Постанова Кропивницький апеляційний суд № 390/1123/24
від 02.01.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/96/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О. О. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.01.2025 року. м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., вирішуючи питання прийнятності апеляційної скарги захисника адвоката Феоктістова О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2024 в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. 23 грудня 2024 року захисник-адвокат Феоктістов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення. Також у своїй апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги в частині підстав поновлення строку апеляційного оскарження, вважаю, що цей строк поновленню не підлягає у зв`язку з наступним. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 винесена 09.12.2024. У даному випадку, кінцевим строком на апеляційне оскарження постанови суду було 19.12.2024.Поряд з цим, апеляційна скарга на вказане судове рішення фактично подана захисником згідно штампу суду 23.12.2024, тобто поза межами процесуального строку. Апеляційний суд зазначає, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони повязані з непереборними та обєктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (пункти 22-23) зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (Melnyk v. Ukraine, N 23436/03). Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника. Тобто, суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка подала апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обовязку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження постанови суду. Статтею 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови. Як вбачається з матеріалів справи та постанови суду особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисник адвокат Феоктістов О.В. безпосередньо брали участь у розгляді справи 09.12.2024 (а.п.35-37). У своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат Феоктістов О.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, вказуючи на те, що 09.12.2024 суд пішов у нарадчу кімнату, та результат розгляду справи їм не було оголошено в цей день. Поряд з цим вказав, що постанову суду було зареєстровано у Єдиному державному реєстру судових рішень - 12.12.2024. Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції від 09.12.2024 надіслана судом до реєстру для оприлюднення 12.12.2024, а загальний доступ до судового рішення забезпечено 13.12.2024. Разом з тим, апелянтом не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для апеляційного оскарження даного судового рішення, саме в період з 13.12.2024 до 19.12.2024, тобто з моменту, коли особа могла довідатися про прийняте судом рішення з реєстру судових рішень. Ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили апелянту своєчасно без невиправданих зволікань, отримати копію постанови або ознайомитися з нею в реєстрі судових рішень та оскаржити її, з огляду на строки визначені ст. 294 КУпАП. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що захисник адвокат Феоктістов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 мав обєктивну можливість для отримання інформації щодо стану розгляду справи та прийнятого судового рішення, ознайомитися з ним і у визначений ст. 294 КУпАП строк, подати апеляційну скаргу на постанову суду. У зв`язку з вищезазначеним, апеляційним судом поважних причин пропуску строку на оскарження постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2024 не встановлено, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови апелянту слід відмовити. З огляду на викладене та з урахуванням того, що в апеляційній скарзі не наведено обєктивних обставин та поважних причин, які б перешкоджали захиснику реалізувати право на апеляційне оскарження постанови, суд вважає, що відсутні законні підстави для його поновлення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Відмовити захиснику адвокату Феоктістову О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2024 в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу із доданими матеріалами повернути апелянту. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: підпис З оригіналом згідно: Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М.