Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/3022/24
від 08.01.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/545/25 Справа № 216/3022/24 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді БондарЯ.М. Суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І. сторони позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Сікорська Ірина Станіславівна на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2024 року, ухваленого суддею Чирським Г.М. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного тексту судового рішення 24 червня 2024 року, УСТАНОВИВ У квітні 2024 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що у жовтні 2017 року позивачем запущено новий проект monobank, в рамках якого клієнтам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за зазначеною клієнтом адресою. 27.05.2020 року банк з відповідачем в рамках нового проекту банку monobank, уклали договір кредиту шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank. Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та встановлено кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Позивач свої зобов`язання виконав, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 40000,00 грн. Однак, відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає. Внаслідок цього, за ним утворилася заборгованість, яка згідно долученого розрахунку становить 40 981,92 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача разом із судовими витратами у сумі 3028 грн. Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.05.2020 року, яка виникла станом на 16.04.2024 року у розмірі 40 981,92 грн. (сорок тисяч дев`ятсот вісімдесят одна гривня 92 коп.), яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у названій сумі та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн., а всього 44 009 грн. 92 коп. Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням через свого представника Сікорську І.С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, ухваленого з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неповне з`ясування суд обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі відмовити Банку у задоволенні його позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 . При цьому, представник відповідача зазначає, що позивачем суду не надано доказів на підтвердження відкриття відповідачу банківського рахунку, видачі їй кредитної картки із зазначенням її реквізитів, доказів зарахування кредитних коштів, а також розміру заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40 981,92 грн. Вказує, що позивачем не надано виписки по рахунку, або будь-яких інших доказів перерахування кредитних коштів на картку чи рахунок відповідача. На думку представника відповідача розрахунок заборгованості наданий позивачем не є підставою для задоволення позову, оскільки цей розрахунок є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору від 27.05.2020 та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Окрім того, представник відповідача вважає, що оскільки в анкеті-заяві від 27.05.2020 не встановлені строки здійснення періодичних платежів, процентна ставка не узгоджена, то неправомірним та безпідставним є списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, отже зроблений банком, який враховував такі списання не може бути покладений в основу судового рішення. У даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав, шляхом зобов`язання повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а кошти, які були списані Банком як відсотки, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що 27.05.2020 року відповідач, шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, уклав кредитний договір, де спеціальним платіжним засобом є платіжні картки monobank та обслуговування банком здійснюється дистанційно. Своїм підписом відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг, на підставі чого відповідач отримав кредит у розмірі 40 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Анкети-заяви відповідач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого підтверджує клієнт і зобов`язується виконувати його умови. Клієнт підтверджує, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони Клієнту зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, Клієнт беззаперечно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, Клієнт погоджується з тим, що про зміну доступного дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нарахована відсоткова ставка 3,2 % на місяць. Відповідно до останнього речення п.10 Анкети-заяви, позичальник надає право та доручає АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх своїх рахунків відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов`язань Клієнта перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між клієнтом та банком. Частиною 6 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 27.05.2020 року ОСОБА_1 просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в Банку. Вона засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Також вона визнала, що удосконалений електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та або Банком з використанням електронного/електронного удосконаленого цифрового підпису. Отже, ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» досягли згоди по всім умовам, погодили їх та підтвердили своє волевиявлення підписами: як фізично на Анкеті-заяві, так і у мобільному додатку через використання позивачем електронного підпису. При цьому, відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку. Вони Клієнту зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Факт користування онлайн сервісом АТ «Універсал Банк» у мобільному додатку «monobank» відповідачем не оспорюється, як і не оспорюється факт отримання кредитної картки. Згідно довідки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 19.03.2024 відповідачу 27.05.2020 року було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 з кредитним лімітом 40 000,00 грн. Також, на підтвердження укладення договору, представником позивача було надано роздруківку з умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), в редакції затвердженій Протоколом Правління №18 від 21.05.2020. Судом перевірено та встановлено, що в АТ «Універсал Банк», з метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використання картки, при активізації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної карти. Відповідно до наданого позивачем до суду розрахунку, станом на 04.03.2024 року за відповідачем утворилася заборгованість за наданим кредитом у сумі 40 981,92 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, на підставі досліджених доказів, наданих сторонами по справі, виходив з того, що надані АТ «Універсал Банк» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України, наявність заборгованості підтверджується фактичним використанням кредитних коштів, наданими відповідачу АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.05.2020 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, які містяться в розрахунку заборгованості, довідках, які додані позивачем до матеріалів справи, з якими суд погодився, в свою чергу ОСОБА_1 не надала суду докази виконання зобов`язання з повернення позичених коштів, у зв`язку з чим має зобов`язання перед позивачем з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом. Таким чином суд першої інстанції, встановивши, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту не виконав, у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит не сплатила, чим порушила вимоги кредитного договору, тому наявні підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 40 981,92 грн. Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не може погодитись з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на те, що ці доводи були предметом розгляду судом першої інстанції, що відображено в судовому рішенні. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Так, суд першої інстанції встановив, що 27.05.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено та підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якої, АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі до 40 000,00 грн. Отже, ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» досягли згоди по всім умовам, погодили їх та підтвердили своє волевиявлення підписами: як фізично на Анкеті-заяві, так і у мобільному додатку через використання позивачем електронного підпису. При цьому, відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку. Вони Клієнту зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Факт користування онлайн сервісом АТ «Універсал Банк» у мобільному додатку «monobank» відповідачем не оспорюється, як і не оспорюється факт отримання кредитної картки. Підписавши Анкету-заяву електронним цифровим підписом відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Проелектронну комерцію". Закон України від 03.09.2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Устатті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір-це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Проелектронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Проелектронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч.8 ст.11 Закону України «Проелектронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Главою 5 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу ІІ Умов і Правил (що діяли у період з 22.05.2020 по 28.08.2020) сторони погодили розмір відсотків та порядок їх списання. Відповідно до п.5.4 Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленим ліміту до використання. Згідно п.5.7 Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної карти до її активізації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру Банку. Згідно п.5.9 сторони погодили, що на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки, відсотки нараховуються за кожен календарний день, використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця. Згідно п.5.10 сума щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів. Згідно п.5.11 клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами. Згідно п.5.13 погашення заборгованості Клієнта за договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок клієнта у наступному порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та відсотки за користування кредитом; у третю чергу сплачуються (неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором. У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто, по сплаті відсотків та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов`язань за такими щомісячними мінімальними платежами відбувається згідно строків виникнення заборгованості Клієнта, починаючи з найдавнішого (за строком виникнення) щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного мінімального платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов`язань Клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов`язань відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок. Згідно п.5.16 у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. Отже, у справі, що розглядається предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв`язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит, тобто позика оформлена через мережу Інтернет. Наведене свідчить про належне укладення 27.05.2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін, умови якого позивачем були виконані. Відповідач свої зобов`язанні за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав. Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20. Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Отже, надавши відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку, Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 здійснювала операції по зняттю із своєї банківської карти, а коштів на поповнення вносила недостатньо, у устанньої виникла непогашена заборгованість. Оскільки на рахунку відповідача не вистачало власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшувалася на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті. Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом. Однак, в супереч діючих норм законодавства відповідач не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин справи, надані позивачем докази не спростував. Такким чином, колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі, які по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду та переоцінкою доказів, які були оцінені судом та яким надана відповідна правова оцінка. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні підстави. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, немає. Понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги залишаються за ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Сікорська Ірина Станіславівна залишити без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2024 року залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 08 січня 2025 року. Головуючий: Судді: