LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд308/4578/24

від 29.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 308/4578/24 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29.11.2024 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою адвоката Бобонич В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 травня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 травня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Відповідно до постанови суду, 28.02.2024 року о 11.55 год. гр. ОСОБА_1 , в с. Великі Лази, дорога М-06, 801 км, керувала транспортним засобом марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер з результатом 1.66 проміле, номер тесту №131 від 28.02.2024. Дії гр. ОСОБА_1 за порушення п. 2.9А Правил дорожнього руху (далі - ПДР) кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Бобонич В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що з відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 , не погодилась з результатами огляду на стан сп`яніння, окрім зазначеного вище, вона двічі сказала «не може бути», з чого явно слідує, що вона не погодилася з результатами огляду. Працівник поліції зобов`язаний був роз`яснити ОСОБА_1 , її право на проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом огляду. Звертає увагу, що ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності вперше, своїх прав вона не знала, однак через не роз`яснення прав та порушення інструкції працівниками поліції вона не наполягала на тому, щоб їй забезпечили належний огляд в найближчому закладі охорони здоров`я. В судове засідання ОСОБА_1 та її захисник адвокат Бобонич В.І. не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суду не повідомили. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Бобонича В.І., відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Незважаючи на заперечення стороною захисту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, її вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ААД №657615 від 28.02.2024, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 28.02.2024 року о 11.55 год. в с. Великі Лази, дорога М-06, 801 км, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «SKODA» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер з результатом 1.66 проміле, номер тесту №131 від 28.02.2024, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується: результатом тестування на алкоголь з результатом 1.66‰, проведеного за допомогою приладу "DRAGER" ALCOTEST 6810, тест №131 від 28.02.2024; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який містить підпис ОСОБА_1 та двох свідків огляду; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 657611 від 28.02.2024 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, з якого слідує, що ОСОБА_1 28.02.2024 року о 11.55 год. в с. Великі Лази, дорога М-06, 801 км, керуючи транспортним засобом марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала перевагу в русі транспортному засобу марки «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали незначні механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.10.3 Правил дорожнього руху; відеозаписом, що міститься на DVD диску, який наявний в матеріалах справи, та на якому чітко зафіксовано, що працівник поліції при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 виявив в останньої ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та пред`явив водію вимогу щодо проходження огляду на стан сп`яніння, водій погодилася пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, пройшла такий огляд за допомогою приладу «Драгер» та результат огляду показав 1,66 проміле. При проходженні огляду на стан сп`яніння поруч були присутні дві особи, а саме інший учасник ДТП та його пасажир. Після огляду, ОСОБА_1 не заперечувала щодо такого результату, сказала лише: -«в смислє», після чого, працівник поліції повідомив, що відносно неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Також, на відео чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 підписувала акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів і жодних зауважень до вказаного акту не висловлювала. Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Щодо доводів апеляційної скарги, що з відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 , не погодилась з результатами огляду на стан сп`яніння, вона двічі сказала «не може бути», з чого явно слідує, що вона не погодилася з результатами огляду. Працівник поліції зобов`язаний був роз`яснити ОСОБА_1 , її право на проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом огляду, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі не підтверджені жодними фактичними даними, суперечать встановленим обставинам справи та спростовуються даними дослідженого відеозапису, на якому чітко зафіксовано як працівник поліції пред`явив вимогу водію пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки виявив ознаки такого стану, водій ОСОБА_1 погодилась пройти огляд і після повідомлення результату огляду, який був 1,66 проміле не заперечувала такий результат, та підписала без застережень акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Досліджений апеляційним судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції, матеріали провадження не містять, а незгода з діями працівників поліції була висловлена її захисником лише під час подання апеляційної скарги, що можна розцінювати, як спосіб захисту останньої. Разом з тим, стороною захисту не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки чи порушення кримінального провадження з приводу незаконності дій працівників поліції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд відхиляє. Докази здобуті працівниками поліції, згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Отже, судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на неї адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Бобонич Володимира Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»