Постанова 4824 № 754/8630/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 грудня 2024 року місто Київ справа № 754/8630/24 провадження № 22-ц/824/14443/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., розглянув у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року, постановлену у складі судді Галась І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- В С Т А Н О В И В : У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17 червня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області. Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити до Деснянського районного суду м.Києва для продовження розгляду. В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у позовній заяві він зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 на момент подання позову фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою переселенця № 3003-5002406979 від 14 грудня 2022 року. Одночасно з позовною заявою ним було подане клопотання про витребування оригіналу довідки у відповідачки. Адреса зазначена у довідці є тією ж самою адресою квартири, договір оренди щодо якої укладено між ним та орендодавцем 22 липня 2022 року. При цьому, у договорі оренди зазначено, що разом з орендарем в квартирі проживатимуть дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 2018 року народження. Довідка переселенця є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Таким чином, підсудність цієї справи не може бути визначена Шосткинському міськрайонному суду Сумської області. Відповідачка ОСОБА_2 своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 7 жовтня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду віднесена до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підсудна Деснянському районному суду м.Києва, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 . Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в повному обсязі, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Відповідно до частини 8 статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно з пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню. Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Крім того, у роз`ясненні від 2 вересня 2022 року Верховний Суд зазначив, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою переселенця від 14 грудня 2022 року № 3003-5002406979. У довідці зазначено зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , а її фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що територіально належить до Деснянського району м.Києва. Відтак висновок Деснянського районного суду м.Києва про непідсудність справи цьому суду і підсудність такої Шосткинському міськрайонному суду Сумської області є помилковим, оскільки позивачем було зазначено інформацію щодо статусу відповідача, як внутрішньо переміщеної особи у позовній заяві, а суд на зазначене уваги не звернув та не перевірив зазначені обставини. Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку із цим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 17 червня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус