Постанова 4875 № 922/790/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/790/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С. за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В. за участю представника ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" (вх. №774 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 у справі № 922/790/26 за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про неплатоспроможність, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі - боржник) звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд: 1) прийняти заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 03.11.2000, громадянин України; 3) ввести процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та мораторій на задоволення вимог Кредиторів; 4) призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Онищенко Костянтина Сергійовича та здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 арбітражного керуючого Онищенко Костянтина Сергійовича. Ухвала суду мотивована тим, що суд боржником доведено наявність прострочених грошових зобов`язань перед кількома кредиторами на загальну суму 3 389 199,00 грн, зокрема за договорами позики та на підставі судового рішення про стягнення заборгованості. Суд встановив, що строки виконання цих зобов`язань настали, однак боржник їх не виконує. Крім того, місцевий господарський суд установив відсутність у боржника майна та достатніх доходів, за рахунок яких можливо погасити заборгованість. Ухвала містить посилання на відомості з державних реєстрів щодо відсутності нерухомого майна, довідку сервісного центру МВС про відсутність транспортних засобів, а також пояснення боржника про відсутність стабільного доходу. Суд зазначив, що такі обставини свідчать про наявність ознак неплатоспроможності, оскільки боржник припинив виконання грошових зобов`язань, не має майна для звернення стягнення та фактично неспроможний виконати вимоги кредиторів без застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Також суд окремо перевірив відсутність підстав для відмови у відкритті провадження, передбачених частиною 4 статті 119 КУзПБ, а саме: не встановлено, що боржник погасив заборгованість до підготовчого засідання; відсутні дані про притягнення боржника до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; відсутні відомості про визнання його банкрутом протягом останніх п`яти років. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд ухвалу Господарського Харківської області від 01.04.2026 у справі №922/790/26 (з урахуванням змін, внесених ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/790/26) скасувати повністю та ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що: - скаржник є безпосереднім кредитором боржника, оскільки має підтверджені судовим рішенням вимоги на суму 1 246 784,00 грн, щодо яких уже відкрито виконавче провадження №76740798. На думку апелянта, відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та введення мораторію фактично позбавило його можливості примусово виконати судове рішення та отримати належне йому стягнення; - боржник використовує процедуру неплатоспроможності не як спосіб добросовісного врегулювання заборгованості, а як механізм ухилення від виконання рішення суду та блокування виконавчого провадження. Скаржник наголошує, що така поведінка суперечить цілям КУзПБ та принципам добросовісності, розумності і справедливості. Апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду у справі №906/820/24 від 27.05.2025, відповідно до якої провадження у справі про неплатоспроможність не може бути відкрите за наявності недобросовісної поведінки боржника, ненадання повної інформації про майновий стан або приховування активів; - боржник, після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості, почав відчужувати належне йому нерухоме майно на користь близьких родичів. 16.07.2024 боржник подарував своєму сину земельну ділянку та житловий будинок у м. Харкові, а в подальшому це майно було повторно переоформлено на доньку боржника. На думку скаржника, такі дії мають очевидні ознаки фраудаторності та були спрямовані виключно на виведення активів з-під можливого звернення стягнення у виконавчому провадженні. Немишлянський районний суд м. Харкова у справі №645/4726/25 уже встановив недобросовісність поведінки боржника та визнав недійсним договір дарування нерухомого майна. Крім того, суд застосував наслідки недійсності правочину та постановив повернути спірне майно у власність ОСОБА_1 . Справа №645/4726/25 наразі перебуває на стадії апеляційного перегляду, а у випадку залишення рішення без змін до власності боржника повернуться ліквідні активи орієнтовною вартістю близько 7 000 000,00 грн, чого, на думку скаржника, достатньо для повного погашення заборгованості без застосування процедур неплатоспроможності; - боржник припинив підприємницьку діяльність саме після відкриття виконавчого провадження - 09.12.2024. На переконання апелянта, це свідчить про свідоме бажання боржника уникнути звернення стягнення на доходи від підприємницької діяльності та штучно створити видимість неплатоспроможності. Скаржник вважає, що боржник фактично продовжує здійснювати господарську діяльність через членів своєї сім`ї - сина та доньку, які зареєстровані як ФОП та отримують значні доходи (донька боржника у 2025 році задекларувала дохід у розмірі 1 125 413,24 грн). Крім того, апелянт стверджує, що боржник подав недостовірні відомості щодо членів своєї сім`ї, оскільки у декларації про майновий стан зазначив, що його син не має РНОКПП, хоча в інших судових справах та документах міститься відповідний ідентифікаційний номер. На думку скаржника, це може свідчити про намагання приховати інформацію щодо пов`язаних осіб та їх активів; - боржник надав до своєї заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність декларації, інформація в яких не відповідає реальному майновому стану ОСОБА_1 . Скаржник зробив запит до Податкової служби і отримав відповідну інформацію щодо доходів (декларація про майновий стан або декларація платника єдиного податку). Відповідно до зазначених декларацій із Податкової, починаючи з 01.01.2018 підприємницька діяльність боржника характеризувалася регулярним отриманням прибутку, а у 2023 році обсяг отриманого доходу становив 1 970 350,00 грн, що свідчить про фактичну платоспроможність та активну участь у господарському обороті; - на підтвердження заборгованості перед іншими кредиторами - фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду надані лише чорно-білі фотокопії розписок, які не дозволяють перевірити їх достовірність, факт передачі коштів та реальність виникнення зобов`язань. Також апелянт звертає увагу на відсутність будь-яких доказів того, що зазначені особи вживали заходів для стягнення боргу: не подавали позовів, не направляли претензій та не здійснювали інших дій, характерних для реального кредитора. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази походження цих коштів. 04.06.2026 від арбітражного керуючого Онищенка Костянтина Сергійовича надійшло клопотання про розгляд справи без участі. 17.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" надійшли пояснення, в яких зазначено, що 12.06.2026 постановою Харківського апеляційного суду було ухвалено рішення у справі №645/4726/25, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 01.12.2025 - без змін. Означеним рішенням визнано недійсним договір дарування (серія та номер: 678, виданий 16.07.2024) житлового будинку з гаражем літ. "А-1" загальною площею 312,7 кв.м. житловою площею 117.5 кв .м. та земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:14:001:0131, площею 0.15 га за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Відновлено становище, яке існувало до порушення та застосовано наслідки недійсності правочину, шляхом повернення від ОСОБА_6 житлового будинку з гаражем літ. "А-1" загальною площею 312,7 кв.м., житловою площею 117,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 128479563101 за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:14:001:0131, площею 0.15 га за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2970709863101, у власність ОСОБА_1 . На переконання ТОВ "Компанія Альтекс", дана обставина спростовує твердження боржника ОСОБА_1 щодо недостатності активів для виконання грошових зобов`язань перед кредиторами та створює реальну можливість звернення стягнення на зазначене майно та погашення заборгованості перед Товариством та іншими кредиторами без застосування процедур неплатоспроможності. 18.06.2026 від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення у справі, в яких зазначено, що: - станом на момент звернення до суду, у боржника було відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення та погасити наявну заборгованість, що підтверджує Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 454456454 від 01.12.2025; - у судовому засіданні, яке відбулось 01.04.2026, представник боржника повідомив суд першої інстанції про наявність спору щодо нерухомого майна (справа №645/4726/25), яке в майбутньому може стати ліквідаційою масою, яка буде підлягати продажу на стадії погашення боргів для розрахунку з кредиторами. Тобто, представник боржника підкреслює, що інфомація про спір щодо нерухомого майна боржника, від суду не приховувалась. Підсумовуючи, представник боржника зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив із положень КУзПБ та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . 18.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" надійшли додаткові пояснення, в яких арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. просить долучити до матеріалів справи №922/790/26 копію повного тексту постанови Харківського апеляційного суду по справі № 645/4726/25 від 12.06.2026 та врахувати відповідні висновки зроблені судом апеляційної інстанції у даній постанові від 12.06.2026 при ухваленні відповідного рішення у справі №922/790/26. Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду. У судове засідання від 25.06.2026 з`явився представник ОСОБА_1 та арбітражний керуючий Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс". Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином. Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд: 1) прийняти заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 03.11.2000, громадянин України; 3) ввести процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та мораторій на задоволення вимог Кредиторів; 4) призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Онищенко Костянтина Сергійовича та здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2026: - відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ); - введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; - введено процедуру реструктуризації боргів боржника; - призначено керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 арбітражного керуючого Онищенко Костянтина Сергійовича (62495, Харківська область, Харківській район, селище міського типу Васищеве, вулиця Орєшкова, будинок 150, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого серія № 357 від 27.02.2013); - встановлено арбітражному керуючому основну грошову винагороду згідно з умовами договору № 29.01/2 від 29.01.2026, укладеного між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Онищенко Костянтином Сергійовичем; - вирішено здійснити оприлюднення на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайті Верховний Суд) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; - встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 08.05.2026 для подачі до Господарського суду Харківської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; - встановлено строк проведення керуючим реструктуризацією виявлення, складання опису майна боржника (інвентаризації) та визначення його вартості до 08.05.2026; - встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк для підготовки та подання до Господарського суду Харківської області плану реструктуризації боргів боржника до 01.06.2026; - встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк для підготовки та подання до Господарського суду Харківської області звіту про результати перевірки декларацій боржника до 08.05.2026; - зобов`язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та наступних членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону: ОСОБА_7 , громадянка Туркменістану, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; ОСОБА_6 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП не отримував; - зобов`язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та наступними членами його сім`ї державного кордону за останні три роки: ОСОБА_7 , громадянка Туркменістану, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; ОСОБА_6 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП не отримував; - попереднє засідання господарського суду призначено на 13.05.2026 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області, який знаходиться за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром 8-й під`їзд, зал № 105 /суддя Байбак О.І./; - вжито заходів для забезпечення вимог кредиторів. В порядку ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства заборонити боржнику - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ): укладати правочини (договори) щодо отримання позик; розпоряджатися нерухомим майном, наявним у власності; виїзд за кордон. Означене стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" до апеляційного суду зі скаргою. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, апеляційний суд виходить з наступного. Предметом розгляду суду першої інстанції у даній справі було встановлення наявності або відсутності передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Натомість предметом апеляційного розгляду є перевірка законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Компанія Альтекс», яке стверджує про відсутність реальних підстав для застосування процедур неплатоспроможності, недобросовісність поведінки боржника, приховування ним активів, штучне створення стану неплатоспроможності, ненадання повної та достовірної інформації про свій майновий стан, а також про неповне дослідження судом першої інстанції обставин, пов`язаних із відчуженням майна боржника та існуванням спору щодо його повернення у власність боржника. За приписами ч. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ. Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Нормами КУзПБ встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Так, відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою. Частиною 1 ст. 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Частиною 2 ст. 115 КУзПБ встановлено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності. Згідно з ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Відтак, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст.13, ст. ст.74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ. За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ. Пунктом 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Наведений у ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Тобто, саме на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст. ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20, від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21, від 11.01.2024 у справі № 924/622/23, від 11.07.2024 у справі № 909/1179/23. У свою чергу способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст. Отже, наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому). Таким чином, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України). Водночас згідно із ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Отже, для встановлення підстав для відкриття провадження у цій справі: - за п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ дослідженню підлягають: наявність у боржника грошових зобов`язань; розмір щомісячних платежів за кожним із таких зобов`язань; факт припинення їх погашення; тривалість такого припинення; а також встановлення того, що боржник упродовж щонайменше двох місяців не здійснював погашення понад 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов`язань; - за п. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ дослідженню підлягають: наявність чи відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення; вжиття виконавцем заходів щодо розшуку такого майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; результати здійснення таких заходів; а також достатність майнових активів боржника для погашення існуючої заборгованості; - за п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ дослідженню підлягають: наявність обставин, які об`єктивно свідчать про неможливість виконання боржником найближчим часом своїх грошових зобов`язань чи здійснення поточних платежів; співвідношення розміру заборгованості та майнового стану боржника; наявність або відсутність доходів, активів, джерел фінансування; а також інші фактичні обставини, які підтверджують існування загрози неплатоспроможності. У свою чергу, дані обставини мають підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, відповідні правочини, судові рішення, банківські виписки, платіжні доручення, квитанції/чеки, вимоги (претензії) кредиторів та будь-які інші докази, що у сукупності доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань упродовж строку та у розмірі визначеному п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ перед усіма зазначеними ним кредиторами. Як вбачається з досліджених судами матеріалів справи, ОСОБА_1 має загальну заборгованість в сумі 3 389 199,00 грн перед наступними кредиторами:

1. Фізична особою ОСОБА_3 в сумі 1 285 449,00 грн, що станом на 30.01.2026 відповідає еквівалентові суми 30 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ, з яких 1 285 449,00 грн сума основного боргу. Зазначена заборгованість виникла на підставі того, що 01.12.2020 громадянин ОСОБА_1 отримав від громадянина ОСОБА_3 грошові кошти, в сумі 30 000,00 тисяч доларів США, цей факт засвідчено розпискою боржника про отримання грошей від 01.12.2020. Строк повернення грошових кошті 01.12.2023. Станом на момент звернення до суду, за боржником наявна заборгованість за вказаним договором в сумі 1 285 449,00 грн.

2. Фізична особою ОСОБА_8 в сумі 856 966,00 грн, що станом на 30.01.2026 відповідає еквівалентові суми 20 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ, з яких 856 966,00 грн сума основного боргу. Зазначена заборгованість виникла на підставі того, що 04.06.2021 громадянин ОСОБА_1 отримав від фізичної особи ОСОБА_8 грошові кошти, в сумі 20 000,00 доларів США, цей факт засвідчено розпискою Боржника про отримання грошей від 04.06.2021. Строк повернення грошових кошті 05.04.2023. Станом на момент звернення до суду, за боржником наявна заборгованість за вказаними договорам в сумі 856 966,00 грн.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" в сумі 1 246 784,00 грн. З яких 1 232 000,00 грн - сума основного боргу, 14 784,00 грн витрати по сплаті судового збору. Зазначена заборгованість виникла на підставі того, що 26.11.2021 між ТОВ "Компанія Альтекс" та ФО-П Хадиров Г.К. (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір №

10. Однак, всупереч умов договору ФО-П ОСОБА_1 не здійснив розрахунки з ТОВ "Компанія Альтекс". Зазначена заборгованість підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі № 922/2052/22 (922/1985/24). На цей час приватним виконавцем Кудряшов Д.В. відкрите виконавче провадження № ВП 76740798. Станом на момент звернення до суду першої інстанції, за боржником наявна заборгованість за вказаними договором в сумі 1 246 784,00 грн. Крім того, ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що станом на момент звернення до господарського суду: - у боржника відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення та погасити наявну заборгованість, що підтверджуться відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 454456454 від 01.12.2025; - у боржника відсутнє рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення та погасити наявну заборгованість, що підтверджується довідкою РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області №31/32/13/20аз/042026142026 від 07.01.2026; - він не має доходів, планує влаштовуватись на роботу з обсягом доходів не менш 1 мінімальної заробітної плати на місяць, що приблизно становить 10 000,00 грн на місяць; - він не є суб`єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 36638148 від 05.01.2026; - він не є засновником та кінцевим бенефіціаром, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 36638227 від 05.01.2026. Також ОСОБА_1 вказує на наявність родичів та членів сім`ї, а саме: - ОСОБА_7 , громадянка Туркменістану, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; - ОСОБА_6 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; - ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП не отримував; Таким чином, на переконання боржника, він припинив погашення заборгованості чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з зобов`язань упродовж двох місяців, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. Зазначене свідчить що боржник найближчим часом не в змозі виконати грошові зобов`язання та здійснювати звичайні поточні платежі, тобто наявна загроза неплатоспроможності. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими боржником доказами підтверджується наявність передбачених п. 2, 4 ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду, оскільки: сукупний розмір прострочених грошових зобов`язань ОСОБА_1 становить 3 389 199,00 грн, боржник тривалий час не виконує своїх зобов`язань перед кредиторами, він не має офіційних джерел доходу, він не є суб`єктом підприємницької діяльності, а також не володіє зареєстрованим рухомим чи нерухомим майном, за рахунок якого можливо було б погасити наявну заборгованість. Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами, відсутності у боржника майнових активів та джерел доходів, а відтак свідчать про об`єктивну неможливість виконання ним грошових зобов`язань найближчим часом та наявність ознак загрози неплатоспроможності. Разом із цим, як вбачається із тексту апеляційної скарги, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" зводяться до того, що суд першої інстанції обмежився виключно формальною перевіркою критеріїв, визначених статтею 115 КУзПБ, та не надав належної оцінки обставинам, які можуть свідчити про недобросовісність поведінки боржника, штучне створення ним стану неплатоспроможності та виведення активів з-під можливого звернення стягнення. Колегія суддів вважає обґрунтованими аргументи апелянта про те, що під час вирішення питання щодо відкриття провадження суд не може обмежуватися виключно формальною перевіркою ознак неплатоспроможності, а повинен також надати оцінку обставинам, які можуть свідчити про добросовісність або недобросовісність поведінки боржника. Зокрема, уваги заслуговують доводи апеляційної скарги щодо відчуження боржником нерухомого майна на користь близьких родичів після виникнення заборгованості, наявності судового спору щодо повернення такого майна, припинення підприємницької діяльності після відкриття виконавчого провадження, а також відомості щодо майнового стану боржника та членів його сім`ї. Таким чином, апеляційний суд вбачає за необхідне надати оцінку кожній із наведених апелянтом обставин окремо, а також у їх сукупності, оскільки саме взаємозв`язок цих обставин може мати істотне значення для встановлення того, чи є стан неплатоспроможності боржника об`єктивним наслідком неможливості виконання грошових зобов`язань, чи він був сформований у результаті поведінки самого боржника, спрямованої на унеможливлення звернення стягнення на його активи та уникнення виконання судового рішення. Перш за все, скаржник зазначає, що ТОВ "Компанія Альтекс" є безпосереднім кредитором боржника, оскільки має підтверджені судовим рішенням вимоги на суму 1 246 784,00 грн, щодо яких уже відкрито виконавче провадження №76740798. На думку апелянта, відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та введення мораторію фактично позбавило його можливості примусово виконати судове рішення та отримати належне йому стягнення. З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2024 ліквідатор ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬТЕКС» звернувся до Господарського суду Харківської області в межах справи №922/2052/22 про банкрутство ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬТЕКС» з позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП Хадирова Гафура Королієвича, суму передплати в загальному розмірі 1 232 000,00 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі того, що 26.11.2021 між ТОВ "Компанія Альтекс" та ФОП Хадиров Г.К. укладено договір №

10. Однак, всупереч умов договору ФОП Хадиров Г.К. не здійснив розрахунки з ТОВ "Компанія Альтекс". Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі №922/2052/22 (922/1985/24) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" в особі ліквідатора Мухітдінова Р.Д та вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Хадирова Гафура Королієвича на користь позивача суму передплати у розмірі 1 232 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 784,00 грн. 05.12.2024 Господарським судом Харківської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Хадирова Гафура Королієвича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" суму передплати у розмірі 1 232 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 784,00 грн. Сума стягнення (всього): 1 246 784,00 грн. За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що відкриття провадження у справі про неплатоспроможність безпосередньо впливає на реалізацію його права на примусове виконання судового рішення, оскільки наслідком відкриття такого провадження є введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника. Разом із тим, сама по собі наявність невиконаного судового рішення та відкритого виконавчого провадження не свідчить про неправомірність звернення особи до процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не може розглядатися як порушення прав кредитора лише з тієї підстави, що таке провадження унеможливлює подальше індивідуальне стягнення заборгованості у виконавчому провадженні. Отже, зазначені обставини самі по собі не спростовують наявності передбачених статтею 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та, відповідно, не можуть слугувати виключною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Апелянт вказує, що боржник використовує процедуру неплатоспроможності не як спосіб добросовісного врегулювання заборгованості, а як механізм ухилення від виконання рішення суду та блокування виконавчого провадження. Скаржник наголошує, що така поведінка суперечить цілям КУзПБ та принципам добросовісності, розумності і справедливості. Апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду у справі №906/820/24 від 27.05.2025, відповідно до якої провадження у справі про неплатоспроможність не може бути відкрите за наявності недобросовісної поведінки боржника, ненадання повної інформації про майновий стан або приховування активів. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватись як інструмент ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами або спосіб безпідставного блокування примусового виконання судових рішень. Звернення особи до процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, повинно відповідати меті цього Кодексу та ґрунтуватися на принципах добросовісності, розумності та справедливості. Разом із тим апеляційний суд зазначає, що сама по собі наявність непогашеної заборгованості, відкритого виконавчого провадження та подальше звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не свідчать про зловживання боржником своїми правами або про використання процедури неплатоспроможності всупереч її призначенню. Саме по собі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є передбаченим законом наслідком застосування процедур КУзПБ і не може розцінюватися як неправомірне лише з огляду на те, що воно впливає на можливість примусового виконання судового рішення окремим кредитором. Метою провадження у справі про неплатоспроможність є концентрація всіх вимог кредиторів у межах єдиної судової процедури, перевірка майнового стану боржника, визначення реального обсягу його зобов`язань та пошук законного способу їх врегулювання. Що стосується посилання апелянта на справу №906/820/24, то колегія суддів вказує, що означена справа не є повністю тотожною до спірних правовідносин у цій справі. Так, у справі №906/820/24 Верховним Судом встановлено наявність сукупності обставин, які свідчили про недобросовісну поведінку боржника під час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, неподання повної та достовірної інформації про майновий стан, наявність істотних розбіжностей у деклараціях боржника, приховування відомостей щодо активів та доходів, а також інші обставини, які безпосередньо ставили під сумнів добросовісність реалізації боржником права на застосування процедур неплатоспроможності. Натомість у даній справі, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б на момент постановлення оскаржуваної ухвали беззаперечно свідчили про недобросовісність поведінки боржника під час реалізації ним права на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про подання боржником завідомо недостовірних відомостей щодо розміру заборгованості, приховування факту існування інших кредиторських вимог, надання недостовірної інформації про відкриті виконавчі провадження або інші дії, які б безпосередньо вказували на недобросовісне використання ним процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що сам по собі факт звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості та відкриття виконавчого провадження не свідчить про недобросовісність його поведінки або використання процедур, передбачених КУзПБ, всупереч їх призначенню. Апелянт вважає, що боржник, після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості, почав відчужувати належне йому нерухоме майно на користь близьких родичів. 16.07.2024 боржник подарував своєму сину земельну ділянку та житловий будинок у м. Харкові, а в подальшому це майно було повторно переоформлено на доньку боржника. На думку скаржника, такі дії мають очевидні ознаки фраудаторності та були спрямовані виключно на виведення активів з-під можливого звернення стягнення у виконавчому провадженні. Немишлянський районний суд м. Харкова у справі №645/4726/25 уже встановив недобросовісність поведінки боржника та визнав недійсним договір дарування нерухомого майна. Крім того, суд застосував наслідки недійсності правочину та постановив повернути спірне майно у власність ОСОБА_1 . Справа №645/4726/25 наразі перебуває на стадії апеляційного перегляду, а у випадку залишення рішення без змін до власності боржника повернуться ліквідні активи орієнтовною вартістю близько 7 000 000,00 грн, чого, на думку скаржника, достатньо для повного погашення заборгованості без застосування процедур неплатоспроможності. Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами існує судовий спір щодо дійсності договору дарування нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_1 та його сином, а також наявне рішення Немишлянського районного суду м. Харкова у справі №645/4726/25 про визнання такого правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності. 12.06.2026 постановою Харківського апеляційного суду було ухвалено рішення у справі № 645/4726/25, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 01.12.2025 - без змін. Означеним рішенням визнано недійсним договір дарування (серія та номер: 678, виданий 16.07.2024) житлового будинку з гаражем літ. "А-1" загальною площею 312,7 кв.м. житловою площею 117.5 кв .м. та земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:14:001:0131, площею 0.15 га за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Відновлено становище, яке існувало до порушення та застосовано наслідки недійсності правочину, шляхом повернення від ОСОБА_6 житлового будинку з гаражем літ. "А-1" загальною площею 312,7 кв.м., житловою площею 117,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 128479563101 за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:14:001:0131, площею 0.15 га за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2970709863101, у власність ОСОБА_1 . Дана постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття (12.06.2026). Колегія суддів враховує зазначені обставини та погоджується з тим, що вони мають істотне значення для оцінки майнового стану боржника та його поведінки у правовідносинах із кредиторами. Водночас сама по собі наявність судового рішення про визнання недійсними договорів дарування не свідчить про відсутність передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд першої інстанції виходив із фактичного майнового стану боржника на момент звернення із відповідною заявою та на момент постановлення оскаржуваної ухвали. При цьому спір щодо дійсності договорів дарування та повернення майна до власності боржника ще не був остаточно вирішений, а тому місцевий господарський суд не мав правових підстав виходити з того, що зазначене майно належить боржнику та може бути використане для погашення його заборгованості. Таким чином, суд першої інстанції правомірно врахував, що станом на момент звернення до суду, у боржника було відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення та погасити наявну заборгованість, що підтверджує Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №454456454 від 01.12.2025. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що навіть після ухвалення Харківським апеляційним судом постанови про визнання правочину недійсним та повернення до власності ОСОБА_1 спірного нерухомого майна, орієнтовна вартість якого, за твердженням апелянта, становить близько 7 000 000,00 грн, сама по собі така обставина не спростовує наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Навіть у випадку повернення спірного майна до власності боржника та відповідного збільшення його ліквідаційної маси, господарський суд не позбавлений можливості врахувати такі обставини під час подальшого здійснення провадження у справі про неплатоспроможність. Зокрема, суд вправі надати оцінку впливу повернення відповідних активів на майновий стан боржника, перевірити можливість погашення вимог кредиторів за рахунок такого майна або коштів, отриманих від його реалізації, а також вирішити питання щодо подальшого руху справи з урахуванням фактичного відновлення платоспроможності боржника. Отже, наведені апелянтом обставини можуть свідчити про зміну майнового стану боржника після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підлягають врахуванню під час подальшого розгляду справи, однак самі по собі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності на момент постановлення оскаржуваної ухвали передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Скаржник стверджує, що боржник припинив підприємницьку діяльність саме після відкриття виконавчого провадження - 09.12.2024. На переконання апелянта, це свідчить про свідоме бажання боржника уникнути звернення стягнення на доходи від підприємницької діяльності та штучно створити видимість неплатоспроможності. Скаржник вважає, що боржник фактично продовжує здійснювати господарську діяльність через членів своєї сім`ї - сина та доньку, які зареєстровані як ФОП та отримують значні доходи (донька боржника у 2025 році задекларувала дохід у розмірі 1 125 413,24 грн). Крім того, апелянт стверджує, що боржник подав недостовірні відомості щодо членів своєї сім`ї, оскільки у декларації про майновий стан зазначив, що його син не має РНОКПП, хоча в інших судових справах та документах міститься відповідний ідентифікаційний номер. На думку скаржника, це може свідчити про намагання приховати інформацію щодо пов`язаних осіб та їх активів. Колегія суддів зазначає, що факт припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності 09.12.2024, тобто після відкриття виконавчого провадження, не може автоматично свідчити про недобросовісність поведінки боржника або про штучне створення ним стану неплатоспроможності. Відповідно до ст. 42 Конституції України та положень чинного законодавства фізична особа має право як на здійснення підприємницької діяльності, так і на її припинення у встановленому законом порядку. Припинення статусу фізичної особи-підприємця не свідчить про приховування доходів, продовження господарської діяльності або ухилення від виконання зобов`язань, якщо такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Доводи апелянта про те, що після припинення підприємницької діяльності боржник фактично продовжив здійснювати господарську діяльність через членів своєї сім`ї, ґрунтуються переважно на припущеннях про існування такого зв`язку. Матеріали справи не містять доказів того, що доходи сина чи доньки боржника фактично належать ОСОБА_1 , використовуються ним або отримані внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності через пов`язаних осіб. Реєстрація членів сім`ї боржника як фізичних осіб-підприємців та отримання ними доходів не є доказом приховування боржником власних доходів або активів, оскільки кожна фізична особа є самостійним суб`єктом цивільних правовідносин, самостійно набуває майнових прав та несе обов`язки за результатами власної господарської діяльності. Також колегія суддів не вбачає достатніх підстав для висновку про подання боржником завідомо недостовірних відомостей щодо членів своєї сім`ї лише з огляду на зазначення у декларації інформації про відсутність у сина реєстраційного номера облікової картки платника податків. Сам по собі факт наявності в інших документах відомостей про відповідний РНОКПП не свідчить автоматично про умисне приховування інформації боржником та не підтверджує наявності у його діях ознак недобросовісності. Більше того, апелянтом не доведено, яким саме чином зазначена інформація могла вплинути на встановлення майнового стану боржника, визначення кола його активів або вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені апелянтом доводи можуть свідчити про наявність окремих сумнівів щодо повноти відомостей, поданих боржником, однак не підтверджують належними та допустимими доказами факту приховування ним доходів, продовження підприємницької діяльності через членів сім`ї або штучного створення стану неплатоспроможності. Відтак підстав для висновку про недобросовісну поведінку боржника лише з наведених обставин колегією суддів не встановлено. Апелянт зазначає, що боржник надав до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність декларації, відомості в яких не відповідають його реальному майновому стану. На підтвердження зазначених доводів скаржник посилається на отриману від контролюючого органу інформацію про доходи боржника, відповідно до якої останній протягом тривалого часу здійснював підприємницьку діяльність та отримував дохід, а у 2023 році обсяг такого доходу склав 1 970 350,00 грн. Колегія суддів звертає увагу на те, що відомості та податкові декларації, на які посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів щодо отримання боржником доходів у попередні періоди, не були предметом дослідження суду першої інстанції та відсутні у матеріалах справи під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак місцевий господарський суд здійснював оцінку наявності підстав, передбачених ст. 115 КУзПБ, виходячи виключно з тих доказів, які були подані учасниками справи та наявні в матеріалах справи на момент постановлення оскаржуваної ухвали. За таких обставин висновки суду першої інстанції не можуть визнаватися помилковими лише з підстав подальшого посилання апелянта на документи, які не були предметом розгляду місцевого господарського суду. Крім того, колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі ТОВ «Компанія Альтекс» фактично наводить відомості про отримані боржником доходи, однак не порушує питання про прийняття та долучення відповідних податкових декларацій як нових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не наводить причин їх неподання до суду першої інстанції та не обґрунтовує неможливість подання таких доказів під час розгляду справи місцевим господарським судом. За таких обставин наведені апелянтом посилання на відомості податкового органу не можуть бути покладені в основу висновку про незаконність оскаржуваної ухвали та спростування встановлених судом першої інстанції обставин, які були підтверджені наявними у матеріалах справи доказами на момент її розгляду. Окремо колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом доводи щодо можливого подання боржником недостовірних відомостей у деклараціях про майновий стан можуть бути предметом перевірки господарським судом під час подальшого розгляду справи про неплатоспроможність. Кодекс України з процедур банкрутства побудований на принципі добросовісності боржника та покладає на нього обов`язок повного, достовірного та належного розкриття інформації про свій майновий стан, доходи, активи, витрати, членів сім`ї та належне їм майно. Саме тому законодавець передбачив спеціальні правові механізми реагування на випадки виявлення недостовірності або неповноти відомостей, поданих боржником. У разі встановлення під час подальшого розгляду справи факту подання боржником неповної, недостовірної чи викривленої інформації у деклараціях про майновий стан, приховування активів, доходів або інших відомостей, що мають істотне значення для здійснення процедур неплатоспроможності, господарський суд не лише вправі надати відповідну оцінку такій поведінці боржника, але й застосувати передбачені Кодексом України з процедур банкрутства наслідки, зокрема, закрити провадження у справі. Таким чином, колегія суддів виходить із того, що наведені апелянтом обставини можуть бути підставою для подальшої перевірки добросовісності поведінки боржника під час здійснення процедур неплатоспроможності, однак на даному етапі не спростовують встановлених судом першої інстанції підстав для відкриття провадження у справі та не свідчать про передчасність чи помилковість оскаржуваної ухвали. Апелянт підкреслює, що на підтвердження заборгованості перед іншими кредиторами - фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду надані лише чорно-білі фотокопії розписок, які не дозволяють перевірити їх достовірність, факт передачі коштів та реальність виникнення зобов`язань. Також апелянт звертає увагу на відсутність будь-яких доказів того, що зазначені особи вживали заходів для стягнення боргу: не подавали позовів, не направляли претензій та не здійснювали інших дій, характерних для реального кредитора. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази походження цих коштів. Відповідно до ст. 45, 122 КУзПБ питання наявності, розміру, обґрунтованості та черговості кредиторських вимог вирішуються господарським судом під час розгляду заяв кредиторів про визнання грошових вимог до боржника. Саме на цій стадії провадження суд зобов`язаний надати оцінку усім доказам, поданим на підтвердження відповідних вимог, перевірити реальність виникнення заборгованості, фактичне існування зобов`язань та обґрунтованість заперечень інших учасників справи. Крім того, з огляду на особливу природу процедури неплатоспроможності Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування підвищеного стандарту доказування під час розгляду кредиторських вимог, особливо коли такі вимоги ґрунтуються на боргових розписках, договорах позики між фізичними особами або інших документах, які самі по собі не виключають виникнення обґрунтованих сумнівів щодо реальності відповідних правовідносин. Саме на стадії розгляду та визнання кредиторських вимог суд має перевірити не лише формальну наявність розписок чи інших документів, а й реальність передачі коштів, фактичне виникнення зобов`язання, економічний зміст правовідносин, джерела походження грошових коштів, поведінку сторін після виникнення боргу, а також надати оцінку усім доводам та запереченням учасників провадження. Таким чином, саме під час розгляду відповідних кредиторських вимог, зокрема фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , господарський суд наділений повноваженнями дослідити належність, допустимість та достовірність поданих доказів, перевірити факт виникнення відповідних зобов`язань, реальність передачі грошових коштів, наявність підстав для виникнення заборгованості, а також надати оцінку усім запереченням учасників провадження щодо таких вимог. При цьому колегія суддів звертає увагу, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_9 не були предметом судового розгляду в порядку статей 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому висновок щодо їх обґрунтованості або необґрунтованості судом не ухвалювався. За таких обставин наведені апелянтом сумніви щодо реальності відповідних зобов`язань можуть бути предметом самостійного дослідження та оцінки під час розгляду заяв зазначених осіб про визнання грошових вимог до боржника, однак на даній стадії провадження вони не свідчать про відсутність передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо наявності у боржника значної сукупної кредиторської заборгованості. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за результатами апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено належних та достатніх доказів, які б беззаперечно свідчили про використання ОСОБА_1 процедури неплатоспроможності всупереч її призначенню або про наявність на момент постановлення оскаржуваної ухвали таких ознак недобросовісної поведінки, які б виключали можливість застосування до нього процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Наведені апелянтом обставини щодо відчуження нерухомого майна, можливого повернення такого майна у власність боржника, припинення ним підприємницької діяльності, відомостей про членів сім`ї боржника, а також реальності заборгованості перед окремими кредиторами дійсно можуть мати значення для подальшого здійснення провадження у справі про неплатоспроможність та підлягають перевірці у межах відповідних процедур, передбачених КУзПБ. Разом із тим на стадії відкриття провадження у справі вони не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо наявності у боржника значної простроченої заборгованості, відсутності зареєстрованого майна, відсутності доходів та інших передбачених ст. 115 КУзПБ ознак неплатоспроможності. Колегія суддів також враховує, що процедура неплатоспроможності фізичної особи є судовим процесом, у межах якого господарський суд не позбавлений можливості перевіряти добросовісність поведінки боржника, досліджувати склад його майна, надавати оцінку кредиторським вимогам, встановлювати факти приховування активів або подання недостовірних відомостей, а також вирішувати питання про подальший рух справи залежно від встановлених обставин. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив наявність передбачених ст.115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим підстав для її скасування або зміни не вбачається. За таких обставин, підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 у справі № 922/790/26 не вбачається, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 у справі № 922/790/26 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 06.07.2026. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя Р.А. Гетьман Суддя В.С. Хачатрян