Постанова Закарпатський апеляційний суд № 299/2069/24

Справа № 299/2069/24 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26.12.2024 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., з участю захисника - адвоката Конопіхіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Конопіхіна А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 грн (тринадцять тисяч шістсот гривень). Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 коп). Відповідно до постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення, - громадянин України ОСОБА_1 06.03.2024 о 11-55 год год на напрямку 112 прикордонного знаку на відстані близько 5500 метрів від державного кордону України в межах контрольованого прикордонного району (територія Королівської територіальної громади) разом із іншими особами вчинив спробу незаконно перетнути державний кордон України групою осіб до Румунії поза пунктом пропуску через державний кордон України. Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме: спроба незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб. Не погоджуючись з даною постановою, захисник Конопіхін А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Заслухавши пояснення захисника - адвоката Конопіхіна А.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 07.03.2024 серії ЗхРУ№148000, рапорт, протокол затримання, схему виявлення та затримання, письмові пояснення, а також іншими матеріалами справи. Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, належними та допустимими доказами, які були досліджені місцевим та апеляційним судами. Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, місцевий суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст.23, 33 КУпАП, згідно з якими адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до положень ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. Даних, що ОСОБА_1 раніше притягувався за адміністративні правопорушення матеріали справи не містять. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні, майнова шкода ним не заподіяна. Тому, з урахуванням зазначених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчинених ним правопорушень, обмежившись усним зауваженням відповідно до положень ст.22 КУпАП. Також, незважаючи на наявність формального складу адміністративних правопорушень, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено велику шкоду та завдано значних збитків державним чи суспільним інтересам. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, у зв`язку із малозначністю вчинених ним адміністративних правопорушень, на підставі ст.22 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити. Застосування такого заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Конопіхіна А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - скасувати. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага