Ухвала КАС ВС № 215/3683/23

УХВАЛА 25 червня 2024 року м. Київ справа №215/3683/23 адміністративне провадження № К/990/21781/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №215/3683/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі сержанта Гайварунської Ірини Олександрівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі сержанта Гайварунської Ірини Олександрівни, в якій просив: - встановити наявність компетенції (повноважень) Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі сержанта Гайварунської Ірини Олександрієвни відповідно до статей 3, 21, 33, 55 Конституції України 27 червня 2023 року числа не пускати на судове засідання до судового залу по повістці справи №215\1419\21, оскільки був відсутній документ, що посвідчує особу і визнати таке обмеження, яке відбулося протиправною діяльністю. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі сержанта Гайварунської Ірини Олександрівни про встановлення наявності компетенції (повноважень). Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 2684, 00 грн. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявнику. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суд від 02 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №215/3683/23 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку із неусуненням недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 21 березня 2024 року. 05 червня 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1 повторно надійшла до Верховного Суду. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 2684 грн. Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року направлена скаржнику засобами поштового зв`язку за вказаною в апеляційній скарзі адресою рекомендованим листом з повідомленням, а також розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Проте, на адресу апеляційного суду повернувся конверт із копією ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на якому зазначено причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» . 15 листопада 2023 року копія ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 03 жовтня 2023 року повторно направлена на адресу заявника рекомендованим листом з повідомленням. Копію вказаної ухвали скаржником отримано 23 грудня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням. У межах строку для усунення недоліків апеляційної скарги, позивачем подано заяву про відкриття провадження у справі після усунення недоліків. Зі змісту вказаної заяви судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не усунув недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, а лише висловив незгоду із ухвалою суду апеляційної інстанції від 03 жовтня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху та зазначив про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та практики Європейського суду з прав людини. Крім того, у заяві про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, ОСОБА_1 повторно просив суд апеляційної інстанції звільнити останнього від сплати судового збору з огляду на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. На підтвердження доводів заяви надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року. Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому, заявник в обґрунтування такого клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. Також суд вказав, що копії документів, які видаються, зокрема, органами державної влади України, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пп. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №

55. Так, завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою Згідно з оригіналом, засвідченою печаткою та дати засвідчення копії. Однак, додана до заяви копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, утриманих податків від 14.03.2023 року не засвідчена особою, яка їх видала, при цьому матеріали справи не містили оригіналу цього документу, а тому Суд вважав, що копія зазначених відомостей не є документом, який підтверджує майновий стан скаржника. При цьому, зазначення скаржником про відповідність оригіналу вищезазначених відомостей не свідчили про відповідність цього документу оригіналу, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка видала зазначений документ, як наслідок не є уповноваженою особою на засвідчення копії такого документу. Отже, до заяви про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, відповідно до яких можна було розглянути заяву про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким чином, станом на 22 січня 2024 року вимоги, зазначені в ухвалі від 03 жовтня 2023 року, заявником апеляційної скарги виконані не були, а отже недоліки апеляційної скарги усунуті не були. Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовні заява повертається позивачу в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно повернути заявнику. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що має право на звільнення від сплати від судового збору, оскільки його розмір перевищує 5% його річного доходу за попередній календарний рік. При цьому, до касаційної скарги додано довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення міста Кривий Ріг від 23 лютого 2024 року №1004 про суму отриманої ним компенсації по догляду за ОСОБА_3 за період із січня 2022 року по грудень 2023 року. Однак вказана довідка Тернівського Управління праці та соціального захисту населення міста Кривий Ріг від 23 лютого 2024 року №1004 не є документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік. Зазначеним документом констатується факт нарахування ОСОБА_1 щомісячних компенсаційних виплат. Отже, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (засвідчені належним чином копії). Проаналізувавши вказане позивачем у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 не спростовано висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №215/3683/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в особі сержанта Гайварунської Ірини Олександрівни про встановлення наявності компетенції (повноважень). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак О. А. Губська