Постанова Київський апеляційний суд № 760/234/22

Унікальний номер справи 760/234/22 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/15304/2024 Головуючий у суді першої інстанції Н.М. Аксьонова Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 11 грудня 2024 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання: Комар Л.А. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяна Валентинівна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяни Валентинівни, подану представником Лазарчук Ганною Валеріївною на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року, ухваленеу складі судді Н.М. Аксьонової в приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Борисова М.П. звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., в якому просила суд визнати бездіяльність та дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., що виразились у безпідставній відмові у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 , а саме відмовлено в ознайомленні із справою щодо видачі 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_4 незаконними, у зв`язку з порушенням вимог ст.49 Закону України «Про нотаріат», визнати бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. щодо невинесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (ознайомленні із справою щодо видачі 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_4 ) незаконною, у зв`язку з порушенням вимог ст.49 Закону України «Про нотаріат», зобов`язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. надати документи та матеріали на підставі яких вчинялося нотаріальне посвідчення за реєстровим №661 довіреності, яка видавалася ОСОБА_1 ім`я ОСОБА_4 на ознайомлення ОСОБА_1 або її законному представнику. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 22 квітня 2021 року невстановлена особа по підробленим документам на ім`я ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 на вчинення правочинів. Довіреність була посвідчена 22 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. 24 вересня 2021 року від імені ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 за довіреністю від 22 квітня 2021 року та ОСОБА_5 був укладений договір позики грошових коштів на суму 4 800 000 грн на строк по 01 жовтня 2021 року. 06 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 було отримано ряд документів датованих 01.11.2011 року від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. Згідно вказаних документів виконавцем відкрито виконавче провадження за реєстраційним номером №67328734 на підставі виконавчого напису №379, виданого 28 вересня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у сумі 4 700 000 гривень. У зв`язку з відкриттям виконавчого провадження на все майно позивача накладено арешт. Оскільки ОСОБА_1 не видавалась довіреність на ім`я ОСОБА_4 , то така довіреність і як наслідок договір позики грошових коштів від 24.09.2021 року, на підставі якої він був укладений, підлягають визнанню недійсними. 09 листопада 2021 року ОСОБА_1 з адвокатом Борисовим М.П. прибули до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. з метою ознайомлення із документами по видачі 22.04.2021 від імені ОСОБА_1 довіреності громадянину ОСОБА_4 . Однак, Шемлій Т.В. не надала можливості ОСОБА_1 ознайомитись та скопіювати справу по видачі довіреності від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 , не надала довідки про вчинення нотаріальної дії та копії документів щодо видачі довіреності 22 квітня 2021 року, що зберігаються у нотаріуса, а в подальшому прислала позивачеві письмову відповідь (замість постанови) на запит від 19 листопада 2021 року вих. №195/01-16 про відмову у наданні інформації. Вважають такі дії та бездіяльність з боку нотаріуса Шемлій Т.В. незаконними. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03.11.2023 позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., що виразились у безпідставній відмові у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення копій документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 . Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. надати ОСОБА_1 для ознайомлення копії документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 . У задоволенні інших позовних вимог, відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., через свого представника Лазарчук Г.В. подано апеляційну скаргу. Апелянт зазначає, що рішення суду є необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а отже підлягає скасуванню. Зауважує, що судом допущено порушення прав відповідача на безпосередній доступ до суду та право на участь в судовому засіданні, вказавши в оскаржуваному судовому рішенні, що відповідач повідомлений належним чином про дату судового засідання, що не відповідає дійсності та призвело до невірного встановлення всіх обставин справи. Нотаріус не була повідомлена про час та місце судового засідання. На адвокатський запит приватним нотаріусом Шемлій Т.В. 19.11.2021 надано відповідь, що згідно Закону України «Про нотаріат» нотаріуси не мають права надавати адвокатам у відповідь на адвокатський запит інформацію, що містить нотаріальну таємницю. Тобто, нотаріус відмовила адвокату у розкритті нотаріальної таємниці, на підставі закону та методичних роз`яснень, зауважень Нотаріальної палати України з цього приводу. Окрім того, нотаріус Шемлій Т.В. , зазначала, що станом до теперішнього часу жоден з нотаріусів України не підключений до Демографічного реєстру та фізично не може використовувати його у своїй діяльності. Крім того, під час іншого судового розгляду з аналогічними сторонами стосовно укладеної довіреності Подільський районний суд м. Києва витребував відомості з Демографічного реєстру стосовно позивачки ОСОБА_1 , виявилось, що там взагалі міститься зовсім інша інформація, ніж в наданому паспорті позивачки. Виходячи з інформації реєстру територіальної громади м. Києва єдиним діючим документом ОСОБА_1 , яка народилась у Дніпропетровській області Криворізькому районі с. Красівське є паспорт, виданий 30.01.2017 серія НОМЕР_1 . Крім того, зазначено, що фото особи не перевірено. Однак звертаючись зі своїм представником до нотаріуса з вимогою надати копію нотаріальної справи щодо посвідчення довіреності, ОСОБА_1 пред`явила інший пасорт - серія НОМЕР_2, який до того ж самостійно долучила до позовної заяви. Позивачка стверджує, що саме він є дійсним її паспортом. Однак, як вбачається з даних реєстру територіальної громади м. Києва він не є дійсним. Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. - адвокат Лазарчук Г.В., яка брала участь у розгляді справи в режимі відеоконференціі, подану апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з викладених у ній підстав. ОСОБА_1 та її представник адвокат Борисенко О.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечили та пояснили, що дії та бездіяльність нотаріуса є незаконними, із копіями документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 ознайомилися уже під час розгляду справи. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилась, про час та дату розгляду справи повідомлялась у відповідності до вимог закону. Будь - яких заяв, клопотань від відповідача на час розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. З метою дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. та за участю її представника, оскільки неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи судом апеляційно інстанції. Враховуючи те, що відповідач повідомлялась про розгляд справи апеляційним судом, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності відповідача, оскільки відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката Лазарчук Г.В., пояснення позивача ОСОБА_1 і представника позивача - адвоката Борисенко О.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково. Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо належного повідомлення про судовий розгляд справи, а тому вказане питання підлягає вирішенню першочергово. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. В порядку визначеному ч.ч. 2, 4, 5, 6 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції). Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKAv. UKRAINE(No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOVv. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо додержання правил належного повідомлення учасників судового розгляду. Так, Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, вказала на те, що не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, були порушені принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17-ц вказано, що приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 466/5632/14-ц та інших. Виходячи з вказаних норм процесуального законодавства, чинних на час вирішення справи судом першої інстанції, а також норм чинних на час розгляду справи апеляційним судом, та вже усталеної судової практики, розгляд справи має відбуватися в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд має повідомити учасників справи, зокрема, судовими повістками-повідомленнями, які можуть направлятись на адресу зареєстрованого місця проживання учасника справа - фізичної особи. Належним повідомленням вважається вручення такого повідомлення під розписку, а відсутність відомостей про вручення особі повідомлення про дату, час і місце судового засідання має наслідки у вигляді відкладення розгляду справи. Не перешкоджає розгляду справи лише неявка належним чином повідомленого учасника справи. Аналіз матеріалів справи свідчить, що відомості про належне повідомлення відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В про розгляд справи 03 листопада 2023 року у матеріалах справи відсутні. Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено без додержанням норм процесуального права, щодо належного повідомлення відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., а також враховуючи висновки, що містяться в постановах суду касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність обов`язкової підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. По суті справи апеляційним судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що 22 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. посвідчено довіреність, та зареєстровано в реєстрі за №661, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником з колом прав зазначених у довіреності. 24 вересня 2021 року від імені ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої 22 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. за реєстровим № 661, та ОСОБА_5 укладено договір позики грошових коштів на суму 4 800 000 грн на строк з 24 вересня 2021 року по 01 жовтня 2021 року. На підставі виконавчого напису №379, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В.М. 24 вересня 2021 року, у сумі 4 700 000 грн за період з 24 вересня 2021 року по 28 вересня 2021 року. Як зазначає позивач, нею не видавалась довіреність на ім`я ОСОБА_4 , а тому вона вважає, що довіреність та договір позики грошових коштів від 24 вересня 2021 року, видану та укладений від її імені підлягають визнанню недійсними. З метою ознайомлення із нотаріальною справою, щодо видачі 22 квітня 2021 року від імені ОСОБА_1 довіреності на ім`я громадянина ОСОБА_4 , 09 листопада 2021 року позивач разом із адвокатом Борисовим М.П. прибули до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. Проте, Приватний нотаріус Шемлій Т.В. не надала можливості ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами нотаріальної справи щодо посвідчення нею довіреності від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 , а також зробити копії з документів. На адвокатський запит №2 від 10 листопада 2021 року адвоката Борисова М.П., в якому запитувалася інформація про те, чи вчинялось нотаріальне посвідчення довіреності від 22 квітня 2021 року за реєстровим №661, яка видавалась ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 , адресований Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., 19 листопада 2021 року нотаріусом надано відповідь, що згідно Закону України «Про нотаріат» нотаріуси не мають права надавати адвокатам у відповідь на адвокатський запит інформацію, що містить нотаріальну таємницю. Крім того, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. за вих.№195/01-16 від 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 надано відповідь на її особисте звернення (та письмову заяву) від 09 листопада 2021 року, відповідно до якої нотаріус відмовила ОСОБА_1 у наданні інформації і копій документів, посилаючись на те, що у паспортних даних особи, яка видавала довіреність і у паспортних даних ОСОБА_1 , яка звернулась за інформацією до нотаріуса, є розбіжності, а тому вона не має можливості надати їй інформацію, яка містить нотаріальну таємницю щодо сторонньої особи, яку вона запитує. Позивач вважає, що діями нотаріуса, щодо відмови їй в ознайомленні з матеріалами справи по посвідченню нотаріусом довіреності, виданої від її імені на ім`я ОСОБА_4 , порушено її права, передбачені ст.32 Конституції України, статей 8, 49 Закону України «Про нотаріат», а тому просить визнати незаконною бездіяльність та дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., що виразились у безпідставній відмові у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 , а саме в ознайомленні із справою щодо видачі 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_4 , просила суд визнати незаконною бездіяльність Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., щодо невинесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а також зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В. надати документи та матеріали на підставі яких вчинялося нотаріальне посвідчення за реєстровим №661 довіреності, яка видавалася від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 на ознайомлення ОСОБА_1 , або її законному представнику. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат», та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Частиною 1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Частина 2 ст.1 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (ст.3 Закону України «Про нотаріат»). Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом. Відповідно до ст.32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Частиною 2, 3 статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Зазначена норма кореспондується із статтею 5, частиною 2 статті 6 Закону України «Про інформацію». Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Статтею 5 Закону України «Про нотаріат» визначені обов`язки нотаріуса, зокрема нотаріус, серед іншого, зобов`язаний: сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій. Обов`язок нотаріуса зберігати нотаріальну таємницю закріплено також у статті 8 Закону України «Про нотаріат», частиною першою якої визначено, що нотаріальна таємниця - це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, у тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у статті 8 Закону України «Про нотаріат», а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась (частина 2 статті 8 Закону України «Про нотаріат»). Виключення із правила щодо розголошення відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, стосується подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (частини 5 та 6 статті 8 Закону України «Про нотаріат»); надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю (частина 14 статті 8 Закону України «Про нотаріат») та внесення нотаріусом у випадках, передбачених законодавством, інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України (частина 5 статті 8 Закону України «Про нотаріат»). Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.21 Закону України «Про інформацію»). Право особи на доступ до інформації, яка зберігається у нотаріуса та стосується її особисто, закріплено у частині 7 статті 8 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Відтак, право особи на доступ до інформації, яка зберігається у нотаріуса та стосується її особисто, закріплено у частині сьомій статті 8 Закону України «Про нотаріат». Із наданого нотаріусу для посвідчення довіреності паспорта ОСОБА_1 вбачається, що місцем її народження є м. Сквира, Сквирського району, Київської області. Разом з тим, з паспорта позивача ОСОБА_1 вбачається, що місцем її народження значиться с. Красіно Криворізького району Дніпропетровської області. Крім того, фотокартка особи, яка видавала довіреність від імені ОСОБА_1 не належить позивачці ОСОБА_1 , вона належить іншій невстановленій судом особі. Інші дані паспортів ОСОБА_7 співпадають, як співпадає серія та номер паспорта, місце реєстрації особи. Зазначені обставини були встановлені нотаріусом Шемлій Т.В. і саме ці обставини були підставою для відмови нею ОСОБА_1 в ознайомленні ОСОБА_1 з матеріалами нотаріальної справи і у видачі їй копій документів. Нотаріус була повідомлена ОСОБА_1 про те, що саме на підставі посвідченої нотаріусом Шемлій Т.В. довіреності, від її імені було укладено договір позики, виконавчий напис за яким перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця. ОСОБА_1 пояснювала, що бажає ознайомитись з документами нотаріальної справи і отримати копіі документів, оскільки вона довіреність не видавала та не уповноважувала ОСОБА_4 на укладання від її імені будь яких договорів. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надання інформації зі справи, особисто заінтересованій особі, яка є учасником нотаріальної дії, не може розглядатися як порушення нотаріальної таємниці, а тому суд правомірно вважав незаконними дії нотаріуса щодо відмови у наданні ОСОБА_1 на ознайомлення документів, на підставі яких було видано довіреність від її імені, оскільки саме на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом Шемлій Т.В., від імені ОСОБА_1 було укладено договір позики. Апелянтом не доведено, що документи, з якими виявила бажання ознайомитися позивач містять конфіденційну інформацію чи персональні дані інших осіб, які безпосередньо не стосуються позивача як учасника нотаріальної дії, та не можуть бути розголошені нотаріусом в силу положень статті 8 Закону України «Про нотаріат». Апеляційнй суд критично ставиться до твердження апелянта про те, що нею були встановлені розбіжності у відомостях в паспорті, який був наданий особою, що з`явилася до офісу нотаріуса 09 листопада 2021 року, та у паспорті, що зберігається в архіві нотаріуса, який надавався нотаріусу особою, що бажала оформити довіреність при вчиненні нотаріальної дії 22 квітня 2021 року. Так, із наданого нотаріусу для посвідчення довіреності паспорта ОСОБА_1 вбачається, що місцем її народження є м. Сквира Сквирського району Київської області. Разом з тим, з паспорта позивача ОСОБА_1 вбачається, що місцем її народження значиться с. Красіно Криворізького району Дніпропетровської області. Однак, число, місяць і рік народження, а також реєстрація місця проживання в обох паспортах співпадають. Як співпадають серія і номера паспортів. Отже, нотаріус не мала б відмовляти ОСОБА_1 в наданні для ознайомлення документів, які були вчиненні від її імені. Статтею 34 Закону України «Про нотаріат» передбачені нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси. Серед цього переліку відсутня така нотаріальна дія, як ознайомлення особи з матералами нотаріальної справи. Відповідно, у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності приватного нотаріуса, щодо невинесення нею постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд відмовляє. У нотаріуса були відсутні підстави для винесення такої постанови, а тому нотаріус не вчинила, в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 , незаконної бездіяльності. Враховуючи ту обставину, що на стадіїї розгляду даної справи в суді першої інстанції позивач ОСОБА_1 та її представник Борисенко О.В. ознайомилася із документами, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 , отже у суда апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Приватного нотаріуса надати для ознайомлення ОСОБА_1 копії документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності. І ОСОБА_1 і її представник адвокат Борисенко О.В. пояснили суду, що вони ознайомлені з матеріалами нотаріальної справи по оформленню довіреності та мають на руках копії документів необхідних для подальшого захисту порушених, на думку позивача, прав ОСОБА_1 . Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права. Відповідач не була повідомлена судом про час, дату та місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду. За таких обставин суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення по суті спору, що виник між сторонами по справі. Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції не може вважатись таким, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову з наведених вище підстав. Суд не вбачає підстав для відшкодування відповідачу судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє вимогу позивача про визнання дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т.В., що виразилась у безпідставній відмові у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення копій документів, що зберігаються у нотаріуса, по посвідченню довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 . Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяни Валентинівни, подану представником Лазарчук Ганною Валеріївною , задовольнити частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяни Валентинівни, що виразилась у безпідставній відмові у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення копій документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 . У задоволенні інших позовних вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 24 грудня 2024 року. Судді Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус О. І. Шкоріна