Постанова Львівський апеляційний суд № 450/2316/24

Справа № 450/2316/24 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є. Провадження № 22-ц/811/1970/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2024 року м. Львів Справа № 450/2316/24 Провадження № 22-ц/811/1970/24 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану його представником ОСОБА_4 , на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області, постановлену у м. Пустомити 27 травня 2024 року у складі судді Мусієвського В.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про визнання удаваним попереднього договору, визнання укладеним договору купівлі-продажу майнових прав та визнання майнових прав на квартиру,- встановив: 23 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_3 про визнання удаваним попереднього договору, визнання укладеним договору купівлі-продажу майнових прав та визнання майнових прав на квартиру. Разом з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у будь-який спосіб розпоряджатися, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, із заявами щодо реєстрації будь-якого речового права на вищевказану квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо квартири. В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,4167 га кадастровий номер 4623683300:01:001:0120. На вказаній земельній ділянці побудований, однак ще не введений в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок, у якому позивач придбала квартиру у відповідності до попереднього договору № 1091, посвідченого 14 листопада 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. Вказує, що вона (позивач) повністю виконала умови договору, сплатила за умовами такого кошти в розмірі 2 393 696, 51 грн., однак житловий будинок на даний час не здано в експлуатацію та квартира не передана їй ( ОСОБА_1 ) у приватну власність. Вказує, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки та має чинний дозвіл на виконання будівельних робіт. Він матиме реальну можливість відчужити квартиру, яка знаходиться на об`єкті незавершеного будівництва. Відтак, існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_3 зможе вільно розпоряджатись майновими правами на квартиру, яка належать їй (позивачу), оскільки перевірити майнові права у жодних реєстрах не видається за можливе. Зазначає, що ОСОБА_5 , як уповноважений представник простого товариства, створеного відповідачами, також має право вчиняти будь-які правочини та укладати договори, зокрема, відносно спірної квартири. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення по даній справі. Просить заяву задовольнити. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року частково задоволено заяву про забезпечення позову. Постановлено заборонити відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у будь-який спосіб розпоряджатися, обтяжувати, укладати будь-які правочини з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, із заявами щодо реєстрації будь-якого речового права інших осіб на спірну квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120. Ухвалу суду через свого представника ОСОБА_4 оскаржив ОСОБА_3 . Зазначає, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою. Вважає висновки суду про наявність підстав для забезпечення позову помилковими. Просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує, що позивачем не долучено технічного паспорту, проекту на підтвердження того, що квартира з таким номером, такої площі будується за зазначеною адресою. Без таких документів неможливо ідентифікувати об`єкт, стосовно якого був укладений попередній договір, як і встановити його існування. Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували вчинення, або підготовку до вчинення ОСОБА_3 конкретних дій, спрямованих на розпорядження, обтяжування, укладення будь-яких правочинів з іншими особами щодо майнових прав на спірну квартиру, чи будь-яких інших дій, які можуть призвести до неможливості виконання рішення суду. Вказує, що ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтверджували звернення чи підготовку звернення ОСОБА_3 до державних реєстраторів з заявами щодо реєстрації будь-якого речового права інших осіб на вищевказану квартиру, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623693300:01:001:0120, тим більше з урахуванням того, що багатоквартирний будинок не введений в експлуатацію та, відповідно, на даний час такої квартири не існує. Роздруківки об`єкта будівництва з розміщенням оголошення щодо продажу з веб сайтів не свідчать про наявність підстав застосування до ОСОБА_3 відповідних заходів забезпечення позову у конкретній справі, оскільки такі матеріали не містять інформації саме про продаж майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 . Інформація щодо об`єкта будівництва на веб сайтах була розміщена ОСОБА_5 під час дії укладеного між ним та ОСОБА_6 (попереднім власником земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:01:001:0120 та попереднім замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 згідно договору простого товариства від 16 жовтня 2020 року, який був розірваний 30 вересня 2021 року на підставі нотаріально посвідченого договору.Стверджує, що забезпечення позову шляхом накладення заборони звертатися до державних реєстраторів, будь-яких органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з заявами щодо реєстрації будь-якого речового права інших осіб на вказану квартиру не відповідає принципу співмірності та адекватності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та виходить за їх межі. Вказує, що предметом спору у справі є визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , тобто майбутній об`єкт нерухомості. Натомість багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 на даний час не введений в експлуатацію, квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою, як об`єкта нерухомого майна, наразі не існує, та вимоги щодо такого об`єкта нерухомості позивачем не заявлено. Позивач визначив відповідачами у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , хоч поовні вимоги пред`явлено лише до ОСОБА_5 . Позовна заява не містить позовних вимог до ОСОБА_3 , як і належного обґрунтування з посиланням на докази порушення ОСОБА_3 будь-яких суб`єктивних прав позивача, існування між ними будь-яких юридичних відносин, а тому слід вважати, що спір між ними відсутній. ОСОБА_3 не є учасником правовідносин, з яких виник спір. З позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що спір в даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням попереднього договору купівлі - продажу квартири від 14 листопада 2023 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_5 , за яким сторони зобов`язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 не є стороною попереднього договору купівлі-продажу квартири від 14 листопада 2023 року, він не отримував будь-яких коштів від позивача, зокрема, ті, які вона ніби сплатила ОСОБА_5 . Вказаний попередній договір був укладений ОСОБА_5 від свого імені та в його особистих інтересах. У ОСОБА_3 відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем, а тому він не повинен відповідати за пред`явленим позовом. У позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_5 при укладенні попереднього договору купівлі-продажу квартири від 14 листопада 2023 року діяв на підставі договору простого товариства від 13 жовтня 2021 року як учасник простого товариства та уповноважена особа на ведення спільних справ учасників такого товариства. Однак, договір простого товариства від 13 жовтня 2021 року був припинений станом на дату укладення між позивачем та ОСОБА_5 попереднього договору купівлі-продажу квартири. Відповідно до п. 5.1. договору простого товариства, перебіг строку дії цього договору починається з моменту його підписання всіма учасниками і діє до досягнення мети, передбаченої п.1.1. договору, але в будь якому випадку до 12 жовтня 2022 року. Вказує, що в попередньому договорі купівлі-продажу квартири від 14 листопада 2023 року відсутні будь - які посилання на договір простого товариства від 13 жовтня 2021 року, а окремі його положення свідчать на користь того, що ОСОБА_5 при його укладенні діяв від свого імені та в своїх особистих інтересах. З абзацу 1 попереднього договору купівлі-продажу квартири вбачається, що ОСОБА_5 при його укладенні діяв від свого власного імені, а не від імені учасників простого товариства відповідно до договору простого товариства. З пункту 3 попереднього договору від 14 листопада 2023 року, а також нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 вбачається, що позивач сплатила кошти за вказаним договором безпосередньо ОСОБА_5 , а не на поточний рахунок простого товариства, відкритий його учасниками у банківській установі. Будь-яких коштів ОСОБА_5 не передавав ОСОБА_3 . Згідно пункту 4 попереднього договору для укладення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_5 зобов`язався отримати Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або будь-який інший документ, який підтверджує його право власності на квартиру, в той час як положенням ч.1 ст. 1134 ЦК України визначено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників. Стверджує, що до подання позовної заяви позивачем не було здійснено жодних дій, спрямованих на досудове врегулювання спору, якщо такий наявний. На адресу ОСОБА_3 не направлялись жодні вимоги, претензії чи листи. В позовній заяві та заяві про забезпечення позову позивач зазначала лише про те, що з кінця грудня 2023 року ОСОБА_3 чинить перешкоди у доступі до спірної квартири. Однак, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Вказує, що на будівельному майданчику ведуться будівельні роботи з використанням спецтехніки, а відповідно до пункту 4.28 ДБН А.3.2-2-2009 допуск на будівельний майданчик сторонніх осіб забороняється. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність спору між позивачем та ОСОБА_3 та про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборон ОСОБА_3 вчиняти певні дії щодо належних йому майнових прав. Стверджує, що ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року підлягає скасуванню в частині, що стосується ОСОБА_3 у зв`язку з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Однак, попри недоведеність факту будівництва відповідної квартири з вказаною площею за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 не оскаржує ухвалу суду в частині накладення заборони ОСОБА_5 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини з іншими особами щодо майнових прав на вказану вище квартиру та вважає, що оскаржуване судове рішення в цій частині ухвалене за наявності реальних ризиків щодо можливого вчинення зі сторони ОСОБА_5 дій, які в разі задоволення позову можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення. Зазначає, що 13 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір простого товариства, відповідно до п. 1.1. якого, сторони зобов`язалися шляхом об`єднання своїх вкладів і зусиль спільно діяти у формі простого товариства без створення юридичної особи з метою будівництва і прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, в порядку, передбаченому законодавством та отримання в особисту приватну власність квартир, приміщень та доходу у вигляді грошових коштів, отриманих в результаті виконання спільних дій, передбачених цим договором. Відповідно до п.5.1. договору простого товариства перебіг строку дії цього договору починається з моменту його підписання всіма учасниками і діє до досягнення мети, передбаченої п. 1.1. договору, але в будь якому випадку - до 12 жовтня 2022 року. В зв`язку з недосягненням мети, передбаченої п.1.1. Договору простого товариства від 13 жовтня 2021 року, вказаний договір був припинений 12 жовтня 2022 року. Відповідно до п.5.2. договору простого товариства, сторони визначили, що у випадку не досягнення мети, передбаченої п.1.1 цього договору в строк до 12 жовтня 2022 року, незавершений об`єкт будівництва вважається власністю ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 гарантує, що не претендуватиме на нього. Відтак, при укладенні попереднього договору купівлі-продажу квартири від 14 листопада 2023 року ОСОБА_5 не міг діяти на підставі договору простого товариства як учасник простого товариства та уповноважена особа на ведення спільних справ учасників такого товариства та, відповідно, у нього не було повноважень та права укладати будь-які договори щодо належного ОСОБА_3 майна, зокрема, укладати попередні договори купівлі-продажу квартир. Зазначає, що ОСОБА_5 уклав близько 50 цивільно-правових угод щодо квартир та майнових прав на квартири в багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , в тому числі з позивачем у справі, в результаті чого в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває близько 50 судових справ, предметом позову у яких є визнання майнових прав на квартири в багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 на підставі укладених саме з ОСОБА_5 цивільно-правових угод. Створення та наповнення веб сайту ЖК «Зубра Дім», а також розміщення інформації щодо продажу нерухомості на інших інтернет ресурсах було здійснено ОСОБА_5 , який, позиціонує себе забудовником ЖК «Зубра Дім», проте не є таким, ввів в оману потенційних покупців та укладав з ними попередні договори купівлі-продажу квартир, в результаті чого шахрайським шляхом заволодів коштами вказаних осіб, за фактом чого 28 листопада 2023 року відносно ОСОБА_5 було відкрите кримінальне провадження №2023140000001202 за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах). Постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного управлінням Національної поліції у Львівській області від 15 лютого 2024 року ОСОБА_3 визнано та залучено як потерпілого у цьому кримінальному провадженні. На даний час ОСОБА_5 в межах вказаного кримінального провадження оголошено підозру у вчинені кримінальних правопорушень та оголошено його в розшук. Вважає, що на теперішній час існують реальні ризики укладення ОСОБА_5 цивільно - правових угод щодо спірної квартири з іншими особами. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Встановлено, що з п. 4.3.2 Договору простого товариства, укладеного 13 жовтня 2021 року між відповідачами вбачається, що такі можуть вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, необхідні для досягнення мети, передбаченої п. 1.1 цього Договору. У п. 1.1. Договору простого товариства встановлено, що сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх вкладів і зусиль спільно діяти у формі простого товариства без створення юридичної особи з метою будівництва і прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку, передбаченому законодавством та отримання в особисту приватну власність квартир, приміщень та доходу у вигляді грошових коштів, одержаних в результаті виконання спільних дій, передбачених цим Договором. З попереднього договору № 1091, посвідченого 14 листопада 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А., укладеного між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 , вбачається, що сторони зобов`язуються укласти у строк до 30 листопада 2023 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Згідно з розділом 2 Договору простого товариства (Договору про спільну діяльність) для досягнення мети договору, вклади сторін були розподілені наступним чином: ОСОБА_3 як вклад у спільну діяльність вносить право користування земельною ділянкою площею 0,4167 га, яка розташована у с.Зубра Пустомитівського (тепер - Львівського) району Львівської області, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, цільове призначення земельної ділянки 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; ОСОБА_5 як вклад у спільну діяльність вносить грошові кошти, необхідні для будівництва будинку та здачі його в експлуатацію, професійні знання та вміння у галузі будівництва. Відповідно до п.2.4 Договору простого товариства, визначення розміру частки права спільної часткової власності сторін на майно, грошові кошти, отримані в результаті спільної діяльності та розподіл отриманого в результаті спільної діяльності майна (квартир, нежитлових приміщень, грошових коштів) здійснюється сторонами відповідно до Додатку №1 цього Договору. Згідно п.4.1 Договору простого товариства ведення спільних справ за цим Договором за спільною згодою Учасників товариства, що засвідчується їх підписами на цьому Договорі, доручається Уповноваженій особі - ОСОБА_5 . Відповідно до п.4.2 Договору простого товариства уповноважена особа діє на підставі цього Договору. Уповноважена особа є повноважним представником Учасників товариства та здійснює керівництво всією спільною діяльністю в межах наданих повноважень для досягнення поставленої цим Договором мети. У пункті 4.3.2 Договору простого товариства зазначено, що уповноважена особа, зокрема, має право вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, необхідні для досягнення мети, передбаченої п.1.1 цього Договору. Отже, з метою залучення грошових коштів задля досягнення мети Договору про спільну діяльність, в межах реалізації повноважень Уповноваженої особи, 14 листопада 2023 року ОСОБА_5 (продавець) було укладено з ОСОБА_1 (покупець) Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру. За змістом п.3. попереднього договору купівлі-продажу майнових прав загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за Договором, складає 2 393 696,51 грн., що станом на момент укладення цього Договору відповідно до комерційного курсу обміну валют еквівалентно 66 348 доларів США. Станом на січень 2024 року багатоквартирний будинок був збудований та готовий до прийняття в експлуатацію, проте, до цього часу не прийнятий в експлуатацію. Придбані майнові права на квартиру реалізовані, однак передача квартири та право власності на таку позивач не отримала, хоча до 27 грудня 2023 року вона мала безперешкодний доступ до квартири. Після 27 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_3 замінив замки у вхідних дверях до під`їзду, де знаходиться спірна квартира, встановив огорожу навколо будинку та не допускає до користування спірною квартирою. Позивач посилається на те, що позбавлення її права на квартиру, яка їй належить згідно проектної документації та яка при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав була визначена сторонами під № 44, зумовлено непорозуміннями та судовими спорами між учасниками простого товариства (відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ). Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є вимоги позивача, які мають майновий характер, оскільки стосуються майнових прав на квартиру. Крім цього, між сторонами виник спір щодо майнових прав на майно, за яке позивачем сплачено кошти. З метою реального та ефективного виконання можливого судового рішення, якщо спір буде вирішено на користь позивача, забезпечення позову сприятиме попередженню потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з врахуванням наступного. Згідно ч.1,2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Види забезпечення позову визначені ч.1ст.150 ЦПК України. Необхідність застосування заходів забезпечення позову виникає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову. У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Враховуючи обставини, які склалися, зокрема те, що між сторонами у справі виник спір щодо невизнання відповідачами майнових прав позивача на квартиру, заборона вчинення дій щодо розпорядження, обтяження, укладення будь-яких правочинів відносно майнових прав на квартиру, що знаходиться в об`єкті незавершеного будівництва, не дозволить ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вільно розпоряджатися такими майновими правами до вирішення цього спору у суді, що не призведе до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Забезпечуючи позов, суд першої інстанції дотримався принципу співмірності обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Колегія суддів виходить з того, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та зберігають юридичну силу до вступу прийнятого по суті спору судового рішення в законну силу. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 стосуються суті спору, що не є предметом розгляду скарги на ухвалу про забезпечення позову, оскільки застосовуючи заходи забезпечення позову, суд вирішує чи дійсно між сторонами виник спір, а обґрунтованість позову буде предметом перевірки під час розгляду справи по суті. Аналогічні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки запропонований позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами. Невжиття таких заходів може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення, порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки між сторонами існує спір. Відповідно до постанови Верховного Суду від 2 липня 2020 року у справі № 657/1211/19 умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись у кількості або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду Колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала відповідає вимогам закону. Висновки суду першої інстанції про необхідність застосування заходів забезпечення позову не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскарженої ухвали не встановлені. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процессуального права (ст.375 ЦПК України). Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану його представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2024 року. Головуючий_-_____________________Т.І.Приколота Судді:____________Ю.Р. Мікуш ___________Р.В. Савуляк