Окрема думка КЦС ВС № 755/17417/18

Окрема думка судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В. справа № 755/17417/18 (провадження № 61-15669 зно 24) 02 грудня 2024 року м. Київ Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ухвалою від 02 грудня 2024 року відмовив у відкритті провадження. Водночас вважаю, що питання про відкриття провадження за вказаною заявою було вирішене неповноважним складом суду з огляду на таке.

1. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 755/17417/18.

2. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 листопада 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Пророк В. В.

3. Суддею-доповідачем підготовлено проект ухвали про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою ОСОБА_1 за підписом трьох суддів, які визначені вказаним протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 листопада 2024 року.

4. Водночас питання про відмову у відкритті провадження мало вирішувати суддею-доповідачем одноособово та відповідно ухвала про відмову у відкритті також мала бути постановлена суддею-доповідачем одноособово.

5. Оскільки я не є суддею-доповідачем у справі № 755/17417/18 (провадження № 61-15669 зно 24), та не міг приймати участь у розгляді заяви ОСОБА_1 , з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду я, як суддя який входив до складу колегії для розгляду справи № 755/17417/18, 02 грудня 2024 року заявив відповідний самовідвід.

6. Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2024 року відмовив у задоволенні моєї заяви про самовідвід.

7. Відмовляючи у задоволенні моєї заяви про самовідвід Верховний Суд вказав на те, що під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами одноособово суддя-доповідач Верховного Суду уповноважений вирішити лише питання щодо залишення цієї заяви без руху (у випадку наявності недоліків) та про відкриття провадження за виключними обставинами, а стосовно ухвалення інших процесуальних рішень за результатами розгляду вказаної заяви діє загальне правило про колегіальний розгляд справи.

8. Проте відповідно до частини першої статті 429 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

9. Водночас частиною другою статті 427 ЦПК України встановлено, що протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

10. Частинами першою та другою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

11. Згідно із частиною другою статті 323 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

12. Таким чином процесуальним законом як у цивільному, адміністративному так і господарському судочинстві передбачений уніфікований порядок вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами суддею (суддею-доповідачем) шляхом постановлення відповідної ухвали.

13. Допоки суддя-доповідач не постановить ухвалу про відкриття провадження, інші члени колегії не мають процесуальних повноважень щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними чи нововиявленими обставинами, оскільки лише після постановлення ухвали про відкриття провадження, заява передається на розгляд по суті колегії суддів.

14. Якщо суддя-доповідач вирішить не відкривати провадження, то колегія суддів в жодний спосіб не може ухвалити іншого процесуального рішення, зокрема про відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними чи нововиявленими обставинами. Аналогічно, якщо суддя-доповідач вирішить відкрити провадження, то колегія суддів не може ухвалити наприклад процесуальне рішення про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними чи нововиявленими обставинами.

15. Отже, ЦПК України прямо встановлено, що питання про прийняття до розгляду Верховним Судом чи про відмову у такому, щодо заяви про переогляд за виключними чи нововиявленими обставинами, вирішує суддя-доповідач одноособово, і лише розгляд такої заяви по суті у Верховному Суді здійснюється колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

16. Наведене узгоджується із сталою практикою Верховного Суду, викладеною в ухвалах: від 03 червня 2024 року у справі № 643/12826/20 (провадження № 61-7120во24); від 03 червня 2024 року у справі № 489/8386/21 (провадження № 61-7907во24); від 14 травня 2024 року у справі № 295/16842/23 (провадження № 61-6504зно24); від 13 травня 2024 року у справі № 296/12346/23 (провадження № 61-6467зно24); від 29 квітня 2024 року у справі № 361/3298/16-ц (провадження № 61-3377зно24); від 11 січня 2024 року у справі № 465/2023/18 (провадження № 61-515во24); від 29 грудня 2023 року у справі № 710/1298/21 (провадження № 61?18627св23); від 27 грудня 2023 року у справі № 753/21315/20-ц (провадження № 61-18310во23); від 19 грудня 2023 року у справі № 420/7448/21 (провадження № 3в/990/75/23); від 08 грудня 2023 року у справі № 489/4198/21 (провадження № 61-17431во23); від 13 грудня 2023 року у справі № 440/4627/19 (провадження № К/990/34470/23); від 13 грудня 2023 року у справі № 591/5193/22 (провадження № 61?17236во23); від 06 грудня 2023 року у справі № 466/7277/21 (провадження № 61-17330во23); від 11 жовтня 2023 року у справі № 240/15850/20 (провадження № Зн/990/22/23); від 31 липня 2023 року у справі № 640/9551/20 (провадження № Зн/990/21/23); від 31 травня 2023 року у справі № 240/15850/20 (провадження № Зн/990/11/23), та багатьох інших.

17. Також частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

18. Пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

19. Крім цього, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

20. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

21. ЄСПЛ у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» зазначив: «фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі (див. ухвалу щодо прийнятності від 4 травня 2000 року у справі «Бускаріні проти Сан-Маріно» (Buscarini v. San Marino), заява № 31657/96, та «Посохов проти Росії» (Posokhov v. Russia), заява № 63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV)».

22. Таким чином, ЄСПЛ зазначає, що дотримання прав особи, визначені частиною 1 статті 6 Конвенції щодо розгляду її справи встановленим законом судом, буде забезпечено лише тоді, коли її справу буде розглядати суд, який створений як орган та за персональним складом призначений у відповідності до вимог діючого законодавства.

23. Отже, ухвалення будь-якого рішення, навіть такого, що ґрунтується на правильному застосуванні норм права, не може вважатися законним, якщо воно ухвалене неповноважним складом суду.

24. Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що ЦПК України прямо вказує на те, що питання про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вирішується Верховним Судом у складі одноособово судді-доповідача, оскільки я не є суддею-доповідачем, вважаю неповноважним за моєї участі склад суду для вирішення питання про відмову у відкритті провадження за такою заявою та відповідно вважаю, що моя заява про самовідвід підлягала задоволенню, оскільки стаття 36 ЦПК України зобов`язує суддю заявити самовідвід та він підлягає відводу у тому випадку, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Суддя В. В. Пророк Повний текст окремої думки складений 08 січня 2025 року.