Ухвала КЦС ВС № 754/10081/21
від 12.12.2024 · ЦивільнаУХВАЛА 12 грудня 2024 року м. Київ справа № 754/10081/21 провадження № 61-4203св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року у складі судді: Катющенко В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і судових рішень У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про переведення прав інвестора, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2 724,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 и на користь ОСОБА_2 витрати з оплати правової допомоги в сумі 31 320,00 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - ОСОБА_3 , 24 березня 2024 року із застосуванням підсистеми «Електронний Суд» подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позов. Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 308/15007/15, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16, від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах. Також посилається на ряд процесуальних порушень, допущених судом як першої, так і апеляційної інстанції, які є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). У травні 2024 року ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», в інтересах якого діє Варицький Є. В., подали до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому просили в задоволенні касаційної скарги відмовити повністю. У червні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подали до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому просили рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Рух справи у суді касаційної інстанції Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 25 березня 2024 року касаційну скаргу передано на розглядсудді-доповідачеві Гулейкову І. Ю. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , з підстав визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 754/10081/21; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року в частині стягнення судових витрат; надано учасникам справи строк для подання відзиву. У травні 2024 року матеріали справи № 754/10081/21 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Щодо клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції У новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , просила розглядати справу за участю її представника у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Колегія суддів вивчивши дане клопотання, дійшла висновку про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав. Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Zhuk v. Ukraine» від 21 жовтня 2010 року). За змістом частини першої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Згідно з частиною 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , про розгляд справи за участю її представника в режимі відеоконференції необхідно відмовити. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про переведення прав інвестора, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 15 січня 2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник