Постанова Житомирський апеляційний суд № 273/2845/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/2845/23 Головуючий у 1-й інст. Самойленко Л. М. Номер провадження №33/4805/1536/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2024 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору. Згідно з постановою судді місцевого суду, 30 листопада 2023 року о 13 год. 15 хв в м. Баранівка по вул. Древлянській водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження на місці огляду на стан алкогольного сп`яніння та у найближчому медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази зупинки його транспортного засобу, оскільки ним не було допущено порушень ПДР, відповідно до положень ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові мають бути відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, з оскаржуваної постанови убачається, що вказане адміністративне правопорушення вчинено «30.11.2024», зазначені ознаки сп`яніння в постанові суду є припущенням, оскільки при перегляді відеозапису вказані обставини не знайшли свого підтвердження. Також суд не звернув увагу на те, що на момент ухвалення рішення він був позбавлений права на керування транспортним засобом за рішенням Романівського районного суду. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що він не приймав участі під час винесення оскаржуваної постанови, остання направлена йому рекомендованим листом, яку він отримав 31.10.2024, що підтверджується копією конверту та трекінгом-Укрпошта (а.с. 55, 56). Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2023 убачається, що ОСОБА_1 30 листопада 2023 року о 13 год. 15 хв в м. Баранівка по вул. Древлянській керував автомобілем ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому лікувальному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 2). За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, що містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с. 2); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 6); постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №566714 від 30.11.2023 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 8); наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 41). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутні будь-які докази зупинки його транспортного засобу, оскільки ним не було допущено порушень ПДР, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо. Вказаний факт підтверджується і постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №566714 від 30.11.2023, за якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 8), за що особисто поставив підпис, тобто визнав, що керував вказаним транспортним засобом та не був пристебнутим ременем безпеки, під час зупинки не подав покажчик повороту. Тобто, уповноваженими особами зупинено транспортний засіб на підставі вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення ПДР і йому було роз`яснено причину зупинки, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля. Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Зазначені поліцейськими в протоколі ознаки сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно, а тому доводи в цій частині повністю спростовуються. Покликання ОСОБА_1 на те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові мають бути відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, з оскаржуваної постанови убачається, що вказане адміністративне правопорушення вчинено «30.11.2024» є опискою та не є підставою для скасування правильної по суті постанови суду, оскільки помилка у даті вчинення правопорушення може бути виправлена судом першої інстанції. Доводи скарги відносно того, що суд не звернув увагу на те, що на момент ухвалення рішення він був позбавлений права на керування транспортним засобом за рішенням Романівського районного суду, є особистим тлумаченням апелянта, оскільки суд дійшов вірного висновку щодо адміністративного стягнення, зокрема, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки постановою Романівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року у справі №273/1875/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова переглянута судом апеляційної інстанції 16.10.2024 та залишена без змін. Зазначений вид стягнення в постанові Романівського районного суду Житомирської області від 11.07.2024, зокрема, позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік є нетриваючим та не є перешкодою для застосування також виду стягнення при розгляді іншої справи. При цьому, стягнення у вигляді позбавлення права керування є безальтернативним. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам, та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь