Постанова 4816 № 585/720/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2024 року м.Суми Справа №585/720/24 Номер провадження 22-ц/816/1362/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковальова Віктора Михайловича на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року, в складі судді Шульги В.О., ухвалене в м. Ромни, в с т а н о в и в: 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ковальова В.М., звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 134,08 грн. Судові витрати просив покласти на відповідача, в тому числі і витрати на правничу допомогу. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року позов ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 134, 08 грн, з яких: 30,33 грн 3% річних за період з 14.06.2022 року по 19.02.2024 року та 103,75 грн інфляційних збитків за період з червня 2022 по січень 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, представник ОСОБА_1 адвокат Ковальов В.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу. Вказує, що витрати на правничу допомогу є складовою судових витрат, а тому не можуть бути предметом позову, щоб його задовольняти чи не задовольняти, вони відшкодовуються в силу вимог закону. Суд не звернув уваги, що в позовній заяві, згідно вимог ст. 134 та п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, було зазначено попередній орієнтований розмір витрат на правничу допомогу, як вимагає процесуальний закон, а не просив їх стягнути. Суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку з ненаданням квитанції про їх сплату, однак такого платіжного документа ще не існувало і ці витрати до стягнення ще не заявлялися як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Суд відмовив у стягненні витрат на правничу допомогу навіть до закінчення 5-денного строку після ухвалення рішення протягом якого можуть бути подані відповідні докази, за наявності відповідної заяви. Зазначає, що умовами договору, укладеного між позивачем та адвокатом, передбачено, що оплата послуг адвоката здійснюється після надання всіх правових послуг, але не раніше ніж через 90 днів після набрання законної сили судовим рішенням у справі №585/720/24. В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає. Суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за наявності клопотання в позовній заяві про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, керуючись положеннями ст. 137 ЦПК України, за відсутності детального опису робіт та здійснених ним витрат на правничу допомогу, відмовив у задоволенні такої вимоги. Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду. Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до роз`яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Із змісту наведеної норми вбачається, що питання про стягнення судових витрат вирішується судом при вирішення спору по суті на підставі поданих доказів. Винятком із даного правила є випадок, коли сторона у справі, до закінчення судових дебатів, заявила про стягнення судових витрат та надала відповідні докази. З матеріалів справи вбачається, що клопотання про стягнення судових витрат заявлялося в позовній заяві та наводився орієнтовний розрахунок витрат позивача на правничу допомогу, в подальшому, 12 квітня 2024 року стороною позивача було направлено поштою заяву про ухвалення додаткового рішення та згідно із вимогам ч. 8 ст. 141 ЦПК України, подано докази витрат позивачем на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України не врахував, та за наявності клопотання в позовній заяві про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, дійшов передчасного висновку про відмову у відшкодуванні понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу. На підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України у зв`язку з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, рішення суду в частині вирішення питання про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягає скасуванню. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковальова Віктора Михайловича задовольнити. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року скасувати в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов