Постанова Львівський апеляційний суд № 450/2264/24

Справа № 450/2264/24 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В. Є. Провадження № 22-ц/811/1987/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: Л.М. Чиж розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 Луцюка Олександра Ігоровича на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання удаваним попереднього договору, визнання укладеним договору купівлі-продажу майнових прав та визнання майнових прав на квартиру,- В С Т А Н О В И В: 21 травня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Просив визнати удаваним попередній договір купівлі-продажу квартири від 16.08.2023, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , визнати укладеним 16.08.2023 договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 та визнати майнові права на квартиру. До позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з заявами щодо реєстрації будь-якого речового права на вищевказану квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120. Заяву мотивував тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,4167 га кадастровий номер 4623683300:01:001:0120. На вказаній земельній ділянці побудований багатоквартирний житловий будинок, в якому позивач придбав квартиру у відповідності до попереднього договору № 8115, посвідченого 16 серпня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. Вказав, що він повністю виконав умови договору, сплатив за умовами такого грошові кошти в сумі 1516692 грн 60 коп., однак житловий будинок на даний час не здано в експлуатацію та квартира не передана у приватну власність ОСОБА_2 . З огляду на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та має чинний дозвіл на виконання будівельних робіт, він матиме реальну можливість відчужити квартиру, яка знаходиться на об`єкті незавершеного будівництва. Відтак, існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_1 зможе вільно розпоряджатись майновими правами на квартиру АДРЕСА_1 , яка належать позивачу, оскільки перевірити майнові права у жодних реєстрах не видається за можливе. Додатково зазначив, що ОСОБА_3 , як уповноважений представник простого товариства, створеного між відповідачами, також має право вчиняти будь-які правочини та укладати договори від імені такого, зокрема, відносно вищезгаданої спірної квартири. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення по даній справі. Оскаржуваною ухвалою заяву представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з заявами щодо реєстрації будь-якого речового права інших осіб на вищевказану квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120. 26.06.2024 ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального та матеріального права при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню в частині, що стосується ОСОБА_1 . Вказує, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність спору між позивачем та ОСОБА_1 та про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборон ОСОБА_1 вчиняти певні дії щодо належних йому майнових прав. Враховуючи, що: - позивач у справі не надав суду доказів будівництва квартири з відповідним номером та площею за адресою АДРЕСА_2 ; - позивач у справі не надав суду доказів існування реальних ризиків вчинення ОСОБА_1 дій, які у разі задоволення позову можуть призвести у майбутньому до утруднення або неможливості виконання судового рішення; - висновки суду щодо наявності підстав для забезпечення позову в частині, що стосується ОСОБА_1 не грунтуються на матеріалах справи; - до ОСОБА_1 не пред`явлено позовних вимог; - ОСОБА_1 не є учасником правовідносин з яких виник спір та у нього відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем з огляду на те, що попередній договір купівлі-продажу квартири укладений саме з ОСОБА_3 , який при його укладенні діяв від свого імені та в своїх особистих інтересах; - вжиті відносно ОСОБА_1 заходи забезпечення не відповідають принципу співмірності та адекватності заходів із заявленими позовними вимогами та виходить за їх межі, - то ухвала суду підлягає скасуванню в частині, що стосується ОСОБА_1 у зв`язку з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати в частині накладення заборони ОСОБА_1 : «у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь- які правочини з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з заявами щодо реєстрації будь-якого речового права інших осіб на вищевказану квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером4623683300:01:001:0120»; Скасувати ухвалу суду в частині накладення заборони ОСОБА_3 : «звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з заявами щодо реєстрації будь-якого речового права інших осіб на вищевказану квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120». В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в частині накладення заборон - відмовити. Ухвалу в частині накладення заборони ОСОБА_3 : «у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 » - залишити без змін. У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечили, просили у задоволення скарги відмовити, рішення суду залишити без змін. Інші учасник справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та його представника Максименко О.Г., перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Судом встановлено, що 30.10.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір простого товариства (договір про спільну діяльність), який було посвідчено приватним нотаріусом Віблим Л.З., реєстровий номер 1128 (а.с. 12-13). Відповідно до п. 1.1 договору простого товариства, сторони зобов`язувалися шляхом об`єднання своїх вкладів і зусиль спільно діяти у формі простого товариства без створення юридичної особи з метою будівництва і прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,4167 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 4623683300:01:001:0120 в порядку, передбаченому законодавством та отримання в особисту приватну власність квартир, приміщень та доходу у вигляді грошових коштів, отриманих в результаті виконання спільних дій, передбачених цим договором. Згідно з розділом 2 договору простого товариства для досягнення мети договору, вклади сторін були розподілені наступним чином: - ОСОБА_1 як вклад у спільну діяльність вносить право користування земельною ділянкою площею 0,4167 га, яка розташована у с.Зубра Пустомитівського району (на даний час Львівського району) Львівської області (кадастровий номер 4623683300:01:001:0120); цільове призначення земельної ділянки 02.04 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; - ОСОБА_3 як вклад у спільну діяльність вносить грошові кошти необхідні для будівництва будинку та здачі його в експлуатацію, професійні знання та вміння у галузі будівництва. Відповідно до п. 2.4 договору простого товариства, визначення розміру частки права спільної часткової власності сторін на майно, грошові кошти, отримані в результаті спільної діяльності та розподіл отриманого в результаті спільної діяльності майна (квартир, нежитлових приміщень, грошових коштів) здійснюється сторонами відповідно до додатку №1 цього договору. Згідно з п. 4.1 договору простого товариства, ведення спільних справ за цим договором за спільною згодою Учасників товариства, що засвідчується їх підписами на цьому договорі, доручається уповноваженій особі - Січкару В.М. Відповідно до п. 4.2 договору простого товариства, уповноважена особа діє на підставі цього договору. Уповноважена особа є повноважним представником учасників товариства та здійснює керівництво всією спільною діяльністю в межах наданих йому повноважень для досягнення поставленої цим договором мети. У пункті 4.3.2 договору простого товариства зазначено, що уповноважена особа, зокрема, має право вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, необхідні для досягнення мети, передбаченої п.1.1 цього договору. Відповідно до п.п. 1.1.1, 1.1.2 додатку №1 до договору простого товариства від 13.10.2021, ОСОБА_1 належить частка у розмірі 90% будинку, квартир та нежитлових приміщень у ньому; ОСОБА_3 належить частка у розмірі 10% будинку, квартир та нежитлових приміщень у ньому (а.с. 14). 16.08.2023 між ОСОБА_3 , як уповноваженим учасником простого товариства та ОСОБА_2 укладено попередній договір про купівлю-продаж квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б., зареєстрований в реєстрі за № 8115 (а.с. 15-16). Згідно з п. 1. попереднього договору, сторони зобов`язуються у строк до 01.10.2023 укласти договір купівлі-продажу (основний договір) квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2 попереднього договору продаж зазначеної квартири буде вчинено за ціною 1 516 692,60 грн, що еквівалентно 40 284 доларів США. ОСОБА_3 зобов`язується передати вищевказану квартиру ОСОБА_2 до 31.09.2023 року. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 здійснив повний розрахунок відповідно до умов Попереднього договору купівлі-продажу квартири, що становить 1516692,60 грн, що еквівалентно 40 284 доларів США (а.с. 17). Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових рослідувань відносно ОСОБА_3 відкрите кримінальне провадження за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах), а ОСОБА_1 визнано потерпілим по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12023140000001202 від 28 листопада 2023 року і на даний час ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження оголошено підозру у вчинені кримінальних правопорушень та оголошено його у розшук. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»). Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20). Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19). У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо майнових прав на майно, за яке позивачем повністю сплачено кошти. Зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд прийшов до переконання, що необхідно вжити заходи забезпечення позову для охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, зокрема, у разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення позивачу реального та ефективного виконання можливого судового рішення про задоволення позову, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, встановивши відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. В задоволені решти частини вимог заяви відмовлено правомірно, оскільки такі унеможливлять сторону відповідачів здійснити дії щодо прийняття в експлуатацію будинку, реєстрації відповідного права власності та укладення основного договору купівлі-продажу з позивачем, а також порушить права осіб, які укладали відповідні договори щодо об`єктів нерухомості у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 . При цьому, колегія суддів враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не вплинуть на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи. Крім цього, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову. Таким чином, колегія суддів доводи позивача щодо необхідності вжиття по справі відповідних заходів забезпечення позову визнає обґрунтованими, а заходи забезпечення позову співмірними позовним вимогам. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Крім того, попри заперечення доведеності факту будівництва відповідної квартири з вказаною площею за адресою АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 не оскаржує ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 травня 2024 року у справі №450/2263/24 в частині накладення заборони ОСОБА_3 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 та вважає, що оскаржуване судове рішення в цій частині ухвалене за наявності реальних ризиків щодо можливого вчинення зі сторони ОСОБА_3 дій, які в разі задоволення позову можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишити без задоволення. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра