LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/12751/21

від 30.12.2024 · Адміністративна
Резолютивна:Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані ОСОБА_1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва …

УХВАЛА 30 грудня 2024 року м. Київ справа №640/12751/21 адміністративне провадження № К/990/43847/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора від 01.04.2021 № 64дп-21 «Про накладення дисциплінарного стягнення»; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури від 13.04.2021 № 992к «Про застосування дисциплінарного стягнення»; - поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 в межах територіально-адміністративній одиниці - місто Київ, зарахувавши час вимушеного прогулу в загальний строк служби в органах прокуратури України з 13.04.2021; - стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2021 по дату поновлення на посаді в органах прокуратури. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 17.02.2023 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у цій справі. Ухвалою від 02.03.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребував матеріали справи № 640/12751/21 з Київського окружного адміністративного суду. 30.08.2024 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 640/12751/21. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2024 закрито касаційне провадження № К/990/6155/23 у справі № 640/12751/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 15.11.2024 до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21, наведені ОСОБА_1 , касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до касаційного суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності. В межах строку, визначеного ухвалою від 05.12.2024, позивач на виконання вимог ухвали надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій наводить обґрунтування щодо поважності причин пропуску процесуального строку та просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку на подання касаційної скарги у справі № 640/12751/21, поновити строк на подання касаційної скарги у справі № 640/12751/21, відкрити касаційне провадження у справі. Доводи позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку головним чином зводяться до того, що позивач не міг реалізувати право на звернення з ще однією касаційною скаргою протягом перебування його касаційної скарги у провадженні касаційного суду. Позивач зауважує, що отримавши ухвалу суду про відкриття касаційного провадження, позивач мав обґрунтоване сподівання, що його касаційну скаргу буде розглянуто і касаційним судом буде прийнято рішення про задоволення або про відмову у задоволенні позовних вимог; потреба у доповненні касаційної скарги у порядку статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України була відсутня. Зазначає, що процесуальним законом не передбачено права особи на повторне звернення з касаційною скаргою, за умови наявності у провадженні касаційного суду у цій самій справі, відкритого провадження за попередньою скаргою особи. За позицією позивача, наведене свідчить про існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення зі скаргою, що є підставою для поновлення процесуального строку. Також позивач підкреслює, що первісне подання касаційної скарги відбулось із дотриманням строку, визначено процесуальним законом, повторне подання касаційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії ухвали про закриття касаційного провадження. Дослідивши доводи указаного клопотання Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять визначення підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. За усталеною практикою Верховного Суду, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. За позицією позивача, об`єктивно непереборною обставиною, що зумовила пропуск строку звернення з касаційною скаргою, є перебування на розгляді Верховного Суду первинно поданої касаційної скарги позивача у цій справі, провадження по якій було відкрито 02.03.2023. Суд зауважує, що фактично таким доводам позивача вже надано оцінку ухвалою Верховного Суду від 05.12.2024 у цій справі. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що одна з основних засад судочинства, викладена у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України, закріплює право на касаційне оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Право на касаційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку касаційної скарги, за умови дотримання вимог процесуального закону, зокрема, в частині наведення підстав касаційного оскарження судових рішень. Позивач вказане право реалізував шляхом подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому законодавець надав можливість суду касаційної інстанції закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд встановить, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново і учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Також не передбачено повторного подання нової касаційної скарги. Водночас законодавець наділив особу, яка подала касаційну скаргу, правом доповнити чи змінити касаційну скаргу протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень (стаття 337 Кодексу адміністративного судочинства України). А тому постановлення 24.10.2024 Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21 не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та не вказує на наявність об`єктивних поважних підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21 необхідно відмовити. Посилання позивача на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у ухвалі від 17.09.2021 у справі № 640/18748/19, де суд поновив строк для подання касаційної скарги після закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, судом відхиляються, оскільки причини пропуску строку визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Суд зауважує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02). За приписами пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Керуючись статтями 328, 333, 337, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані ОСОБА_1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 640/12751/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»