Постанова Хмельницький апеляційний суд № 681/12/24
від 27.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2024 року м. Хмельницький Справа № 681/12/24 Провадження № 22-ц/4820/1691/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 червня 2024 року (суддя Горщар А.Г.). Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позову зазначала, що 19 квітня 2020 року приблизно о 02:20 год. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Фіат Добло», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Київська та Степана Бендери в м. Полонне допустив перехресне зіткнення з автомобілем марки «Ауді 80», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_1 . Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 24 квітня 2023 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Вказувала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості та потребували надання медичної допомоги. Тож позивачка у квітні (7 робочих днів), у травні (весь місяць) та у червні (6 робочих днів) перебувала на лікарняному та втратила заробіток у розмірі 38627 грн, який, у відповідності до ст. ст.1195, 1197 ЦК України, просить стягнути з відповідача, виходячи з розрахунку п`ятикратного мінімального розміру заробітної плати станом на момент отримання нею тілесних ушкоджень, тобто на квітень 2020 року. Крім того, ОСОБА_1 отримала великий емоційний стрес, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, унеможливило продовження активного громадського життя та працю по господарству Враховуючи вище викладене, просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 42127 грн, а саме 3500 грн витрати за надання правничої допомоги, 38627 грн - втрачений заробіток, а також 95000 грн моральної шкоди; стягнути з МТСБУ на свою користь 9748 грн витрат на лікування та 4740 грн моральної шкоди. Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до МТСБУ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду. Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 21 червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 70000 грн, завдану кримінальним правопорушенням. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 699 грн 93 коп судового збору. Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи. Доводи зводяться до того, що позивачем не зазначено в позові обґрунтований розрахунок сум моральної шкоди, яку вона просила суд стягнути. Вказує, що надані позивачем до позову скан-копії документів є нечитабельними, сфотографовані з іншої справи, жодним чином не доказують факт заподіяння позивачу моральної шкоди, її розмір та причинний зв`язок. Зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги його клопотання щодо витребування у позивача оригіналів письмових доказів для звірення їх відповідності наданим відповідачем скан-копіям. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Учасники справи та їх представники до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом (стаття 367 ЦПК України). Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Так встановлено, що ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року (набрала законної сили 02 травня 2023 року) у справі №681/303/22, яка є преюдиційною до цієї справи, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього за № 12020240200000216 закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , МТСБУ про стягнення майнової та моральної шкоди залишено без розгляду. Цією ухвалою встановлено, що ОСОБА_2 19 квітня 2020 року близько 02:20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись від вул. Лесі Українки в м. Полонне по вул. Степана Бандери в напрямку перехрестя з вул. Київська в м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області зі швидкістю близько 50 км/год., в порушення вимог пунктів 1.5., 2.3.(6)., 2.9 (а), 12.2., 16.3., 16.11., дорожнього знаку 2.1. «Дати Дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правила дорожнього руху), не переконавсь, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність та не надавши переваги в русі, виїхав на перехрестя вулиць Київська та Степана Бандери в м. Полонне, внаслідок чого допустив перехресне зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля марки «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з правою задньою частиною автомобіля марки «Ауді 80», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по вул. Київська в напрямку вул. Героїв Майдану під керуванням водія ОСОБА_3 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, пасажирка автомобіля «Ауді 80», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому шостого ребра лівої половини грудної клітки, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке, що спричиняє тривалий розлад здоров`я, а також рани на поверхні лоба з переходом на поверхню верхньої повіки лівого ока, рани в правій лобно-тім`яній ділянці голови, струс головного мозку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я та множинні садна та поверхневі рани верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали. Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.21-23). Відповідно до копій листка непрацездатності серії АДЦ № 593869 та листків його продовження серії АДЦ № 593936, серії АДЦ № 610103 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу невиробничої травми з 19.04.2020 по 21.04.2020, та на амбулаторному лікуванні з приводу невиробничої травми з 22.04.2020 по 19.06.2020 (а.с. 10-12) Зазначенні обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивачки 70 000 грн моральної шкоди, суд першої інстанції взяв до уваги характер правопорушення, глибину фізичного болю та душевних страждань, яких зазнала потерпіла, їх тривалості, та враховував при цьому вимоги розумності і справедливості. Проте, колегія суддів не може погодитися із визначеним судом розміром моральної шкоди, виходячи із наступного. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті. Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зокрема моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа. У той же час розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. За правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із твердженнями позивачки щодо того, що вона зазнала моральної шкоди внаслідок ДТП, оскільки матеріалами справи підтверджено, що остання отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, перенесла фізичний біль та страждання. Доводи відповідача в апеляційній скарзі на те, що надані позивачем письмові докази жодним чином не доводять факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, її розмір та причинний зв`язок є безпідставними. Адже, ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року, яка набрала законної сили 02 травня 2023 року, у справі №681/303/22, та є преюдиційною до цієї справи, встановлено, що порушення вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали. Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинено потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження. Крім того, в матеріалах справи наявні листки непрацездатності, якими підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу невиробничої травми з 19.04.2020 по 21.04.2020, та на амбулаторному лікуванні з приводу невиробничої травми з 22.04.2020 по 19.06.2020. Також, з довідки КНП Полонської районної ради «Полонська Центральна районна лікарня ім. Наталії Савеліївни Говорун» від 04.03.2024 №210, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №1719, консультаційного висновку спеціаліста від 24.04.2020 вбачається, що позивачці встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, скальпована рана лобної, скроневої та тімяної ділянок голови ліворуч; забій правого колінного суглоба. Разом з тим, вирішуючи питання про розмір компенсації ОСОБА_1 моральної шкоди, колегія суддів враховує, що внаслідок ДТП позивачці дійсно спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, які потягли за собою порушення її звичайного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, фізичний біль та страждання (перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні), що викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя, характер та обсяг душевних страждань. Однак, з урахуванням принципів розумності і справедливості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру стягнутої з відповідача на користь позивачки моральної шкоди з 70 000 грн до 30 000 грн, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, та не приведе до безпідставного збагачення. І в цій частині доводи апеляційної скарги є такими, що заслуговують на увагу. За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог слід змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, з 70 000 грн до 30 000 грн. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України). Встановлено, що після апеляційного перегляду вимоги позову задоволено на 22,5%. За таких обставин, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору слід змінити, зменшивши розмір стягнутого судового збору з 699,93 грн до 300,66 грн пропорційно до розміру задоволених вимог (1336,27 грн (судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви) * 22,5%). Також, враховуючи, що вимоги апеляційної скарги задоволено на 57,1% та зважаючи на ч. 6 ст. 141 ЦПК України, ОСОБА_2 слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 599 грн 50 коп судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції (1049,90 грн (судовий збір, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги) * 57,1%). Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 червня 2024 року в частині задоволених позовних вимог змінити, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди до 30000 (тридцять тисяч) грн. Додаткове рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2024 змінити, зменшивши розмір судового збору до 300 (триста) грн 66 коп. Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 599 (п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 50 коп за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 листопада 2024 року. Суддя-доповідач І.В.П`єнта Судді: А.П.Корніюк О.І. Талалай