Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/661/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/661/24 пров. № А/857/15507/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Гуляка В. В.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 260/661/24 (головуючий суддя Луцович М.М., м. Ужгород) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 12 лютого 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.02.2024 року № 932240143577 щодо відмови в переведені позивача з 25.01.2024 року на пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ з урахуванням довідок про заробітну плату № 100/02-03/19 та № 100/02-03/20 від 19.01.2024 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести позивача з 25.01.2024 року на пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ з урахуванням довідок про заробітну плату № 100/02-03/19 та № 100/02-03/20 від 19.01.2024 року. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону №3723-XII від 16.12.1993), пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» за №899-VІІІ від 10.12.2015, відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком. Враховуючи наявність у позивача більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців станом на 01.05.2016 року, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію державного службовця. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.02.2024 року № 932240143577 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пункту 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ з 25.01.2024 року, зарахувавши до стажу державної служби період військової служби в Радянській армії з 12.10.1981 по 23.06.1983, періоди роботи з 13.09.1986 по 08.08.1988 на посаді ІІ секретаря райкома комсомола ВСЛКСМ України, з 08.08.1988 по 01.08.1990 на посадах лектора, інструктора ідеологічного відділу, інструктора організаційного відділу райкома Компартії України Богуславського райкома Компартії України, з 17.02.1992 по 19.07.1994 на посаді старшого державного інспектора державної інспекції з контролю за цінами у порядку переказів Державної інспекції цін по Київській області, з 19.07.1994 по 20.10.1997 на посаді заступника голови виконкому Богуславської міської ради народних депутатів, з 02.01.2003 по 11.11.2010 на посаді заступника голови Богуславської районної ради, врахувавши при обчисленні розміру пенсії вимоги статті 37 Закону №3723-ХІІ та використавши додані до заяви відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.01.2024 №100/02-03/19 та від 19.01.2024 №100/02-03/20. Cтягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у сумі 1211,20 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивач звернувся із заявою встановленого зразка та необхідними документами за переведенням на пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889. Згідно рішення №932240143577 від 02.02.2024 року позивачу було відмовлено в переведенні у зв`язку з тим, що на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889, а саме станом на 01.05.2016 року у позивача відсутній стаж державної служби, оскільки робота в органах місцевого самоврядування не відносяться до посад державної служби. Крім того, вказує, що останнє місце роботи позивача на державній службі не співпадає з поданими для призначення пенсії довідками. Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що позивач 25.01.2024 звернувся із заявою встановленого зразка та необхідними документами за переведенням на пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889 (а.с.33-35). Зазначена заява за принципом екстериторіальності розгляду заяв і звернень була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №932240143577 від 02.02.2024 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби (а.с.52-53). Згідно рішення №932240143577 від 02.02.2024 стаж роботи позивача на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 року становить 8 років 2 місяці 2 дні. До стажу державної служби зараховано періоди: з 17.02.1992 р. по 19.07.1994 р., з 20.07.1994 р. по 20.10.1997 р., з 04.10.2012 р. по 31.03.2015 р. 04.07.2001 р. набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-ІІІ. Відповідно посада заступника голови районної ради, яку позивач займав в Богуславській районній раді (з 02.01.2003 р. по 11.11.2010 р.) віднесена до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Отже, немає підстав для зарахування цього періоду до стажу державної служби. Остання займана посада позивача на державній службі - начальник відділу економічного розвитку торгівлі та інфраструктури Богуславської районної державної адміністрації. Отже, підстав для врахування довідки про складові заробітної плати №100/02-03/19 від 19.01.2024 р по посаді заступника голови районної ради не має, так як це не останнє місце роботи на державній службі. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі Закон №889-VIII) з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII (далі Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отож, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: чоловіки, які досягли віку 62 роки незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (не менше 20 років). Встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням №932240143577 від 02.02.2024 відмовило у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», мотивуючи відсутністю у позивача необхідного стажу державної служби 20 років для призначення пенсії державного службовця. З цього приводу слід зазначити наступне. В період з 12.10.1981 по 23.06.1983 позивач проходив військову службу в лавах Радянської Армії, про що свідчить наявний в матеріалах справи військовий квиток, виданий Богуславським районним військкоматом Київської області (а.с.6). Згідно записів трудової книжки від 27.08.1981, наявної в матеріалах справи (а.с.37-48), позивач працював на відповідних посадах, а саме: з 12.10.1981 по 15.06.1983 служба в Радянській армії; з 13.09.1986 по 08.08.1988 на посаді ІІ секретаря райкома комсомола ВСЛКСМ України; з 08.08.1988 по 01.08.1990 на посадах лектора, інструктора ідеологічного відділу, інструктора організаційного відділу райкома Компартії України Богуславського райкома Компартії України; з 17.02.1992 по 19.07.1994 на посаді старшого державного інспектора державної інспекції з контролю за цінами Державної інспекції цін по Київській області; з 19.07.1994 по 20.10.1997 на посаді заступника голови виконкому Богуславської міської ради народних депутатів; з 02.01.2003 по 11.11.2010 на посаді заступника голови Богуславської районної ради; з 04.10.2012 по 31.03.2015 на посадах начальника управління економіки, начальника відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Богуславської районної державної адміністрації. До стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII відповідачем не включено період з 12.10.1981 по 23.06.1983 в лавах Радянської Армії, а також періоди роботи з 13.09.1986 по 08.08.1988 на посаді ІІ секретаря райкома комсомола ВСЛКСМ України, з 08.08.1988 по 01.08.1990 на посадах лектора, інструктора ідеологічного відділу, інструктора організаційного відділу райкома Компартії України Богуславського райкома Компартії України, з 17.02.1992 по 19.07.1994 на посаді старшого державного інспектора державної інспекції з контролю за цінами Державної інспекції цін по Київській області, з 19.07.1994 по 20.10.1997 на посаді заступника голови виконкому Богуславської міської ради народних депутатів; з 02.01.2003 по 11.11.2010 на посаді заступника голови Богуславської районної ради. Досліджуючи правомірність таких дій та рішення органу пенсійного фонду, апеляційний суд відзначає наступне. Щодо періоду з 12.10.1981 по 23.06.1983 проходження позивачем військової служби в лавах Радянської Армії, варто відмітити, що до 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229) (далі Порядок №283), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. У відповідності до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229 (надалі по тексту також Порядок №229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII. Приписами пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством. Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом №889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283, який слід застосовувати при вирішенні спірних правовідносин. Відповідно до пункту 1 Порядку №283, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Згідно із пунктом 3 Порядку №283 до стажу державної служби, серед іншого, включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. З огляду на викладене, дії відповідача в частині не зарахування до стажу державної служби періоду проходження позивачем військової служби в Радянській Армії з 12.10.1981 по 23.06.1983 є протиправними. Щодо періодів роботи позивача з 13.09.1986 по 08.08.1988 на посаді ІІ секретаря райкома комсомола ВСЛКСМ України, з 08.08.1988 по 01.08.1990 на посадах лектора, інструктора ідеологічного відділу, інструктора організаційного відділу райкома Компартії України Богуславського райкома Компартії України, слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 за №1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів», яким встановлено, що до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України, а саме у партійних, профспілкових, комсомольських організаціях. Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України №4-5-1156 від 03.06.1994, погодженими з Кабінетом Міністрів України, стаж державної служби за період роботи в органах зараховується лише на виборних та відповідальних посадах. Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом організації (рішенням бюро, комітету, постановою конференції, зборів). Таким чином, вищезазначеним законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 у справі №2240/2515/18. Отже, не врахування відповідачем до стажу державної служби періодів роботи позивача з 13.09.1986 по 08.08.1988 на посаді ІІ секретаря райкома комсомола ВСЛКСМ України, з 08.08.1988 по 01.08.1990 на посадах лектора, інструктора ідеологічного відділу, інструктора організаційного відділу райкома Компартії України Богуславського райкома Компартії України є безпідставним. Щодо періоду роботи з 17.02.1992 по 19.07.1994 на посаді старшого державного інспектора державної інспекції з контролю за цінами у порядку переказів Державної інспекції цін по Київській області, то згідно приписів пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів. 26.06.1992 позивачу присвоєно звання радник цінової служби ІІІ рангу, а з 04.04.1994 позивачем прийнято присягу державного службовця, а тому період роботи з 17.02.1992 по 19.07.1994 підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Щодо періодів роботи позивача з 19.07.1994 по 20.10.1997 на посаді заступника голови виконкому Богуславської міської ради народних депутатів, з 02.01.2003 по 11.11.2010 на посаді заступника голови Богуславської районної ради, слід зазначити наступне. Згідно записів у трудовій книжці позивача, останній в період з 19.07.1994 по 20.10.1997 працював на посаді заступника голови виконкому Богуславської міської ради народних депутатів, а з 02.01.2003 по 11.11.2010 на посаді заступника голови Богуславської районної ради. Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 за № 2493-III (надалі по тексту також Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. У статті 2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Згідно зі статтею 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. За змістом частини 7 статті 21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. В свою чергу, пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року за №3723-XII. Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VIII. Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII. Згідно з частиною 1 статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За правовим регулюванням пункту 4 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону №889-VIII, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби. Стаж державної служби за періоди роботи (служби), в силу вимог пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII, до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Отож, необхідно застосовувати у спірному випадку положення Порядку обчислення стажу державної служби (Порядок №283). Так, приписами пункту 2 Порядку №283 визначалося, що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Крім того, згідно пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад. Отже, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби. Вказане свідчить про протиправність незарахування відповідачем періодів роботи позивача з 19.07.1994 по 20.10.1997 на посаді заступника голови виконкому Богуславської міської ради народних депутатів та з 02.01.2003 по 11.11.2010 на посаді заступника голови Богуславської районної ради до стажу державної служби. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області необґрунтовано відмовлено у призначенні позивачу пенсії на підставі Закону України «Про державну службу». Тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.02.2024 року № 932240143577 є обґрунтованою. Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (надалі по тексту також Порядок №622). Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку №622). Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Позивач при зверненні до пенсійного органу із заявою від 25.01.2024 долучив довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.01.2024 за №100/02-03/19 (а.с.35). Також, в матеріалах справи міститься довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 19.01.2024 за №100/02-03/20 станом на грудень 2023 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, яка відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 за №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (а.с.36). Отже, довідки від 19.01.2024 за №100/02-03/19 та від 19.01.2024 за №100/02-03/20 є такими, що відповідають встановленій формі і в силу вимог пункту 4 Порядку №622, у спірному випадку повинні бути взяті відповідачем до уваги при розгляді заяви позивача від 25.01.2024. Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким задоволено позовні вимоги, слід залишити без змін. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 260/661/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей В. В. Гуляк