Постанова 4854 № 400/9041/24
від 19.11.2024 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9041/24 Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаШляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 400/9041/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про: - визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 25107/03-16 від 18.04.2024; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період військової служби з 27.04.1972 по 04.05.1974; період роботи на відповідальних та виборних посадах в комсомольських та партійних організаціях з 26.11.1981 по 31.08.1987; період роботи в Миколаївському обласному Комітеті народного контролю в якості виконуючого обов`язки Голови Южноукраїнського міського комітету з 31.07.1989 по 07.08.1989; період роботи головою Южноукраїнського міського комітету народного контролю з 08.08.1989 по 29.05.1990; період роботи в Южноукраїнському міському комітеті Компартії України на виборній посада і завідуючого відділом з 01.06.1990 по 23.10.1990; період роботи на виборній посаді в якості заступника Южноукраїнського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 03.05.2007 по 14.12.2010; період роботи в виконавчому комітеті Миколаївської міської ради в якості помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 з 01.02.2011 по 10.02.2011; період роботи Директором Южноукраїнського міського центру зайнятості населення з 11.02.2011 по 07.06.2012; період роботи на виборній посаді керуючого справами виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради з 08.06.2012 по 06.05.2015; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України Про державну службу з 09.04.2024 з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати довідки про заробітну плату, видані Южноукраїнською міською радою. Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2024 позовну заяву, подану адвокатом Борисенко О.В. в інтересах ОСОБА_1 , повернув. Постановляючи вищевказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що на доказ повноважень адвоката Борисенко О.В. додано ордер про надання правничої допомоги, проте ордер не містить прізвища, імені, по батькові особи, якій надається правнича допомога, та назви органу, у якому надається допомога. Ордер не відповідає Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Таким чином суд виснував, що наданий адвокатом ордер не підтверджує наявності у Борисенко О.В. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував, що до адміністративного позову було додано ордер № 1131365, який складено та подано до суду відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який містить прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається правнича допомога - ОСОБА_1 , а також назва органу, у якому надається допомога - Миколаївський окружний адміністративний суд; - судом першої інстанції не було вжито заходів щодо надання позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви шляхом залишення позовної заяви без руху. Розглянувши матеріали справи, доводи сторін, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив, що позовна заява подана через електронний суд адвокатом Борисенко Оленою Вікторівною як представником ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною 4 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI (далі Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону №5076-VI). Відповідно до п. 3,4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, з урахуванням змін, внесених рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 (далі Положення № 41), в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Пунктом 11 Положення №41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. З матеріалів електронної справи вбачається, що адміністративного позову було додано ордер серії ВЕ №1131365 від 02.09.2024, який містить прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається правнича допомога - ОСОБА_1 , а також назва органу, у якому надається допомога - Миколаївський окружний адміністративний суд (додатки до позовної заяви). Отже, вказаний ордер складено та подано до суду відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відтак наданий адвокатом ордер підтверджує наявність у адвоката Борисенко О.В. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді. Таким чином, апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції, що ордер серії ВЕ №1131365 від 02.09.2024 не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво ОСОБА_1 в Миколаївському окружному адміністративному суді. Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали від 16.09.2024 у справі № 420/17240/24, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення. З огляду на викладене, правовідносини в рамках даної справи мають бути досліджені судом першої інстанції з наданням оцінки в судовому рішенні. Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Щодо клопотання апелянта про розподіл судових витрат колегія суддів зазначає наступне. З огляду на положення 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Аналіз положень ст. 139 КАС України дає обґрунтовані підстави вважати, що розподіл судових витрат, зокрема судового збору за подання апеляційної скарги, здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Право ж суду апеляційної інстанції на зміну цього розподілу виникає у випадку зміни судового рішення або ухвалення нового по суті позовних вимог. Отже, за правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Аналогічні висновки було викладено зокрема у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 756/6141/16-а. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 400/9041/24 скасувати. Направити справу № 400/9041/24 до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк