕ+) та (R+), як і зазначено у цьому Додатку. 20.09.2019 була проведена параметризація (перепрограмування) приладу обліку ФОП Базилєвича І. А., заводський номер НОМЕР_1 . Лічильник був перепрограмований таким чином, що став враховувати, крім (АЕ+), (R+), ще й (АЕ-), (R-). Про можливість обліку лічильником спожитих (АЕ-), (R-) свідчать наведені в протоколі параметризації покази про кількість спожитої (АЕ-). Так, покази сумарної А- енергії по тарифам Т1, Т2, Т3, Т4, зазначені у протоколі параметризації лічильника електроенергії -

0. Але, при проведенні параметризації, не була активована функція виведення на дисплей лічильника показів лічильника (АЕ-). 13.11.2019 року була проведена технічна перевірка засобів обліку електричної енергії, результати якої оформлені актом технічної перевірки № 115518 від 13.11.2019 року. Зазначений акт технічної перевірки підписаний особисто Базилєвичем І. А. без будь-яких заперечень і зауважень. У пункті 1.1.1 зазначеного акта вказано про вид енергії (+Wa), (-Wa), (+Wp), (-Wp), що свідчить про технічну можливість лічильника враховувати, як (АЕ+) так і (АЕ-). У акті технічної перевірки було вказано, що засоби обліку придатні до експлуатації в якості розрахункових, отже, відповідають вимогам, встановленим до приладів обліку ККО. В свою чергу, щодо визначення обсягу спожитої Споживачем (АЕ-) за умови відсутності показів лічильника (АЕ-) на дисплеї приладу обліку, судом враховується, що невиведення на дисплей лічильника показів (АЕ-) не впливає на технічну здатність лічильника враховувати електроенергію (АЕ-), оскільки наслідком невиведення на дисплей лічильника показів (АЕ-) є лише візуальна відсутність цієї інформації на екрані лічильника, а не, власне, відсутність технічної можливості лічильника обраховувати електроенергію (АЕ-). Матеріалами справи підтверджується, що на об`єкті Відповідача «складське приміщення» була встановлена АСКОЕ (автоматизована система контролю обліку електричної енергії), за допомогою якої була забезпечена можливість гарантованого щодобового автоматизованого дистанційного зчитування показів приладів обліку, що встановлені на об`єкті Споживача, з можливістю погодинного обліку електричної енергії. Також, позивачем повідомлено про те, що за допомогою системи АСКОЕ можливо у будь-який момент, без участі працівників Споживача, зробити вичитку даних з пам`яті лічильника, і таким чином отримати докази на підтвердження обсягу електричної енергії, який надійшов до електромереж Споживача, вийшов з його електромереж, та визначити обсяг електроенергії, спожитої його обладнанням на власні потреби. Відповідачем ці обставини не заперечуються. При цьому відповідно до п. 5.3.5 ККО, автоматизована система, що забезпечує комерційний облік електричної енергії, вважається прийнятою в експлуатацію з дати складення та підписання акта прийняття у промислову експлуатацію. Представленими суду доказами засвідчується, що АСКОЕ, яка використовується Позивачем, прийнята в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства за актом приймання в промислову експлуатацію (копія акту міститься у матеріалах справи). Зважаючи на те, що прилад обліку на об`єкті Споживача був визнаний розрахунковим, що підтверджено протоколом параметризації від 20.09.2019 та актом технічної перевірки від 13.11.2019, саме з листопада 2019 року (після проведення технічної перевірки), за допомогою цього приладу обліку, існувала технічна можливість враховувати на об`єкті Відповідача електроенергію, згенеровану сонячними електроустановками ТОВ «Світло Хорса», а саме: обсяг її надходження до електромереж ФОП Базилєвич І.А., обсяг такої електроенергії, що вийшла з електромереж Споживача та надійшла до електромереж АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»., що і було реалізовано Позивачем. Обсяг електричної енергії, спожитий, але не оплачений Споживачем, визначений за допомогою АСКОЕ ПЗ «ЕНЕРГОЦЕНТР» АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», акт приймання в постійну промислову експлуатацію якої та ліцензія на використання якої, долучені Позивачем до позову. Вищенаведене свідчить про те, що з 20.09.2019 електролічильник, встановлений на об`єкті Споживача, враховував (АЕ-), позаяк, як вже було зазначено, 13.11.2019 була проведена технічна перевірка на об`єкті Відповідача, лічильник електроенергії, встановлений на об`єкті Відповідача, заводський номер № 02292057, був визнаний розрахунковим, таким, що застосовується для комерційних розрахунків. А впроваджена у Позивача автоматизована сертифікована система АСКОЕ дозволяє в автоматичному режимі у будь-який момент отримувати та накопичувати в пам`яті системи інформацію про дані показу приладу обліку Споживача, як по (АЕ+), так і по (АЕ-). Введення в експлуатацію такої системи здійснено АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у відповідності з вимогами чинного законодавства про метрологію та сертифікацію, що також не спростовано апелянтом. При цьому і лічильник електроенергії, встановлений на об`єкті Позивача, заводський номер № 02292057, і система АСКОЕ, однаково мають технічну можливість враховувати обсяг спожитої Відповідачем електроенергії та зберігати його у пам`яті системи. В аспекті викладеного суд зауважує, що недотримання положень п. 5.18.10 ККО, якими заборонено введення обмежень виведення інформації на дисплей лічильника, не тягне за собою скасування обов`язку Споживача по оплаті повного обсягу розподіленої та спожитої ним електроенергії, так як чинним законодавством про електроенергетику встановлений порядок визначення обсягу електроенергії, спожитої Споживачем, у будь-якому випадку порушення розрахункового обліку, і в залежності від наявності чи відсутності вини Споживача у порушенні розрахункового обліку, порядок визначення обсягу недооблікованої електричної енергії є різним. Проте, у будь-якому випадку Законодавець не передбачив можливості безоплатного споживання електричної енергії, навіть за умови відсутності вини Споживача. У даній справі судом встановлено відсутність порушення розрахункового обліку електричної енергії (АЕ-) на об`єкті ФОП Базилєвич І.А., адже лічильник враховував (АЕ-), хоч і не виводив ці покази на електронний дисплей, що жодним чином не впливає на його технічну здатність враховувати електроенергію (АЕ-). Зафіксовані та відображені у документах та системі покази приладу обліку щодо врахування спожитої (АЕ-) у даному випадку є належними та достовірними доказами у справі, оскільки були отриманими за допомогою засобів обліку, які відповідають нормам чинного законодавства у сфері електроенергетики, метрології і сертифікації. Колегія суддів також визнає безпідставними та необґрунтованими аргументи скаржника «щодо комерційного обліку електричної енергії та функцій Позивача. Під час функціонування зазначеної АСКОЕ Позивач, як ОСР надавав дані щодо показників лічильника та обсягу спожитої електричної енергії, зокрема постачальнику електричної енергії. При цьому, правильність та достовірність таких даних заперечує сам Позивач. Зазначене спростовує достовірність даних АСКОЕ. Якщо припустити, що АСКОЕ Позивача містить та передає виключно достовірну інформацію, то незрозумілим є заперечення таких даних (за листопад 2019 травень 2021) самим Позивачем» та відхиляє їх виходячи з того, що як вже було встановлено та не спростовано апелянтом АСКОЕ Позивача містить та передає достовірну інформацію, а Позивачем дані, передані АСКОЕ, жодним чином не заперечуються. Судом також приймається до уваги, що питання правомірності визначення Відповідачу обсягів електричної енергії у попередньому періоді досліджувалося господарським судом у справі № 904/9441/21. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у даній справі відмовлено у задоволенні позову ФОП Базилєвич І.А. до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про виконання обов`язку в натурі (спір щодо визначених АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» обсягів електричної енергії в період червень вересень 2021 року). Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 904/9441/21 залишено без змін. Предметом позову у вказаній справі були матеріально-правові вимоги позивача (ФОП Базилєвича І.А.) про зобов`язання відповідача (АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») визначити (шляхом коригування) дані комерційного обліку електричної енергії щодо точки розподілу 62Z3504937774818 споживача ФОП Базилєвича І.А. стосовно обсягу споживання електричної енергії за період із червня 2021 року до вересня 2021 року відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та надіслати відкориговані дані комерційного обліку електричної енергії учасникам ринку електричної енергії. Господарським судом апеляційної інстанції встановлено наступне: «…нормами Кодексу комерційного обліку визначений обов`язок учасників ринку організувати комерційний облік спожитої електричної енергії таким чином, щоб можна було окремо враховувати напрям потоків електричної енергії, окремо визначати обсяг спожитої (АЕ+) та (АЕ-). Актом технічної перевірки від 13.11.2019 № 115518 зафіксовано, що електролічильник №02292057 відповідає вимогам вказаних пунктів ККО, оскільки, має технічну можливість враховувати не тільки обсяги електричної енергії, які надходять і віддаються з електромереж Позивача та споживається ним на власні потреби, але й окремо обсяги електричної енергії, згенерованої сонячними електроустановками ТОВ Світло-Хорса, які не були спожиті цим субспоживачем, надійшли до мереж ФОП Базилєвич І.А. та вийшли з його мереж до мереж AT ДТЕК Дніпровські електромережі. Технічну здатність лічильника №02292057 враховувати згенеровану електричну енергію підтверджено текстом вказаного акту технічної перевірки Дані про програмування, у якому є посилання на протокол параметризації № 1637 5РЗС ДГЗС 2019 від 20.09.2019 року лічильника Тип G3B.547 заводській № 02292057. У протоколі параметризації, станом на день здійснення параметризації 20.09.2019, зазначені покази активної та реактивної електроенергії зі знаком плюс та зі знаком мінус А+, А-, R+, R-. Відповідачем підтверджено належними доказами технічну здатність лічильника електроенергії № 02292057 враховувати активну електроенергію зі знаком плюс та зі знаком мінус: (АЕ+) та (АЕ-). Розрахунковий прилад обліку на об`єкті споживача відповідав умовам Кодексу комерційного обліку, що підтверджено протоколом параметризації від 20.09.2019. З листопада 2019 року (після проведення технічної перевірки), за допомогою цього приладу обліку почали враховувати електроенергію, згенеровану сонячними електроустановками ТОВ Світло Хорса, а саме обсяг її надходження до електромереж ФОП Базилєвич І.А., обсяг такої електроенергії, що вийшла з електромереж споживача та надійшла до електромереж AT ДТЕК Дніпровські електромережі. Обсяг електричної енергії, спожитої cпоживачем та додатково виставлений йому до оплати, визначений за допомогою АСКОЕ ПЗ ЕНЕРГОЦЕНТР AT ДТЕК Дніпровські електромережі, правомірність використання якого підтверджено актом приймання в постійну промислову експлуатацію та ліцензією на використання. У відповідності до положень пунктів 4.6.1., 4.6.2. Кодексу комерційного обліку, обсяг спожитої електричної енергії на власні потреби ФОП Базилєвич І.А. при здійсненні комерційних розрахунків визначений, як сальдо обсягів активної електричної енергії, зафіксованих лічильниками № 02292057 позивача та №01790506 ТОВ Світло Хорса, з відповідними знаками напрямку потоку електричної енергії (АЕ+) та (АЕ-) за розрахунковий період. …Загальний обсяг електричної енергії, спожитої ФОП Базилєвич І.А. на власні потреби у спірний період, був визначений, як сальдо обсягів активної електричної енергії, що надійшли до електричної мережі основного споживача ФОП Базилєвич І.А. від СЕС ТОВ Світло Хорса, зафіксованих лічильником №01790506, обсягів, які надійшли із мережі AT ДТЕК Дніпровські електромережі за мінусом обсягів надлишків згенерованої СЕС ТОВ Світло Хорса електричної енергії, які надійшли до електричних мереж AT ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, зафіксованих лічильником №02292057 позивача, з відповідними знаками напрямку потоку активної електричної енергії (АЕ+) та (АЕ-) за розрахунковий період. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що нарахувавши до сплати позивачу обсяг спожитої ним електроенергії, згенерованої СЕС ТОВ Світло Хорса, відповідач діяв відповідно до умов договору та відповідно до умов Кодексу комерційного обліку електроенергії. У даному спірному випадку сторони не можуть відступати від порядку визначення обсягу електричної енергії, розподіленої споживачу та спожитої ним, який визначений ККО. ТОВ Світло Хорса приєднано тільки до електромереж ФОП Базилєвич І.А., інших приєднань ТОВ Світло Хорса не має, цей факт підтверджується однолінійною схемою електропостачання, копія якої міститься у матеріалах справи. Отже, електроенергія, згенерована сонячними електроустановками ТОВ Світло Хорса потрапляє лише у мережу ФОП Базилєвич І.А., тільки потім до електромережі AT ДТЕК Дніпровські електромережі. ТОВ Світло Хорса, як суб`єкт господарювання, що генерує електроенергію, обладнаний електролічильниками, які здатні враховувати згенеровану його СЕС електроенергію (АЕ-) окремо від електроенергії, що потрапляє до його мереж з мережі ФОП Базилєвич

1. А. (АЕ+). Обсяг електричної енергії (АЕ-), врахований електролічильником на виході з мереж ФОП Базилєвич І.А. та на вході до мереж AT ДТЕК Дніпровські електромережі, є меншим, ніж обсяг електричної енергії (АЕ-), врахований електролічильником на виході з мереж ТОВ Світло Хорса та на вході до мереж ФОП Базилєвич І.А. Вказане підтверджує, що відповідний обсяг виробленої ТОВ Світло Хорса сонячної електроенергії споживається у мережі ФОП Базилєвича І.А. його електроустановками на власні потреби. …Згідно з актом технічної перевірки № 115518 від 13.11.2019 на об`єкті споживача знаходиться лічильник електроенергії № 02292057. Відповідно до змісту протоколу, зазначений прилад обліку має технічну можливість враховувати А+, А-, R+, R-, станом на 20.09.2019. У протоколі були зафіксовані покази приладу обліку А+, А-, R+, R- на вказану дату. Станом на листопад 2019р. прилад обліку № 02292057, встановлений на об`єкті ФОП Базилєвича І.А., враховував покази А+, А-, R+, R-, які у вересні 2021 року були зчитані за допомогою сертифікованої системи АСКОЕ, що використовується у AT ДТЕК Дніпровські електромережі для обліку електричної енергії, спожитої споживачами. Лічильник електроенергії, встановлений на об`єкті ФОП Базилєвича І.А., станом на листопад 2019 року, враховував активну електроенергію за двома напрямками АЕ+, АЕ-. Необхідність обладнання додатковими приладом обліку з відповідними параметрами відсутня. Встановлений на об`єкті позивача прилад обліку № 02292057, у періоді листопад 2019 року -травень 2021року враховував покази А+, А-, R+, R-. Станом на 01.07.2022 працівниками відповідача була проведена параметризація приладу обліку, встановленого на об`єкті ФОП Базилєвич І.А. з виведенням на дисплей параметру активної генерації. Фахівцями AT ДТЕК Дніпровські електромережі була здійснена вичитка даних з пам`яті лічильника № 02292057, який знаходиться на об`єкті позивача. Відповідно до технічних можливостей цього лічильника, фахівцями була проведена вичитка даних за період з 01.09.2020 по 12.07.2022. Отже, матеріалами справи підтверджується, що лічильник № 02292057 враховує покази, як (АЕ+), так і (АЕ -), про що зокрема свідчить співпадіння показів (АЕ-) та (АЕ+), які зазначені у вичитці даних з пам`яті лічильника від 12.07.2022, та у даних щодо показів приладів обліку споживача ФОП Базилєвич І.А. та обсяг електроенергії зі шкалою А+, А- за період з 01.10.2021 по 01.06.2022 (вичитка з АСКОЕ). Тобто, зафіксовані покази приладу обліку (АЕ+) та (АЕ-) на початок розрахункового періоду, на перше число календарного місяця, які співпадають. Проведена фахівцями ДТЕК Дніпровські електромережі вичитка даних з пам`яті приладу обліку свідчить про те, що облік (АЕ-) на об`єкті Базилєвича І.А. проводився у спірному періоді, починаючи з вересня 2019 року, після здійснення параметризації лічильника 20.09.2019, що підтверджується даними з системи АСКС, яка функціонує на AT ДТЕК «Дніпровські електромережі»». Судом враховується, що постановою Верховного Суду від 16.01.2024 рішення судів першої та апеляційної інстанцій були залишені без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, судами у справі № 904/9441/21 встановлено преюдиційні обставини, що електролічильник №02292057 відповідає вимогам ККО, та має технічну можливість враховувати не тільки обсяги електричної енергії, які надходять і віддаються з електромереж ФОП Базилєвича І.А. та споживаються ним на власні потреби, але й окремо обсяги електричної енергії, згенерованої сонячними електроустановками ТОВ Світло-Хорса, які не були спожиті цим субспоживачем, надійшли до мереж ФОП Базилєвич І.А. та вийшли з його мереж до мереж AT ДТЕК Дніпровські електромережі. При цьому щодо обсягу фактично спожитої електричної енергії в спірний період, колегія суддів зважає на алгоритм нарахування обсягів спожитої Споживачем електричної енергії для цілей вирішення питання про стягнення вартості, застосований у справі №904/9441/21, з яким погодився Верховний Суд, зокрема, що відповідно до п. 5.7.5 ККО якщо електрична енергія, що вироблена на генеруючих електроустановках з альтернативних джерел енергії, не відпускається безпосередньо в мережу оператора системи, до обсягу електричної енергії, отриманої власником (користувачем) мереж, до яких приєднані генеруючі електроустановки з альтернативних джерел енергії, додається обсяг відпущеної в його мережі електричної енергії, виробленої такою або такими генеруючими електроустановками. Тобто, якщо згенерована на генеруючих електроустановках електрична енергія не потрапляє безпосередньо у мережі Оператора системи розподілу, а надходить спочатку у мережі основного споживача, то до обсягу спожитої таким основним споживачем електричної енергії додається обсяг відпущеної в його мережі електричної енергії, виробленої генеруючими електроустановками його субспоживачів. Як свідчать встановлені обставини підтверджені відповідними доказами, Позивачем було здійснено донарахування ФОП Базилєвичу І.А., як власнику відповідних мереж, обсягу згенерованої ТОВ "Світло Хорса" електричної енергії, відпущеної у мережі ФОП Базилєвича І.А., і не переданої далі в мережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» саме на підставі п. 5.7.5 ККО, а саме: з об`єму електричної енергії, що надійшов у мережі Відповідача, вираховується сумарний об`єм електричної енергії, спожитої субспоживачами Відповідача та додається об`єм електричної енергії, відпущеної у мережі Відповідача сонячною електростанцією ТОВ «Світло Хорса», за вирахуванням об`єму електричної енергії, згенерованого сонячною електростанцією ТОВ «Світло Хорса» і переданого з мереж Відповідача до мереж Позивача, з урахуванням втрат лінії, за наступною формулою: АЕ споживання за місяць = АЕ основного споживача АЕ генерація основного споживача АЕ субспоживача + АЕ генерація субспоживача + Втрати в лінії. Отже, фактично загальний обсяг розподіленої Відповідачу електричної енергії за жовтень 2021 - жовтень 2021 року склав 447 498 кВт*г. Застосування описаного вище алгоритму визначення обсягу розподіленої ФОП Базилєвичу І.А. електричної енергії за спірний період повністю відповідає положенням п. 5.7.5 ККО, п. 3.1 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), Кодексу систем розподілу, який затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 310 (далі КСР). В даному випадку використання положень п. 5.7.5 ККО при розрахунку обсягів, спожитої Відповідачем електричної енергії за спірний період, та покладення на Відповідача обов`язку із компенсації електричної енергії, згенерованої на приєднаній до його мереж генеруючій електроустановці і не переданої в подальшому до мереж Позивача, не протирічить принципу виникнення цивільних прав та обов`язків, визначеного ст. 11 ЦК України. Адже, в такому випадку, підставою виникнення означеного обв`язку Відповідача є акт законодавства. Крім того, відповідно до п. 5.3.5 ККО, автоматизована система, що забезпечує комерційний облік електричної енергії, вважається прийнятою в експлуатацію з дати складення та підписання акта прийняття у промислову експлуатацію. Як вже було зазначено, АСКОЕ, яка використовується Позивачем, прийнята в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується актом приймання в промислову експлуатацію. Дана система дозволяє здійснювати автоматизоване дистанційне зчитування показів приладів обліку, що встановлені у Відповідача та СЕС, і надає можливість враховувати обсяги електричної енергії, що надійшли до мереж ФОП Базилєвича І.А. та вийшли з його мереж в мережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Враховуючи вищевикладене, при здійсненні розрахунку обсягу розподіленої за жовтень 2021 жовтень 2022 ФОП Базилєвичу І.А. електричної енергії, Позивачем було враховано обсяг спожитої ФОП Базилєвичем І.А. електроенергії (до якого увійшов і обсяг згенерованої електроенергії ТОВ "Світло Хорса", що поступила до мереж ФОП Базилєвича І.А., але не була передана до мереж Позивача) за відповідні розрахункові періоди. Відповідно до п. 29 та пп. 29.1. 29.5. Додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (в редакції Договору від 30.08.2021 (яка була введена в дію з 01.09.2021), вартість розподіленої електроенергії визначається сумою тарифів на послугу з розподілу електроенергії та на закупівлю електричної енергії на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку. Відповідно до п. 25 та пп. 25.1. 25.5. Додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (в редакції Договору від 20.09.2022; вступила в силу 21.09.2022), вартість розподіленої електроенергії визначається сумою тарифів на послугу з розподілу електроенергії, на закупівлю електричної енергії на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку та на послуги з передачі електричної енергії. На підставі наведених положень Договору та Додатків до нього, Позивачем було нараховано Відповідачу вартість розподіленої електроенергії за період жовтень 2021 по жовтень 2022 року в розмірі 2 276 429,80 грн (розрахунок в Додатку 2 до Протоколу № 60 від 21.03.2023, який надавався представнику Відповідача разом з протоколом та виставленим рахунком). Означеним спростовуються твердження скаржника про те, що стягнення вартості розподіленої електричної енергії з Відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства та, зокрема, загальним засадам цивільного законодавства. Колегія суддів також відхиляє посилання в апеляційній скарзі на те, що «ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні ПРРЕЕ, ні іншими нормативними актами, що прийняті Регулятором (зокрема, ККОЕЕ), не передбачені ні прямі наслідки порушень п.5.18.10 поточної редакції ККОЕЕ (п. 5.8 попередньої редакції), як окремого порушення; ні наслідки такої сукупності порушень з боку оператора системи розподілу, які вчинені у спірних правовідносинах. Адже органи державної влади, що здійснюють нормативне регулювання таких відносин, встановлюючи категоричну заборону подібних дій, не могли передбачити їх вчинення з боку ліцензованого професійного учаснику ринку, яким має бути оператор системи розподілу, тим більше у сукупності з іншими порушеннями. За таких обставин, на думку Відповідача, підлягають застосуванню положення ст. 8 ЦК України. З огляду на таку заборону, що визначена п. 5.18.10 ККОЕЕ, з урахуванням порушення такої заборони оператором системи розподілу, найбільш подібними за змістом цивільними відносинами можна було б вважати безоблікове споживання електричної енергії за відсутності вини споживача. На думку Відповідача, відсутні правовідносини, які за своїм змістом є більш подібними за змістом до спірних правовідносин», адже спірні правовідносини стосуються неоплати Відповідачем як Споживачем розподіленої йому та спожитої ним електроенергії, як (АЕ +), так і (АЕ-), обсяг якої визначений на підставі показів приладу обліку, який цю електроенергію враховував протягом спірного періоду, та відповідно охоплюються приписами п.п. 4.6.1., 4.6.2., 5.7.5. ККО, а також положеннями п. 3.1. Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, при цьому господарським судом застосовані прямі норми права, які регулюють безпосередньо спірні правовідносини, тобто для застосовування аналогії закону чи права відсутні правові підстави. Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення первісного позовних вимог та відповідно їх відсутність для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним рішення Комісії Дніпровського розрахункового центру АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питання щодо проведення нарахування спожитої електричної енергії №60 від 21.03.2023р. в частині в частині визначення обсягу спожитої Фізичною особою підприємцем Базилєвичем Ігорем Андрійовичем електричної енергії в розмірі 82 781 кВт*год вартістю 391 573,02 грн, яке в цілому відповідає за своїми нарахуваннями п. 3.1 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, Додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору в поєднанні з п. 5.3.5, п. 5.7.5 ККО. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не встановлено. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника. Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України). Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України). За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу). Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, у першій заяві по суті позовній заяві, Позивач повідомив про намір скористатися правом на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши їх попередній (орієнтовний) розмір 50 000,00 грн. Також з протоколу судового засідання слідує, що у судовому засіданні від 23.01.2024 представник Позивача, перед судовими дебатами, заявила про намір Позивача скористатися своїм процесуальним правом на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. 26.01.2024 року представником Позивача було подано Заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та Клопотання про залучення доказів понесених судових витрат через підсистему «Електронний суд». Вказану заяву одночасно направлено на електронний кабінет Відповідача, що підтверджується Квитанцією № 505736 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, де зазначено «дата, час доставки: 26.01.2024 15:14» (є додатком до вказаної заяви). Згідно вказаної заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" просило ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з фізичної особи-підприємця Базилєвич Ігоря Андрійовича на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000 грн, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи № 904/2202/23. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано докази, з яких судом встановлено наступне. Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" та адвокатським об`єднанням "Перший радник" підписано договір №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021р. В рамках даного Договору Виконавець зобов`язується надати Клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученням останнього (п. 1.1 Договору). Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору). Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" та адвокатським об`єднанням "Перший радник" підписано додаткову угоду №9360-ДНОЭ від 20.12.2023р. до Договору про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021р. Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" та адвокатським об`єднанням "Перший радник" підписано додаткову угоду №4 від 27.04.2021р. до Договору про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021р. Ціна цього Договору становить 500 000 грн. без ПДВ. (п. 4.1 Додаткової угоди). Розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавались правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (п. 4.2 Додаткової угоди). Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг (п. 4.4 Додаткової угоди). Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" та адвокатським об`єднанням "Перший радник" складено акт №2/904/2202/23-ДНЕМ від 23.01.2024р. наданих послуг за період з 24.04.2023р. по 23.01.2024р. за договором про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021р. Згідно вказаного акту вартість наданих послуг (розмір гонорару) складає 50 000 грн. Колегія суддів зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка. За змістом приписів ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними (§55). З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Дослідивши зміст наданої адвокатами професійної правничої допомоги, про яку зазначено в акті наданих послуг, суд доходить висновку, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги. Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката підтверджений належними доказами та співмірний із складністю справи, обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, ціною позову. При цьому колегія суддів приймає до уваги, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Згідно правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України (див також пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Також, апеляційним судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених витрат, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19). Заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу сформована виходячи з таких критеріїв як: справедливість, добросовісність; принципи співмірності та розумності судових витрат, складність справи, ціна позову, обсяг наданих адвокатом послуг у даній справі, в тому числі кількість судових засідань, в яких приймав участь адвокат. Відтак, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн є доведеним належними доказами. Апеляційний суд зазначає, що відповідачем добровільно заборгованість не було погашено, що призвело до необхідності звернення позивачем до суду з цим позовом, для чого виникла потреба скористатися послугами професійної правничої допомоги. Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу врахував вимоги норм процесуального законодавства, якими передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат, такі як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. В свою чергу, апелянт, вказуючи на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, з ціною позову, значенням справи для сторін, не вказує в чому саме полягає така не співмірність. Апеляційний суд зауважує, що справа розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області за правилами загального позовного провадження та у ній було заявлено зустрічний позов, а обсяг наданих адвокатом позивачу послуг був різноманітним, потребував опрацювання значної кількості процесуальних документів та доказів, не охоплювався виключно формальним представництвом в суді (участю в судових засіданнях). Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є документально підтвердженим та складає трохи більше 2% від загальної суми ціни позову, яка була присуджена оскаржуваним рішенням. Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18. У розумінні положень ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21. А у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19 вказано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони, У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат. Отже, в силу приписів ст. 126 ГПК України саме на сторону яка не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу та яка заперечує їх розмір покладається обов`язок доведення неспівмірності таких витрат. Слід наголосити, що Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, проте у апеляційній скарзі останній заперечив щодо їх стягнення у повному обсязі. Разом з тим, доказів невідповідності таких витрат фактично наданим послугам відповідачем (скаржником) суду не представлено. Так само ним не спростовано належними та допустимими доказами, як цього вимагають приписи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неспівмірність цих витрат. При цьому колегія суддів зауважує, що за змістом ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону № 5076-VI). Так, п. 1.3. Додаткової угоди № 4 визначено, що сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображаються Сторонами в акті наданих послуг. В акті наданих послуг № 2/904/2202/23-ДнЕМ від 23.01.2024, підписаного Адвокатським об`єднанням «Перший радник» та АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», зазначено номер справи, по якій надавалась правова допомога, судова інстанція, період часу, протягом якого надавалась правова допомога, зазначено що вартість наданих послуг є гонораром, тобто, грошовою винагородою, розмір якої визначений фіксованим розміром, який не потребує подальшого доведення. Як вже було зазначено, Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. У пункті 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (див також п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Аналогічний висновок зроблено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/10009/22. Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18). Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Так, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» було досягнуто згоди про виплату гонорару за договором по даній справі в сумі 50 000,00 грн із загальної ціни Договору, яка становить 500 000 грн без ПДВ. (п. 4.1 Додаткової угоди №9360-ДНОЭ від 20.12.2023). При цьому законодавець, визначаючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, з часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову або значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 126 ГПК України), тим не менш не висував вимогу співмірності розміру витрат у справі з загальною ціною договору на правову допомогу. В свою чергу, як пояснив Позивач, Додатковою угодою № 9360-ДнОЭ/45 від 20.12.2023 до Договору про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 було визначено орієнтовну суду Договору в розмірі 2 500 000,00 грн. За таких умов, аргументи скарги про неспівмірність розміру витрат у справі з загальною ціною договору на правову допомогу є суб`єктивною позицією Відповідача, яка виражена у формі незгоди із присудженою з нього сумою відшкодування витрат, проте не знаходить свого підтвердження належними доказами. Апелянт також зазначає, що «незважаючи на те, що ціна позову Позивача складає 2 276 429 грн. 80 коп., спірними з цією суми є лише частина суми в розмірі 391 573,02 грн.. Про те, що спірною є лише частина суми, що складає менше 20% ціни позову було відомо Позивачу та АО "Перший радник" до подання позову. Зокрема, обсяг та вартість розподіленої електричної енергії за період липень жовтень 2022 року взагалі не заперечувались Відповідачем. Так, Позивачем подано до суду першої інстанції лист Відповідача №030423/01 від 03.04.2023 (т.1 а.с. 187) з визнанням переважної частини суми заборгованості. Також, Відповідач у Відзиві на позовну заяву (тобто, в першій заяві у справі) визнав позовні вимоги в частині 1 884 856,78 грн. Зазначена поведінка Відповідача на стадії досудового врегулювання спору, а також визнання частини позовних вимог Відповідачем, мають бути враховані при розподілі витрат Позивача на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ч.5 ст.129 ГПК України». Водночас, судом враховується, що частина боргу дійсно визнавалась Відповідачем у листуванні, проте так і не була погашена (навіть частково) до подачі позову Позивачем та під час розгляду справи судом. Неоплата заборгованості змусила Позивача звернутися з позовом до суду для захисту своїх прав та майнових інтересів. За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених ч. 4 ст. 129 ГПК України, в той час як наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги на відповідну суму, наведену у акті наданих послуг. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення. Водночас, у рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень. Однак, щодо даної справи, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що самі лише посилання відповідача на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу без обґрунтованих заперечень не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат. Стосовно доводів апелянта про те, що Господарським судом Дніпропетровської області питання щодо розподілу судових витрат розглянуто за відсутності учасників справи та без повідомлення учасників справи про дату, час і місце засідання суду, судом приймається до уваги наступне. У першій заяві по суті позовній заяві, Позивач повідомив про намір скористатися правом на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши їх попередній розмір 50 000,00 грн. У судовому засіданні від 23.01.2024, в якому був присутній представник Відповідача, представник Позивача, перед судовими дебатами, заявила про намір Позивача скористатися своїм процесуальним правом на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Отже, Відповідач був обізнаний з наміром Позивача подати заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. 26.01.2024 року представником Позивача було подано Заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та Клопотання про залучення доказів понесених судових витрат через підсистему «Електронний суд». Вказану заяву одночасно направлено на електронний кабінет Відповідача, що підтверджується Квитанцією № 505736 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, де зазначено «дата, час доставки: 26.01.2024 15:14» (є додатком до вказаної заяви). Отже, Відповідач отримавши вказану заяву 26.01.2024, мав змогу надати як свої заперечення на подану заяву, так і клопотання про зменшення витрат Позивача на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу, однак таким правом не скористався. Натомість кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України). Апеляційний суд приймає до уваги також положення абз 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України, за якими порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. І хоча Позивач не зміг подати до суду клопотання про зменшення витрат Відповідача на оплату правничої допомоги, проте він скористався таким правом в суді апеляційної інстанції, виклавши відповідне клопотання у апеляційній скарзі. При цьому його доводам щодо наявності підстав для зменшення витрат Позивача на професійну правничу допомогу була надана вичерпна оцінка під час апеляційного перегляду справи. Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19 зазначено, що пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судових витрат і визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових витрат не є тотожною пропорційності, не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом. При ухваленні додаткового судового рішення судом було враховано неправомірність дій Відповідача, його вину у виникненні господарського спору, складність справи, значення розгляду справи для сторін (вартість виставленого обсягу електроенергії, спожитої Відповідачем, є суттєвою для Позивача), значну кількість часу, витраченого представниками сторін на підготовку процесуальних документів, тривалість судових засідань у справі тощо. З огляду на усе вищевказане, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не встановивши порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, відтак, відсутні підстави для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024. Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232-236, 244, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі № 904/2202/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі № 904/2202/23 залишити без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 13.01.2025 Головуючий суддя В.Ф. Мороз Суддя Т.А. Верхогляд Суддя А.Є. Чередко