Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2426/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ----------------------- П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2426/24 Категорія:112010201 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А. Місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 23.04.2024 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Миколаївській області суду про: - визнання протиправним та скасування рішення №6606/03.04-пр від 28 грудня 2023 року; - зобов`язання ГУПФ України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років) починаючи з дня звернення за її призначенням - 14 листопада 2022 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, однак йому було відмовлено у призначенні пенсії з мотивів відсутності необхідного страхового стажу. Вказував, що відповідач протиправно не зарахував йому до страхового стажу військову службу під час мобілізації з розрахунку один місяць за три. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі №400/7417/23 відповідача зобов`язано зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчислення трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24 травня 1986 року до 01 січня 1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та участь у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі та розглянути повторно заяву. На виконання рішення суду відповідач зарахував зазначені періоди, але тільки до спеціального та пільгового стажу. Однак, на думку позивача зазначені періоди мали бути зараховані і до страхового стажу. Позивач стверджує, що його страховий стаж становить понад 25 років, а саме за його розрахунком 28 років чотири місяці 7 днів. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що згідно поданих документів загальний (страховий) стаж позивача становить 24 роки 08 місяців 07 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за нормами Закону №1058-IV. Зазначає, що оскільки згідно з рішенням суду від 17 листопада 2023 року його зобов`язано зарахувати зазначені періоди в потрійному розмірі лише до спеціального та пільгового стажу. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №6606/03.04-пр від 28 грудня 2023 року. Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року в потрійному розмірі до страхового стажу. Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2022 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV (після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років) починаючи з дня звернення за її призначенням - 14 листопада 2022 року, з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при визначенні у позивача права на призначення пенсії за віком або на дострокову пенсію за віком не встановлюється спеціальний або пільговий стаж. Отже, страховий стаж позивача становить 24 роки 08 місяців 07 днів, що є недостатнім для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV. Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №6606/03.04-пр від 28 грудня 2023 року, а також зобов`язання ГУПФ України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року в потрійному розмірі до страхового стажу та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2022 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV (після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років) починаючи з дня звернення за її призначенням - 14 листопада 2022 року, з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі, є хибним. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать нормам діючого законодавства та не спростовую висновків суду першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини: Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи. 14 листопада 2022 року позивач звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності вищезазначена заява позивача була розглянута відповідачем Головним управлінням ПФУ в Харківські області та прийнято рішення №143650006793 від 22 листопада 22 р., яким позивачу відмовлено у призначенні через відсутність необхідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно рішення та розрахунку, стаж позивача складає 22 роки 4 місяці 18 днів при необхідному для призначення - 29 років. Позивач оскаржив зазначене рішення Пенсійного фонду до суду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі №400/7417/23 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення ГУПФ України в Харківській області №143650006793 від 22 листопада 2022 року; визнано протиправними дії щодо незарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24 травня 1986 року до 01 січня 1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та невключення часу участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі; зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчислення трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24 травня 1986 року до 01 січня 1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та участь у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі; зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2022 року з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі. ГУПФ України в Миколаївській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 у справі №400/7417/23 розглянуло повторно заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2022 та надані документи. За результатами розгляду прийнято рішення №6606/0304-пр від 28 грудня 2023 року, яким до страхового стажу зараховано в пільговому обчисленні період роботи в районі Крайньої Півночі та по місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 24 травня 1986 року по 01 січня 1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців; періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року не зараховані до страхового стажу в потрійному розмірі, оскільки згідно з рішенням від 17 листопада 2023 року зобов`язано зарахувати зазначені періоди в потрійному розмірі лише до спеціального та пільгового стажу. У призначені дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом. Змістом спірних правовідносин є відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року в потрійному розмірі та відмова у призначенні йому пенсії за віком як учаснику бойових дій починаючи через те, що страховий стаж позивача складає 24 роки 08 місяців 07 днів. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у постанові від 04 березня 2020 року у справі №415/2135/17 Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: "В ході розгляду справи встановлено, що позивач у спірний період був призваний на військову службу в зв`язку з чим підлягав у цей період загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу". Таким чином, відповідач протиправно не зарахував позивачу періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року в потрійному розмірі до страхового стажу. Відтак, рішення №6606/03.04-пр від 28 грудня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, а зазначений період зарахуванню в потрійному розмірі до страхового стажу. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, абз.6 пп."а" п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 квітня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб". Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.1 ст. 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. Положенням п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.п.12 та 13 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абз.абз.4 і 5 ч.1 ст. 101 зазначеного Закону, а також абз.6 ч.1 ст. 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Відповідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно абз.6 пп."а" п.3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 18 грудня 2017 року до 18 січня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 16 серпня 2018 року, з 03 вересня 2018 року до 01 січня 2019 року, з 18 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, з 09 жовтня 2019 року до 11 січня 2020 року, з 27 січня 2020 року до 15 червня 2020 року, з 05 квітня 2021 року до 16 серпня 2021 року, з 27 серпня 2021 року до 15 грудня 2021 року проходив службу та брав участь в антитерористичній операції. Враховуючи ці обставини, та керуючись вищенаведеними нормами Закону №2011-ХІІ та Порядку №393 колегія суддів вважає, що вказані періоди служби позивача підлягають зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Апелянт наполягав на тому, що при визначенні у позивача права на призначення пенсії за віком або на дострокову пенсію за віком не встановлюється спеціальний або пільговий стаж, зважаючи на наступне. Спростовуючи цей довід апеляційної скарги, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач у спірні періоди проходив військову службу в зв`язку з чим підлягав у ці періоди загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Таким чином, колегія суддів вважає, що час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції в особливий період, належить зараховувати до його страхового стажу. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року у справі №415/2135/17. Підсумовуючи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно не зарахував позивачу періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) в потрійному розмірі до страхового стажу, а тому рішення №6606/03.04-пр від 28 грудня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, а зазначений період зарахуванню в потрійному розмірі до страхового стажу. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 13 січня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.