Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/3661/24

18.12.24 22-ц/812/1891/24 Єдиний унікальний номер судової справи: 473/3661/24 Номер провадження 22-ц/812/1891/24 Cуддя - доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 грудня 2024 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого - Крамаренко Т.В., суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання - Травкіною В.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді - Вуїва О.В. в приміщенні того ж суду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі - ТОВ «ФК «Процент») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и л а: У липні 2024 року ТОВ «ФК «Процент» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначав, що 15 жовтня 2023 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 964-791-1, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн, строком на 365 днів до 14 жовтня 2024 року, шляхом переказу на його платіжну карту № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277, 5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб - сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з Умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «Процент», викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us. Відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнивши анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом підписання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. В межах строку кредитування, відповідач був зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 30 днів. А починаючи з 14 листопада 2023 року відповідач мав повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом. Однак, відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, у звязку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами починаючи 3 14 листопада 2023 року. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь проценти за користування кредитом за період з 15 жовтня 2023 року по 11 червня 2024 року, станом на 11 червня 2024 року у сумі 42 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором від 15 жовтня 2023 року № 964-791-1, що утворилася станом на 11 червня 2024 року, а саме заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 42 000 грн, а також 5 922, 40 грн судових витрат. Рішення суду обґрунтоване тим, що матеріалами справи підтверджено отримання ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «Процент» кредитних коштів згідно Кредитного договору від 15 жовтня 2023 року №964-791-1 шляхом перерахування на зазначену в кредитному договорі банківську картку у розмірі 5 000 грн. Оскільки, відповідач (позичальник) свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 11 червня 2024 року утворилась заборгованість по відсоткам за кредитним договором у розмірі 42 000 грн, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі. 08 жовтня 2024 року адвокат Кірюшин А.А. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, яка обґрунтована тим що, відповідач не отримував позовну заяву з додатками, а також повістку про виклик до суду, та не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім цього, вказував на те, що суд під час розгляду справи порушив процесуальні норми, оскільки не постановив ухвалу (оформлену окремим документом) про розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення. Зазначав про недоведеність вимог позивача, зокрема, відсутність в матеріалах справи доказів укладення сторонами кредитного договору, в тому числі підписання його відповідачем, а також доказів фактичного надання позичальнику кредиту. Також представник відповідача вказував на те, що вимога позивача про стягнення кредитної заборгованості до закінчення строку дії кредитного договору та строку кредитування не ґрунтується на вимогах закону. Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача Кірюшина А.А. про перегляд вказаного заочного рішення відмовлено. 20 листопада 2024 року адвокат Кірюшин А.А. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2024 року, в якій посилаючись на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат Кірюшин А.А. зазначав, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладання між відповідачем та позивачем кредитних договорів, а отже і виникнення між ними будь яких правовідносин. Також адвокат зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Вказує на те, що судом першої інстанції було залишено поза увагою клопотання відповідача про надання доказів, а саме виписки по карткам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 (банківський рахунок № НОМЕР_4 ), відповідно до якої будь яких коштів від ТОВ «ФК «Процент» ОСОБА_1 не отримував. Також, представник відповідача звертає увагу на те, що згідно інформації АТ «Універсал Банк» банківський рахунок № НОМЕР_4 належить відповідачу, а замість картки № НОМЕР_5 перевипущено картку НОМЕР_6 . У відзиві на апеляційній скаргу, представник позивача - адвокат Руденко К.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2024 року без змін. Крім того, адвокат Руденко К.В. просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн за подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначивши, що підтверджуючі документи будуть надані до суду протягом 5 днів після винесення рішення. За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України). Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає. З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 15 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 964-791-1, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором. Процентна ставка є фіксованою, за користування кредитом сплачується проценти в розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 1277,50%). Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «ФК «Процент», викладені для загального доступну в мережі інтернет на сайті https://procent.com.ua. На підтвердження укладення кредитного договору № 694-791-1 від 15 жовтня 2023 року, окрім самого договору, позивач надав витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua, який містять анкету-заяву на кредит №9937 та хронологію дій щодо укладення кредитного договору, а також Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «ФК «Процент». Грошові кошти надаються на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п. 1.1 кредитного договору). Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом товариство рекомендує позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та кредиту згідно наступного розрахунку, а саме дата видачі кредиту 15 жовтня 2023 року, дата платежу процентів першого періоду 14 листопада 2023 року, сума кредиту 5000,00 грн, нараховані проценти за користування кредитом 5 250 грн, разом до сплати 10 250 грн. Відповідно до п. 1.7 кредитного договору, товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальнику. Згідно з п. 1.8-1.11 кредитного договору, розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в додатку №1 до цього договору. Продовження строку надання кредиту вказаного в п. 1.3 договору не передбачено. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави та не потребує укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту. Протягом строку дії цього договору комісії за користування кредитом залишаються не змінними. Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1. Нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункті 1.1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений в пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.4.1-4.2 кредитного договору). Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у разі прострочення з оплати чергового платежу нарахування процентів за кредитом, позичальник зобов`язаний протягом 30 календарних днів сплатити заборгованість по простроченим нарахованим процентам, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування кредитом станом на дату оплати. Додаток №1 до кредитного договору №964-791-1 від 15 листопада 2023 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальну річну процентну ставку згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит № 16 від 11 червня 2021 року, яка містить дату видачі кредиту/дату платежів, кількість днів у розрахунковому періоді, що становить 30 днів, чисту суму кредиту/сума платежу за розрахунковий період, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом по 5250 грн, останній платіж 875,00 грн, реальну річну процентну ставку -620806,48% та загальну вартість кредиту - 68 875 грн. Згідно копії платіжного документу № 666735510, 15 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Процент» на виконання зобов`язань за кредитним договором №1943-1415-1 від 06 листопада 2023 року перерахувало кошти у сумі 5000 грн на картку № НОМЕР_7 , яка була зазначена в кредитному договорі (а.с.14). Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав у зв`язку з чим станом на 11 червня 2024 року утворилась заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам у сумі 42 000 грн за період з 15 жовтня 2023 року по 11 червня 2024 року. Як убачається із договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом 8 Договору «Реквізити та підписи Сторін». За такого, вказаний кредитний договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму. Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України. ТОВ «ФК «Процент» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 964-791-1 та здійснило переказ грошових коштів у сумі 5000 грн на банківську карту ОСОБА_1 . За такого на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції вірно вважав доведеними факт укладання 15 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 кредитного договору № 964-791-1 в електронній формі та виконання кредитором своїх обов`язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 розмірі та на умовах, встановлених договором. Враховуючи алгоритм дій, які необхідно вчинити особі, яка укладає в електронній формі кредитний договір із ТОВ «ФК «Процент», колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоведеності укладання договору саме відповідачем ОСОБА_1 . До того ж, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними. З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 у справі № 607/11746/17). Крім того, грошові кошти у сумі 5000 грн були перераховані ТОВ «ФК «Процент» на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_7 , яка зазначена в кредитному договорі, який був ним підписаний за допомогою одноразового ідентифікатору 910063, відправлений 15.10.2023 10:16:48, введений ним 15.10.2023 10:16:57 за номером телефону НОМЕР_8 . Надана представником відповідача виписка по картці НОМЕР_2 , НОМЕР_3 від 26.09.2024 року за період 15.10.2023 - 15.10.2023 на підтвердження неотримання ним коштів суд до уваги не бере, оскільки вказані карткові рахунки відмінні від того, який був зазначений позичальником при укладанні кредитного договору та на який позивачем були перераховані кредитні кошти. Отже відповідачем не спростовано отримання коштів за кредитними договорами, а також не надано доказів, повернення отриманих у кредит коштів, що є його процесуальним обов`язком. За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не виконувалися умови договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. З огляду на викладені вимоги закону та встановлені судом обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач ТОВ «ФК «Процент» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за нарахованими та не сплаченими процентами за кредитним договором № 964-791-1 від 15 жовтня 2023 року, укладений між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 . Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем - залишити без задоволення. Заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т.В. Крамаренко Судді: О.В. Локтіонова О.О. Ямкова Повний текст постанови складено 19 грудня 2024 року.