Ухвала КАС ВС № 215/4080/24

УХВАЛА 16 грудня 2024 року м. Київ справа №215/4080/24 адміністративне провадження № К/990/45948/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Білак М.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки Сергія Петровича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (далі - ТУ ССО у Дніпропетровській області) Швачки Сергія Петровича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою від 21.06.2024 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Ухвалою від 14.08.2024 Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто. Ухвалою від 13.09.2024 Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання: - належним чином обґрунтовану апеляційну скаргу із зазначенням доводів скаржника щодо того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; - належним чином оформлений документ про сплату судового збору в розмірі 3 028 грн або докази скрутного матеріального становища. Ухвалою від 24.10.2024 Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.06.2024 у справі № 215/4080/24 - повернуто заявнику. Не погодившись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Ухвалою від 29.11.2024 Верховний Суд повернув без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід усім суддям Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від розгляду справи № 215/4080/24. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81): «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга). Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Так, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.06.2024 одночасно заявляв клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем заявника, разом з тим, жодних доказів підтверджуючих зазначені в клопотанні обставини скаржником не долучено. Оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та запропонував скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду цієї інстанції документ про сплату судового збору. Копія ухвали від 13.09.2024 Третього апеляційного адміністративного суду направлена на поштову адресу ОСОБА_1 , на адресу, яка вказана в апеляційній скарзі. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку. Ухвалою від 24.10.2024 Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.06.2024 у справі № 215/4080/24 повернуто скаржнику на підставі статті 169 КАС України. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024 про залишення апеляційної скарги без руху. Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що конверт з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху повернувся на адресу суду апеляційної інстанції без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення ухвали від 24.10.2024 недоліки апеляційної скарги не усунуто, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику. Колегія суддів також звертає увагу на те, що питання правомірності повернення апеляційної скарги з підстав неусунення її недоліків за обставин повернення до суду поштового конверта, яким направлялася ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою установи поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання» було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду апеляційної інстанції. Так, у цій справі, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. За висновком Верховного Суду у справі № 215/7312/20, як положення статті 126, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. При цьому, суд касаційної інстанції зауважив на тому, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 мав цікавитися результатами розгляду його клопотання та враховувати процесуальні строки на його розгляд. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку. Висновки Верховного Суду у справі № 215/7312/20 колегія суддів уважає застосовними й до обставин цієї справи. Зі змісту касаційної скарги слідує, що скаржник фактично не погоджується із підставами залишення його апеляційної скарги без руху в частині необхідності сплати судового збору та не задоволення судом апеляційної інстанції клопотання ОСОБА_1 про звільнення від його сплати. При цьому, із вказаних доводів не слідує, що ОСОБА_1 мав намір виконувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір, оскільки уважає, що суд цієї інстанції мав задовольнити подане ним клопотання. Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 215/3831/16-а, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Суд апеляційної інстанції розглянув клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, оцінивши подані ним докази, та дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки такі докази не надавали суду підстав вважати, що зазначені у них суми є єдиним джерелом доходу скаржника. При цьому, суд апеляційної інстанції надав можливість ОСОБА_1 усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору чи надати докази скрутного матеріального становища. Вказана ухвала суду надіслана на вказану ОСОБА_1 адресу, відомостей про зміну свого місцезнаходження чи місця перебування скаржник суду апеляційної інстанції не повідомляв. Отже, судом цієї інстанції дотримані положення статті 251 КАС України в частині направлення учасникам справи судових рішень з процесуальних питань. Однак, як слідує зі змісту оскаржуваної ухвали від 21.06.2024 ОСОБА_1 з вересня 2024 року (залишення апеляційної скарги без руху) до 24.10.2024 (повернення апеляційної скарги) не цікавився станом розгляду поданих ним апеляційної скарги та клопотання про звільнення від сплати судового збору за її подання. Щобільше, скаржник вказує, що суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, коли позивачі є членами малозабезпеченої сім`ї предметом позову захист соціальних прав. Згідно статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї. Статус малозабезпеченої набуває лише та сім`я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім`ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім`ї та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім`я має статус малозабезпеченої. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї. Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім`ї є довідка відповідного управліннями праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку № 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року №

345. Однак посилаючись на необхідність звільнення від сплати судового збору, скаржник не надає до суду касаційної інстанції доказів наявності такого статусу малозабезпеченої сім`ї. Цього не встановили й суди попередніх інстанцій. Також варто зауважити, що скаржник подав позов до Начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки С.П., однак не визначає, що предмет позову до Служби судової охорони, стосується захисту соціальних прав. Водночас статтею 44 КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. У цій справі Суд також враховує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки Сергія Петровича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак