Постанова Рівненський апеляційний суд № 570/3384/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 грудня 2024 року м. Рівне Справа № 570/3384/24 Провадження № 22-ц/4815/1240/24 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М. секретар судового засідання: Ковальчук Л.В., за участю: Лук`янчук В.С. , ОСОБА_2 (відеоконференцзв`язок), розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Лук`янчук В.С. на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів та стягнення безпідставно отриманих коштів, в с т а н о в и в: У липні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у якому просила: Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" щодо ненадання інформації стосовно стану виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 11.04.2024 року справі №569/3270/23, не проведення службового розслідування по неправомірному зняттю коштів, яке мало місце 12.02.2024 року, не зупинення нарахування відсотків за користування кредитом по банківському рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 . Стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_3 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 97717,65 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 05 липня 2024 року у задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено. 04.09.2024 року ОСОБА_3 через канцелярію суду вдруге подала заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нараховувати відсотки, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_3 в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом від 12.02.2024 року, до завершення Рівненським районним судом Рівненської області розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно отриманих коштів, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили; заборонити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вчиняти будь-які дії, спрямовані на одностороннє списання коштів з рахунків позивача по картам: зарплатна № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 та кредитна № НОМЕР_4 , рахунок № НОМЕР_1 до вирішення справи. Зазначає, що вона є клієнтом банку. 12.02.2024 р. в період часу з 15 год. 00 хв. по 16 год. 01 хв. під час того як вона здійснювала продаж власних товарів через мережу «ОЛХ», невідома особа використавши посилання ІНФОРМАЦІЯ_2, яке вона надіслала зі сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 в онлайн додатку Telegram, та була підписана під Ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_1 », остання під приводом купівлі товарів, дізнавшись дані її банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснила вхід в додаток «Приват24», використавши при цьому персональні дані заявниці, здійснила зняття грошових коштів в сумі 73794,54 грн., які були переказані з банківських рахунків АТ КБ «ПРИВАТБАНК»НОМЕР_1 та НОМЕР_5 , що видані на ім`я позивачки, на банківські рахунки НОМЕР_6 (належний ОСОБА_4 ), та НОМЕР_7 (належний ОСОБА_5 ) внаслідок вказаних діянь позивачці було завдано майнову шкоду. Позивачка зазначає, що їй відомо, що згідно ухвали слідчого судді від 11.03.2024 р. було накладено арешт на банківські рахунки, належні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та заборонено будь які дії з ними. 11.04.2024 року Рівненським міським судом Рівненської області видано ухвалу у справі №569/3270/24, згідно якої суд ухвалив зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути грошові кошти в сумі 46000 грн., що знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 25000 грн., що знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_7 , за зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснити повернення коштів на банківські рахунки ОСОБА_8 , з яких дані кошти було викрадено. Так, дану ухвалу було неодноразово надіслано відповідачу, однак відповідачем її не виконано. На думку позивачки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» незаконно нараховує їй відсотки по кредиту, оскільки списання коштів відбулося шахрайськими способами. Оскільки на заяву позивачки про анулювання неіснуючої кредитної заборгованості, припинення списання щомісячних платежів по кредиту, виключення відомостей про виданий кредит з бюро кредитних історій та повернення списаних грошових коштів, АТ «ПРИВАТБАНК» відмовив та продовжив списання грошових коштів з позивачки. Тому існує реальна загроза подальшого неправомірного списання грошових коштів із зарплатної картки позивачки за кредитом, який вона не отримувала. Ризики не вжиття забезпечення: відповідач в односторонньому порядку здійснює відрахування з картки для виплат позивача на погашення неіснуючого кредиту, відтак, подальші дії зі списання грошових коштів, у випадку невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову можуть утруднити та/або взагалі унеможливити захист і поновлення у межах цього судового провадження прав позивача, який буде вимушений ініціювати нові судові процеси для відновлення своїх прав. Заява про забезпечення позову подається у зв`язку з тим, що дії банку з одностороннього списання грошових коштів за кредитом, який позивачка не брала, є явно спірними, і у разі якщо не зупинити таке списання, то з позивачки будуть і далі стягуватися грошові кошти. Також у подальшому, у разі задоволення позову, без його забезпечення в позивача виникнуть труднощі у повернені всього, що було стягнуто. Даний захід забезпечення позову збереже іншу частину майна до вирішення спору. Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами позову, вважаються про доцільне забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати нарахування, нараховувати відсотки, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім`я позивачки в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом до моменту винесення рішення у цій справі. Також, позивачка зазначає, що отримує мінімальну заробітну плату 8 000 грн., що за мінусом податків виходить 6 440 грн. Відповідачем порушуються її права, як споживача, оскільки наразі банком нараховуються відсотки щомісячно в розмірі 10 697,98 грн., що значно перевищує її місячний дохід. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 225 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_3 - адвокат Лук`янчук В.С. подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи доводить її необґрунтованість та незаконність. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що внаслідок шахрайських дій за кредитним рахунком позивачки виникла заборгованість. На таку заборгованість банк, всупереч наявності кримінального провадження та ухвали слідчого судді про повернення позивачці коштів, здійснює нарахування відсотків. Крім того, банк проводить автоматичне погашення заборгованості за рахунок доходів позивачки, що призведе до неефективності судового захисту у цій справі та вимушуватиме повторно захищати свої права в судовому порядку. Представник АТ КБ "Приватбанк" - адвокат Вонсович О.А. у відзиві на апеляційну скаргу, не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що заходи забезпечення позову, про які клопоче заявник, не є співмірними, адекватними і необхідними для забезпечення виконання судового рішення, невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Крім того такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачу виконувати передбачені договором зобов`язання у разі його задоволення судом фактично підміняє собою судове рішення у справі по суті спору. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правилами ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. За змістом частини десятої статті 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін». Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20). Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позивачем було заявлено позовні вимоги про визнання неправомірними дій Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" щодо ненадання інформації стосовно стану виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 11.04.2024 року справі №569/3270/23, не проведення службового розслідування по неправомірному зняттю коштів, яке мало місце 12.02.2024 року, не зупинення нарахування відсотків за користування кредитом по банківському рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 ; про стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_3 безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 97717,65 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень. Забезпечення позову шляхом зупинення виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг в частині користування кредитним лімітом має ознаки вирішення позовної вимоги про визнання неправомірними дій щодо не зупинення нарахування відсотків за користування кредитом, що є недопустимим, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Встановлення відповідності або невідповідності дій відповідача щодо нарахування та списання відсотків за наявності договірних відносин не належить до компетенції суду в межах вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Крім того, позивач не вказувала яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони нарахування відсотків призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення її позовних вимог. Що стосується посилань апелянта на невиконання банком ухвали слідчого судді від 11.03.2024 рокупро арешт коштів відповідачів та повернення коштів з їх рахунків, то таке питання слід вирішувати в межах кримінального провадження. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Лук`янчук В.С. залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2024 року. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.