Постанова 4801 № 149/3435/24

Справа № 149/3435/24 Провадження № 22-ц/801/2514/2024 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2024 рокуСправа № 149/3435/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач), суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П., з участю секретаря судового засідання: Кашпрук М. Г., учасники справи: скаржник Акціонерне товариство «Укрсиббанк», зацікавлені особи Хмільницький відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гончарук-Аліфанової О.Ю., у цивільній справі за скаргою Акціонерного товариства «Укрсиббанк», за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження із клопотанням про поновлення строку оскарження постанови, - в с т а н о в и в: Постановою державного виконавця Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Кравчук Г. О. від 24 травня 2022 року закінчено виконавче провадження № 11965037 з примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого листа № 2-152, виданого 18 березня 2009 року Хмільницьким міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Укрсиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 130 295,06 грн. 24 травня 2022 року головним державним виконавцем Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Кравчук Г. О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 11965037 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку зі смертю боржника - ОСОБА_2 23 жовтня 2024 року АТ «Укрсиббанк» подало скаргу на постанову державного виконавця державного виконавця Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Кравчук Г. О. від 24 травня 2022 року. Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року скаргу АТ «Укрсиббанк» залишено без розгляду. У апеляційній скарзі АТ «Укрсиббанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що висновок суду про те, що банком пропущено 10-ти денний строк на оскарження постанови державного виконавця є помилковим, оскільки такий строк обчислюється з дня отримання цієї постанови. Суд першої інстанції не встановив чи надсилалась на адресу банку постанова про закінчення виконавчого провадження, не витребував матеріали виконавчого провадження, не дослідив усіх обставин справи та внаслідок чого дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду скарги АТ «Укрсиббанк». Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів і вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року вказаним вимогам закону не відповідає. Так, залишаючи без розгляду скаргу банку, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник не надав суду доказів тих обставин, що перешкоджали йому вчасно дізнатись про винесену постанову державного виконавця. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду , виходячи з наступного. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Положеннями ст. 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 449 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Так, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. У скарзі АТ «Укрсиббанк» вказувало, що постанову не отримало, а про її існування довідалось лише 18 жовтня 2024 року після отримання листа відповіді начальника Хмільницького ВДВС ,а тому заявило клопотання про поновлення строку звернення із скаргою. У даній справі апеляційним судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Кравчук Г. О. від 24 травня 2022 року закінчено виконавче провадження № 11965037 з примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого листа № 2-152, виданого 18 березня 2009 року Хмільницьким міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Укрсиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 130 295,06 грн. 24 травня 2022 року головним державним виконавцем Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Кравчук Г. О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 11965037 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку зі смертю боржника - ОСОБА_2 . Докази, що містять відомості про дату надсилання стягувачу постанови державного виконавця про це та її вручення стягувачу, у матеріалах справи відсутні . Залишаючи без розгляду скаргу банку, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і не встановив, чи виконав державний виконавець обов`язок надсилання постанови сторонам виконавчого провадження у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», не витребував матеріали виконавчого провадження, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі. Висновок суду про те, що скаржник має цікавитись виконавчим провадженням, зокрема з автоматизованої системи виконавчих проваджень та надати суду докази про обставини, які б перешкоджали йому вчасно дізнатись про винесену постанову державного виконавця, за відсутності доказів надсилання скаржнику цієї постанови, є помилковими, оскільки не грунтуються на вимогах закону. Верховний суд у постанові від 01 березня 2023 року по справі 761/33869/14-ц зробив такий висновок, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про залишення скарги банку без розгляду є передчасним, а тому ухвалу слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити. Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий С. Г. Копаничук судді: В. В. Оніщук В. П. Рибчинський