Постанова 4811 № 461/5280/24

Справа № 461/5280/24 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 22-ц/811/2254/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2024 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Марко О.Р., з участю: представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника приватного виконавця Пиця А.А. Репака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича, в с т а н о в и в: 17.06.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А., в якій просила визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця Пиця А.А. від 16.04.2024 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, виданого Галицьким районним судом м. Львова 07.02.2024 року в справі №461/971/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівводоканал» 3855,41 грн. заборгованості за централізоване постачання холодної води та водовідведення, 561,62 грн. заборгованості за абонентське обслуговування постачання води, 287,42 грн. заборгованості за абонентське обслуговування відведення води та 302,80 грн. судового збору, а всього на суму 5007,25 грн., оскільки вказані грошові кошти та витрати приватного виконавця по виконанню судового наказу були стягнуті з її рахунку, як фізичної особи-підприємця, однак, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.05.2024 року судовий наказ був скасований, але грошові кошти не були повернуті їй приватним виконавцем. 27.06.2024 року приватний виконавець Пиць А.А. в особі свого представника адвоката Репака В.В. подав заяву із запереченнями на скаргу, в якій просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 та стягнути з неї витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. До заяви долучив: ордер та договір про надання правничої допомоги №25 від 14.05.2020 року з додатковими угодами №1 та №2 до цього договору, згідно з якими, вартість за одну годину роботи адвоката становить 1000 грн., а за участь у судових засіданнях в суді першої інстанції 1500 грн. за одне судове засідання; рахунок №76, в якому міститься опис наданих послуг та їх вартість; платіжна інструкція №4910 від 26.06.2024 року про оплату за правничі послуги в сумі 5000 грн. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Також, в ухвалі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги приватного виконавця про стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з того, що ОСОБА_3 є приватним виконавцем, відповідно, має вищу юридичну освіту, особисто міг приймати участь в судовому засіданні та самостійно відстоювати свою позицію. Ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу оскаржив приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., просить в цій частині ухвалу скасувати з підстав порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 14.05.2020 року між адвокатським бюро «Віталія Репака», в особі керуючого Репака В.В., та приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. укладено договір №25 про надання правової допомоги, а 13.05.2022 року та 13.05.2024 року між вказаними сторонами було укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору №25 про надання правової допомоги. Звертає увагу, що у даній справі адвокатським бюро «Віталія Репака» Пицю А.А. було надано наступні правничі послуги: аналіз, вивчення документів, консультація клієнта, підготовка, складання та подання заперечення на скаргу, що в часовому вимірі складає 5 годин, загальний розмір гонорару за надання клієнту правової допомоги згідно рахунку склав 5000 грн. 26.06.2024 року приватним виконавцем проведено оплату за правничі послуги, згідно рахунку №76. На переконання апелянта, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги приватного виконавця про стягнення судових витрат є безпідставними, оскільки вказане не узгоджується з приписами статті 59 Конституції України, яка закріплює право кожного на професійну правничу допомогу, а отже, наявність у ОСОБА_3 вищої юридичної освіти не позбавляє його права на професійну правничу допомогу. Просив задовольнити апеляційну скаргу та стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3000 грн., на підтвердження яких долучив відповідні докази (ордер, платіжну інструкцію №6320 від 15.07.2024 року та рахунок №78 за правничі послуги від 15.07.2024 року) Заслухавши пояснення представника приватного виконавця в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони заявника, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Загальні положення про порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Аналогічні за змістом положення закріпленні й у статті 452 ЦПК України, якою передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що приватний виконавець зробив відповідну заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу і докази на підтвердження понесених витрат подав до закінчення судових дебатів у справі, тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у компенсації такого виду судових витрат за рахунок заявника ОСОБА_1 , у задоволенні скарги якої суд відмовив. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК). Колегія суддів вважає, що з урахуванням виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на стадії розгляду справи судом першої інстанції, які за обсягом не є значними: підготовка заперечень на скаргу та участь в одному судовому засіданні, а також з урахуванням тієї обставини, що справа не є складною, розмір витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції повинен становити 2000 грн., а розмір таких витрат на стадії апеляційного розгляду справи: підготовка апеляційної скарги та участь в одному судовому засіданні, з урахуванням тієї обставини, що судове рішення оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, 1000 грн. За встановлених і наведених вище обставин, такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду. Таким чином, з наведених вище мотивів ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом у цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вимоги приватного виконавця про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених за розгляд справи у суді першої інстанції, в розмірі 2000 грн. Відповідно до ст.ст.141, 452 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи апеляційним судом та часткове задоволення апеляційної скарги, із заявника підлягають стягненню понесені приватним виконавцем судові витрати витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн. В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом. Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича задовольнити частково. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати і прийняти в цій частині нове судове рішення, яким цю вимогу задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень. В решті ухвалу суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича витрати на професійну правничу допомогу, понесені за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 1000 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 22 листопада 2024 року Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич