Постанова 4824 № 754/10081/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2023 року м. Київ Справа № 754/10081/21 Провадження: № 22-ц/824/9033/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Нежури В. А., Соколової В. В., секретар Сакалош Б.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну адвоката Гарницького Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Катющенко В.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про перевід прав інвестора, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, у с т а н о в и в: В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 07.09.2013 року, який було розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду м. Києва Київської області від 29.10.2020 року. Під час шлюбу, сторони придбали за спільні сімейні кошти п`ятикімнатну квартиру загальною площею по проекту 158,38 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом укладення 18.04.2018 року попереднього договору купівлі продажу квартири з ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». Після укладення попереднього договору, відповідач, ПрАТ «ХК«Київміськбуд» зобов`язувався здати в експлуатацію багатоквартирний будинок протягом одного року, однак будинок зданий в експлуатацію лише в жовтні 2020. Представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» з вимогою надати інформацію про стадію завершення будівництва та здачу в експлуатацію житлового будинку. У відповідь на адвокатський запит, було надіслано лист від 29.12.2020, в якому повідомлено, що багатоквартирний будинок зданий в експлуатацію 06.10.2020, вартість придбаної колишнім подружжям ОСОБА_3 нерухомості на даний час збільшилась та становить 2 640 753,88 грн. В офісі ПрАТ «ХК «Київміськбуд» їй повідомили, що вартість квартири збільшилась на 13 603,87 грн., після проведення замірів площі квартири. Вона погодилась сплатити усі кошти, однак працівник відповідача відмовив їй у цьому, обґрунтовуючи тим, що це можливо зробити виключно у присутності іншого інвестора ОСОБА_2 . Вказувала, що відповідачі, увійшовши у змову, намагаються привласнити собі квартиру, за яку вона розрахувалась в повному обсязі відповідно до умов попереднього договору та в подальшому вживала всіх заходів, щоб здійснити остаточний розрахунок заборгованості за квартиру, У зв`язку з відмовою ОСОБА_2 в подальшому оплачувати повну вартість квартири та оформлювати право власності на квартиру, вважає за можливе оформити одноособово право власності на квартиру, сплативши остаточну суму вартості квартири. Окрім того, вказувала, що обставини, які викладені вище, завдали їй моральну шкоду. З урахуванням її індивідуальних психічних особливостей в сукупності, її соціального оточення, моральних цінностей та судової практики, вважає, що розумною та справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн. За викладених обставин, ОСОБА_1 просила: перевести право інвестора ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , у зв`язку з його відмовою від своїх зобов`язань, що передбачені попереднім договором купівлі-продажу квартири від 18.04.2018р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. за реєстровим № 754; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , видати свідоцтво по право власності на вказану квартиру на її ім`я; стягнути з відповідачів на її користь 100 000 грн моральної шкоди та судові витрати. Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 рокув задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Гарницький П.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 відмовився сплачувати повну вартість квартири, у ОСОБА_4 є можливість оформити право власності на квартиру одноособово. Відмічає, що кошти на квартиру сплачувались під час перебування у шлюбі та квартира є спільною сумісною власністю, однак, враховуючи, що ОСОБА_2 відмовився від своєї частини, позивачка вважає, що в неї з`явилосьправо здійснити оплату вартості квартири. Окрім того, вважає необґрунтованим рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів їх понесення. Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Волошин О.М. в інтересах ОСОБА_2 вказав, що позивачка була не позбавлена можливості самостійно здійснити доплату за укладеним попереднім договором, реквізити для цього були наявні в договорі та на сайті відповідача, а також в квитанціях про попередню оплату. Відмічає, що листи вимоги про надання ОСОБА_1 реквізитів для сплати повної вартості складені після розірвання договору, у зв`язку із невиконанням сторонами своїх зобов`язань. В судовому засіданні адвокат Волошин О.М. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» заперечили проти апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Адвокат Гарницький П.П. в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення судового розгляду, посилаючись на те, що він перебуватиме у відрядженні, однак доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надав, а тому в задоволенні такого клопотання було відмовлено. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2013, який було розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2020 (т.1 а.с. 10, 11). 18.04.2018 між Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Незнайком Є.В., та зареєстрований в реєстрі за № 754 (далі - попередній договір) (т. 1 а.с. 12-13). У відповідності до положень 1.5. попереднього договору, кінцеві розрахунки між сторонами здійснюються після обмірів суб`єктом господарювання, що проводить технічну інвентаризацію, та отримання майбутнім продавцем технічного паспорту на майно, відповідно до фактичної площі майна, виходячи з вартості 1 кв.м, визначеної в п. 2.2 цього договору. Якщо фактична площа майна менша ніж площа, вказана в п. 1.1 цього договору, то майбутній продавець повергає майбутнім покупцям різницю суми, виходячи з вартості 1 кв.м майна, визначеної в п. 2.2 цього договору, до дати укладення сторонами основного договору. Повернення коштів здійснюється за письмовою заявою майбутніх покупців в безготівковій формі на їх банківські рахунки, про які майбутні покупці зобов`язуються повідомити майбутнього продавця в заяві. Якщо фактична площа майна перевищує площу, вказану в ті. 1.1 цього договору, різниця суми сплачується майбутніми покупцями майбутньому продавцю виходячи з вартості 1 кв.м майна, визначеної в її. 2.2 . цього договору. Оплата має бути здійснена майбутніми покупцями після отримання від майбутнього продавці відповідного повідомлення (усно, письмово, телефоном, факсом, повідомленням мобільного зв`язку тощо), але у будь-якому разі не пізніше ніж за 10 банківських днів до дати укладення основного договору, вказаної в п. 1.2 цього договору. Відповідно до п. 3.2.1., 3.2.4. попереднього договору, майбутні покупці зобов`язуються: здійснити оплату вартості майна, відповідно до п. 1:4 та п. 1.5. цього договору, до підписання та нотаріального посвідчення основного договору. Не змінювати в односторонньому порядку строк (термін) підписання та нотаріального посвідчення основного договору та умови продажу майна (зокрема, вартість, обов`язки щодо строку передачі майна майбутнім покупцям тощо). Згідно п. 4.2., 4.3., 4.4. попереднього договору, сторони домовилися, що у разі порушення майбутніми покупцями терміну та/або обсягу сплати вартості майна, зазначеної в п. 2.2. цього договору, та не здійснення належної оплати майбутніми покупцями в терміни, згідно п.1.4. та/або п. 1.5. цього договору, майбутній продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом на адресу майбутніх покупців, вказану в цьому договорі, або вручення під розписку повідомлення про розірвання цього договору (надалі - повідомлення про розірвання). Після закінчення 5-денного терміну з дати направлення повідомлення про розірвання, цей договір вважається розірваним в повному обсязі, а майбутній продавець має право реалізувати вказане в п. 1.1. цього договору майно іншим особам, а зобов`язання сторін за цим договором будуть вважатися припиненими, окрім обов`язку повернення коштів. У випадку, передбаченому п.4.2. та п.4.3. цього договору, майбутній продавець повертає майбутнім покупцям на банківські рахунки кошти за вирахуванням штрафу в розмірі 5% від суми, внесеної за цим договором. Майбутній продавець не несе відповідальності за порушення строків повернення коштів у разі не повідомлення майбутніми покупцями своїх банківських реквізитів. У випадку, якщо майбутні покупці не надали реквізити майбутньому продавцю, майбутній продавець залишає кошти в своєму розпорядженні до моменту надання майбутніми покупцями таких реквізитів та витребування коштів. Ризик неотримання коштів несуть майбутні покупці. Відповідно до положень п. 4.5., 4.6. попереднього договору, сторони домовилися, що у разі не укладення майбутніми покупцями основного договору, у зв`язку з тим, що майбутні покупці ухиляються від укладення основного договору у визначений в п. 1.2. цього договору термін, цей договір вважається припиненим. В такому випадку, після закінчення 30-денного терміну здати, визначеної у п.1.2. цього договору, майбутній продавець повертає майбутнім покупцям на банківські рахунки кошти за вирахуванням штрафу в розмірі 5% від суми, внесеної за цим договором. майбутній продавець не несе відповідальності за порушення строків повернення коштів у разі не повідомлення майбутніми покупцями своїх банківських реквізитів.-У випадку, якщо майбутні покупці не надали реквізити майбутньому продавцю, майбутній продавець залишає, кошти в своєму розпорядженні до моменту надання майбутніми покупцями таких реквізитів та витребування коштів. Ризик неотримання коштів несуть майбутні покупці. Після закінчення 30-денного терміну з дати припинення договору відповідно до п. 4.5. договору, майбутній продавець має право реалізувати вказане в п. 1.1. цього договору майно іншим особам, а зобов`язання сторін за цим Договором будуть вважатися припиненими, окрім обов`язку повернення коштів. Згідно Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.10.2020 було присвоєно об`єктам нерухомого майна - житловому будинку АДРЕСА_3 (п`ятий пусковий комплекс) у складі проекту реконструкції існуючого комплексу будівель під житлово-офісний комплекс з приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_4 , поштові адреси: житловому будинку АДРЕСА_5 ; житловому будинку АДРЕСА_6 (т.1 а.с.74). Сертифікатом № ІУ123201006537, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 06.10.2020, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.73). 01.06.2020 ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТР ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» було видано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 , згідно якого загальна площа (м2) вказаного об`єкту нерухомості - 159,2 м2 (т.1 а.с. 79-80). 23.12.2020 адвокат Гарницький П.П. в інтересах ОСОБА_1 звертався до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» із адвокатським запитом про надання інформації, у якій виникла необхідність у зв`язку із процедурою розірвання шлюбу, на що було направлено відповідного листа від 29.12.2020 (т.1 а.с. 14-15). Відповідно до довідки № 2451 від 24.05.2021 до попереднього договору купівлі-продажу квартири № 2451 від 18.04.2018, майбутніми інвесторами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було внесено 2 627 152,01 грн. суми внесених коштів, що відповідає 158,38 кв.м., характеристика житлового будинку (адреса забудови): АДРЕСА_8 ; характеристика квартири: № 1620, поверх: 25-26; загальна площа: 159,20 кв.м.; кількість кімнат: 5 (т. 1 а.с.82). На виконання п.1.5. попереднього договору, укладеного між сторонами, листом ПрАТ «ХК «Київміськбуд» № 01695/0/2-21 від 20.04.2021, інвесторів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відповідними поштовими адресами, було повідомлено про необхідність додаткової оплати решти вартості квартири в сумі 13 601,87 грн., згідно отриманих даних від ТОВ «Київський центр інвентаризації» протягом 10 (десяти) банківських днів з дати відправлення вказаного листа(т.1 а.с.86). 28.04.2021 ОСОБА_2 звернувся до голови правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд» Кушніра І.М. із заявою, у якій вказав, що отримав повідомлення 25.04.2021 про необхідність виконання договору купівлі-продажу квартири від 18.04.2018 за реєстровим номером 2451, у зв`язку із чим повідомив про те, що відмовляється від умов договору, а саме виконання умов у повному обсязі та просив повернути кошти на його рахунок, який надав у окремій заяві від 28.04.2021. 01.06.2021 інвестору ОСОБА_2 було перераховано кошти у розмірі 1 247 897,20 грн. (1/2 частка вартості майна) згідно умов попереднього договору від 18.04.2018 № 2451 (т.1 а.с. 83, 84, 85). 21.05.2021 ПрАТ «ХК «Київміськбуд» звернулось із листом до інвесторів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було направлено останнім на відповідні поштові адреси, у якому повідомлялось про те, що ПрАТ «ХК «Київміськбуд» письмовим повідомленням (вихідний лист № 01695/0/2-21 від 20.04.2021) на виконання умов п. 1.5 Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 18.04.2018 за реєстровим № 2451, повідомило інвесторів про необхідність додаткової сплати вартості майна за фактичними даними від ТОВ "Київський центр інвентаризації" протягом 10 (десяти) банківських днів з дати відправлення повідомлення. На день направлення зазначеного листа кінцевих розрахунків не було проведено. Відповідно до умов п. 4.2. договору та враховуючи неналежну оплату вартості майна майбутніми покупцями, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» в односторонньому порядку розриває Договір. Договір вважатиметься розірваним в повному обсязі після закінчення 5-денного терміну з дати направлення цього повідомлення. Просили, на виконання умов п.4.4 договору, надати банківські реквізити майбутнього покупця 1 та майбутнього покупця 2, з відміткою фінансової установи, для перерахування коштів, сплачених за Договором. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини не свідчать про порушення прав ОСОБА_1 як інвестора та сторони попереднього договору купівлі-продажу квартири від 18.04.2018, а правовідносини сторін ґрунтуються на умовах, погоджених при укладенні даного договору. Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України). Укладаючи договір, сторони у межах законодавства на власний розсуд погоджують умови, на яких вступають у договірні правовідносини. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Колегія суддів зазначає, що пунктом 1.5 попереднього договору купівлі-продажу передбачено необхідність здійснення повної оплати вартості майна після отримання майбутнім покупцем повідомлення, але у будь-якому разі, не пізніше ніж за 10 банківських днів до дати укладення основного договору. Вартість майна була збільшена у зв`язку із збільшенням площі об`єкту нерухомості на 0,82 кв.м. та 20 квітня 2021 року ПрАТ «ХК «Київміськбуд» направило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про необхідність оплати решти вартості квартири в сумі 13 601,87 грн. протягом 10 банківських днів. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що вказане повідомлення було направлено тільки на адресу ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки згідно копії фіскального чеку відправлення надіслано за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 в м.Бровари. Окрім того, позивачкою у позовній заяві визнається той факт, що про необхідність доплати вартості квартири в сумі 13 601,87 грн. її було повідомлено ще в грудні 2020 року, що підтверджується листом-відповіддю ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 29 грудня 2020 року. Відповідно до п. 4.2. попереднього договору купівлі-продажу квартири майбутній продавець має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом направлення рекомендованим листом повідомлення про розірвання договору, у разі порушення майбутнім покупцем терміну та/або обсягу сплати. ПрАТ «ХК «Київміськбуд» своїм правом на розірвання договору в односторонньому порядку скористалось та 21 травня 2021 року направило ОСОБА_1 відповідне повідомлення, яке було їй вручено 26 травня 2021 року. При цьому, ОСОБА_1 звернулась із заявами-вимогами до ПрАТ «ХК «Київміськбуд», які вказують на її бажання здійснити повну оплати вартості квартири, тільки 08 червня 2021 року, які були доставлені 11 червня та 14 червня 2021 року, відповідно, після розірвання договору. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» задля здійснення оплати, яку вона не змогла вчинити через відмову відповідача, не підтверджені належними доказами, а посилання на відсутність реквізитів для здійснення оплати спростовуються наявним у сторони екземпляром договору, де такі реквізити зазначені. Отже, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» в узгоджений сторонами спосіб розірвало договір, у зв`язку із чим єдиним його обов`язком є повернення коштів, сплачених майбутніми покупцями, за вирахуванням штрафу, а тому висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог про переведення права інвестора та зобов`язання укласти з нею договір купівлі-продажу є правильними. Окрім того, вірним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , оскільки доказів на підтвердження завдання такої шкоди позивачці матеріали справи не містять, як і не містять підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між імовірною шкодою і діями відповідачів. Посилання представника ОСОБА_1 на неспівмірність витрат на правничу допомогу, стягнених із позивачки на користь відповідача судом першої інстанції, колегія суддів відхиляє, оскільки відзив, в якому було порушено питання щодо стягнення таких витрат було направлено на адресу ОСОБА_1 , яка в свою чергу не скористалась правом на подання клопотання про зменшення розміру судових витрат, а тому суд правомірно здійснив їх розподіл. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишенню без задоволення. Адвокатом Волошиним О.М. у відзиві на апеляційну скаргу була заявлена вимога про стягнення із позивача на користь відповідача судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, долучено копію квитанції про оплату витрат в сумі 22500 грн., копію додатку до договору, у відповідності до якого даний гонорар сплачується за підготовку відзиву, його подачу, участь у судових засіданнях, підготовку інших процесуальних документів. У відповідності до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19). Представник скаржника у відповіді на відзив поставив під сумнів розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на його невідповідність критерії реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру. З урахуванням доводів представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи, часу, витраченого на участь в судовому засіданні, ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 грн належним чином не обґрунтований, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивачки на користь відповідача, з 22 500 грн до 10 000 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Гарницького Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 31 липня 2023 року. Головуючий Т. О. Невідома Судді В. А. Нежура В. В. Соколова