Ухвала КАС ВС № 215/4084/24

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа №215/4084/24 адміністративне провадження № К/990/26413/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І.В., суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 215/4084/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки Сергія Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, установив: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки Сергія Петровича, у якому просив визнати бездіяльність протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року у справі № 215/4084/24 позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, неналежним оформленням адміністративного позову відповідно до вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неподанням копій позовної заяви та доданих до неї документів у кількості, що відповідає кількості учасників справи, а також неподанням доказів на обґрунтування позовних вимог, а саме доказів направлення на адресу відповідача заяви від 18 березня 2024 року. Скаржнику надано строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення цієї ухвали. На виконання вимог зазначеної ухвали 02 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, у якій він просив звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з тим, що його дохід у розмірі 2589 грн є меншим за розмір прожиткового мінімуму 3028 грн, а також з огляду на захист соціальних прав, гарантованих Конституцією України. Як доказ скрутного майнового стану позивач надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми виплачених доходів і утриманих податків станом на 02 квітня 2024 року за період з січня по грудень 2023 року. Крім того, просив вважати непотрібним уточнювати позовні вимоги. На підтвердження направлення на адресу відповідача заяви від 18 березня 2024 року до заяви додано копію фіскального чека АТ «Укрпошта». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки Сергія Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто. Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Поряд з цим, разом із касаційною скаргою позивачем подана заява про відвід суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від участі у розгляді справи № 215/4084/24 повернуто заявнику без розгляду. Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 13 КАС України. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. За такого правового врегулювання касаційне оскарження можливе лише за умови, якщо доводи скарги обґрунтовують значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики. У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можуть належати, зокрема, системні порушення норм матеріального та процесуального права, що зачіпають інтереси значного кола осіб та супроводжуються численними судовими оскарженнями. Значення для формування єдиної правозастосовчої практики передбачає наявність правової проблеми, вирішення якої Верховним Судом впливатиме на широку категорію спорів та забезпечуватиме однакове застосування норм права судами. Касаційна скарга не містить обґрунтувань, що за таких фактичних обставин справи рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ. Під час перевірки матеріалів касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ. Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права в цій категорії адміністративних справ, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 215/4084/24 необхідно відмовити. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 328, 333 КАС України, постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 215/4084/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Швачки Сергія Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Дашутін Судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов