Постанова 4870 № 909/948/24
від 06.01.2025 ·ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" січня 2025 р. Справа №909/948/24 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів: КРАВЧУК Н.М. СКРИПЧУК О.С. за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П. представники учасників у справі не з`явилися. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.ЗАГС №01- 05/3155/24 від 06.11.2024) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 (суддя Кобецька С.М.) у справі №909/948/24 за заявою ОСОБА_1 , с. Михальче, Івано-Франківська область про неплатоспроможність фізичної особи ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Івано-Франківської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність. Ухвалою від 14.10.2024 суд залишив подану заяву ОСОБА_1 без руху. Надав заявниці можливість у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області: - доступний (читабельний) список кредиторів станом на день подання позову (07.10.2024) та розрахунок суми заборгованості щодо кожного з них, період виникнення та документальні докази в їх підтвердження, в т.ч. всі кредитні угоди згідно списку; - копії документів, що підтверджують право власності на майно боржниці та членів її родини; - проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, підписаний боржницею та докази пошуку ОСОБА_1 роботи чи іншого джерела для погашення боргів перед кредиторами; - офіційну інформацію про відкриті рахунки боржниці в банках та фінансових установах. 24.10.2024 через підсистему "Електронний суд" представник фізичної особи ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків раніше поданої заяви. Подано оновлений список кредиторів щодо боржниці - ОСОБА_1 ; відомості про всі наявні рахунки боржниці; копії витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно членів родини боржника з поміткою "за частковим співпадінням" Ухвалою від 29.10..2024 суд повернув заявниці без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у зв?язку із не усуненням нею вимог ухвали суду про залишення такої заяви без руху. При цьому, суд вказав, що із наданого оновленого списку кредиторів неможливо встановити, який розмір зобов`язань боржника перед кожним із кредиторів, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців з врахуванням вимог ч. 3 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції). ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 та направити справу №909/948/24 для подальшого розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про повернення заяви без розгляду, адже представник заявника надав всі необхідні документи, зокрема оновлені витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та деталізовані розрахунки заборгованості. Суд мав детально проаналізувати подані матеріали, а не формально відмовити у прийнятті заяви. Покликається на те, що суд проявив надмірний формалізм у трактуванні "часткових співпадінь" у витягах, але але не врахував, що ці примітки є результатом алгоритмів пошуку в державному реєстрі. На думку скаржниці, правильним було б прийняти ці дані як належні докази, враховуючи пояснення представника боржниці та нові документи, які уточнюють майновий стан. Зазначає, що суду було надано деталізовані списки кредиторів із зазначенням сум заборгованості, періодів прострочень та доказів (витяги з електронних кабінетів, відповіді кредиторів), тобто належні докази фінансової неспроможності боржника. Тому суд міг визначити наявність ознак неплатоспроможності згідно зі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, але цього не зробив. Суд проігнорував запропонований проект плану реструктуризації, який відповідає вимогам закону і відповідно до якого передбачається повне погашення боржницею заборгованості перед кредиторами. Таким чином, посилаючись на нібито невиконання ухвали від 14.10.2024, суд формально оцінив подані матеріали. Вказане призвело до обмеження доступу боржника до судового розгляду, чим порушено право на справедливий суд, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини. Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, у справі подано не було. 28.11.2024 в судове засідання представник апелянта не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа у його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі. Так, предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, якою повернуто заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки за твердженням суду, боржницею у визначений судом строк, не повністю усунуто недоліки поданої заяви. Відтак суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання господарським судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права під час повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ. Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). При цьому, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких варіантах, наведених у вказаній статті, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20). Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. Системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому). Окрім цього, апеляційний господарський суд зазначає, що розглядаючи заяву боржника, місцевий господарський суд, з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст.116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20). Так, книгою четвертою КУзПБ не визначені підстави для залишення заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху або для повернення такої заяви без розгляду. Водночас ч. 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи, якщо: - заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; - до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від заявника надійшла заява про відкликання заяви про відкриття провадження у справі; - заявником до цього суду подано іншу заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника і щодо такої заяви на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, повернення заяви про відкриття провадження у справі, залишення заяви без руху. Отже, КУзПБ передбачає можливість повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду, водночас такі випадки чітко регламентовані. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 у справі №904/1273/23, яка підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи. Як визначено ст. 117, ч. 1 ст. 119 КУзПБ, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику відчужувати майно. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ). Тобто, саме на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20, від 26.05.2022 у справі №922/1426/21. Залишаючи без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а надалі повертаючи цю заяву без розгляду, суд вказав, що боржницею не дотримано п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ щодо надання списку кредиторів та суми заборгованості. Суд вказав про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким є роздрукована інформація із сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника. Надана заявником така письмова інформація із сайту Українського бюро кредитних історій від 14.02.2024, як і сам звіт, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором. Однак, зазначені висновки суд апеляційної інстанції на стадії прийняття заяви до розгляду, вважає помилковими та такими, що суперечать матеріалам справи: представником боржника було подано списки кредиторів із точними сумами, періодами виникнення заборгованості та підтвердженнями (витяги з особистих кабінетів, відповіді кредиторів). На стадії вирішення питання про прийняття до розгляду чи повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника та докази на підтвердження цього, тобто обґрунтованість поданої заяви. Оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника. Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21 і від 28.09.2022 у справі №916/106/22. Більше того, на переконання суду апеляційної інстанції, наданий боржницею список кредиторів із зазначенням точних сум, періодів виникнення заборгованості та підтвердженнями прострочень (витяги з особистих кабінетів, відповіді кредиторів) є достатнім для вирішення питання щодо прийняття заяви до розгляду. Відповідно до ст. 115 КуПБ, боржник має довести лише існування ознак неплатоспроможності, зокрема несплати більше 50% зобов`язань протягом двох місяців. Надані докази (включно з деталізованими розрахунками) підтверджують ці обставини. Разом з тим, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 2 ст. 117 КУзПБ, міг зобов`язати боржницю подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дійшовши висновку про ненадання заявником належних доказів на підтвердження права власності боржниці на майно, суд акцентував увагу на примітці "за частковим співпадінням" у витягах з реєстру речових прав. Однак колегія суддів зазначає, що за своєю природою термін "часткові співпадіння" є технічним функціоналом внаслідок особливостей роботи державного реєстру (його програмного забезпечення), коли пошук здійснюється за певними алгоритмами. Ці примітки не означають недостовірності даних, адже пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків дозволяє отримати точну інформацію про права власності. Крім того, боржник додатково надав уточнені витяги, сформовані після отримання необхідних даних від членів родини. Суд, не врахувавши ці документи, допустив порушення, адже правдивість та достовірність інформації можна було перевіритити під час судового розгляду, а не на етапі прийняття заяви. В ухвалі про залишення заяви без руху суд зобов`язав боржницю, зокрема, подати проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, який підписаний боржницею ОСОБА_1 .. Повертаючи заяву, суд вказав, що у цій частині вимоги суду не виконанні. Однак вказані висновки суду першої інстанції є такими, що суперечать матеріалам справи. Так, звертаючись із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність, заявниця надала проект плану реструктуризації її боргів. Із надано проекту (а.с. 15-18, т. 1) вбачається, що такий містить фізичний підпис представника боржниці адвокатки Гарманчук О.Р.. Навпроти рядка «підпис боржника» зазначено про наявність електронного підпису. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Суд першої інстанції, посилаючись на відсутність особистого підпису боржниці, не врахував, що проект плану реструктуризації містить електронний підпис ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 15.04.2024, а тому вважається підписаним боржницею. Щодо вимог ухвали суду в частині зобов`язання боржниці надати докази пошуку ОСОБА_1 роботи чи іншого джерела для погашення боргів перед кредиторами, колегія суддів зазначає, що надання такої інформації (доказів) не передбачене нормами КУзПБ на стадії прийняття заяви до розгляду. Обставини щодо пошуку боржницею роботи можуть досліджуватися судом після відкриття провадження в ракурсі наявності ознак її добросовісності/недобросовісності. Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального та неправильно застосував норми матеріального права, повернувши заяву боржника без належної оцінки поданих доказів, тому оскаржувана ухвала є необґрунтованою та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області. Керуючись ст. 11, 13, 74, 269 - 270, 275, 280- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024, а справу №909/948/24 направити до суду для продовження розгляду на стадію відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області. Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК Судді Н.М. КРАВЧУК О.С. СКРИПЧУК