Постанова 4855 № 759/8213/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/8213/24 Головуючий у 1-й інстанції: П`ятничук І.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В.., Черпака Ю.К., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову № 473 від 09.04.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00 грн.; - справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - закрити. Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 03.09.2024 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.02.2024 позивач отримав повістку про виклик на 22.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для призову по загальній мобілізації (а.с. 8). 14.02.2024 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про застосування відносно нього ч. 4 ст. 35 Конституції України як норму прямої дії, оскільки виконання військового обов`язку суперечить його релігійним переконанням - ОСОБА_1 належить до релігійної організації «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні». Виконання цього обов`язку замінити альтернативною (невійськовою) службою (а.с. 12, 13). 27.02.2024 за результатами розгляду вказаної заяви відповідачем повідомлено позивача, що заміна військового обов`язку за призовом по мобілізації на альтернативну невійськову службу чинним законодавством не передбачена (а.с. 14). 03.04.2024 молодшим офіцером адміністративного відділення ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого зазначено, що ОСОБА_1 був викликаний 12.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 22.02.2024 для призову на військову службу за мобілізацією, але в зазначений день та час не з`явився, чим порушив обов`язок громадян з`являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 5). За результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 09.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено постанову № 473 за справою про адміністративне правопорушення, відповідно до якої вирішено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп. (а.с. 5). Позивач, вважаючи протиправною вказану вище постанову за справою про адміністративне правопорушення, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженим на те органом відповідно до вимог КУпАП, права ОСОБА_1 , як під час складання протоколу, так і під час розгляду справи були дотримані, а вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, є доведеною та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому постанова за справою про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з Указом Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період. Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і на даний час. Відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). З аналізу вищезазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Згідно частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Статтею 210-1 КУпАП визначено порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, що складений співробітником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач не з`явився у зазначений термін по повістці на 22.02.2024, чим вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно частини 1 статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Як вже було зазначено вище, за результатами розгляду вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення, 09.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено постанову № 473 за справою про адміністративне правопорушення, відповідно до якої вирішено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100, 00 грн. В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 210-1 КУпАП. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що нормою частини 2 статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період. До цього ж, колегія суддів звертає увагу, що посилання на ч. 2 ст. 210 КУпАП не можна розглядати як конкретне відображення суті правопорушення, оскільки у вказаній нормі перераховані декілька дій, які можуть підпадати під об`єктивну сторону адміністративного правопорушення (повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або вчинення такого порушення в особливий період), а суд не вправі самостійно виокремлювати ті істотні ознаки складу правопорушення, які наявні в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перебираючи таким чином на себе функції суб`єкта владних повноважень. В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.04.2024 зазначено про те, що позивач протягом року піддавався одміністративному стягненню за ч. 2 ст. 210 КУпАП, з чого випливає висновок, що спірною постановою відповідача застосовано до ОСОБА_1 стягнення саме за повторне вчинення правопорушення (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку). Однак, ні оскаржувана постанова, ні матеріали справи не містять будь-яких відомостей та доказів про те, що позивача раніше піддавалося адміністративному стягненню за частиною 1 статті 210-1 КУпАП, що є обов`язковою умовою для застосування стягнення, передбаченого частиною другою вказаної статті. Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 245 від 15.02.2024 було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП. В той же час, рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 08.07.2024, яке набрало законної сили, скасовано постанову № 245 від 15.02.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП; закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Більше того, колегія суддів звертає увагу, що позивач Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені Конституцією та законами України. За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови № 473 від 09.04.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00 грн., та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт надав до суду докази, що спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалаів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 605, 60 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 1211, 20 грн., які слід стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2024 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити. Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 473 від 09.04.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. Справу про адміністративне правопорушення за фактом притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1 816, 80 грн. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Черпак Ю.К.