Постанова 4807 № 337/63/24

Дата документу 20.11.2024 Справа № 337/63/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №337/63/24 Головуючий у першій інстанції: Кучерук І.Г. Провадження № 22-ц/807/2049/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2024 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Кухаря С.В., Трофимової Д.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних витрат у зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань, - В С Т А Н О В И ЛА: Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних, інфляційних витрат в якому просить суд стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 три проценти річних у розмірі 6716 грн. 52 коп. та інфляційні витрати у розмірі 2768 грн. 25 коп., а всього 9484 грн. 77 коп., також стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2995,34 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1073,60 грн. Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних у розмірі 6716 грн. 52 коп. та інфляційні витрати у розмірі 2768 грн. 25 коп., а всього 9484 грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. В частині позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2995,34 грн. відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в цій частині стасувати скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст.7, ст.369 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних, інфляційних витрат в якому просить суд стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 три проценти річних у розмірі 6716 грн. 52 коп. та інфляційні витрати у розмірі 2768 грн. 25 коп., а всього 9484 грн. 77 коп., також стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2995,34 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1073,60 грн. Позовна заява містить клопотання про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 2995,34 грн. ОСОБА_3 здійснює представництво ОСОБА_1 на підставі довіреності від 09 вересня 2020 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Алейніковою Н.О.. Суд першої інстанції відмовив в стягненні з відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 2995,34 грн, оскільки представником не надано, а матеріалами справи не встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 являється адвокатом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. З 15 грудня 2017 року ЦПК України запроваджено нові правила компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019). Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України. Судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки не встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 являється адвокатом, відсутні правові підстави стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу. Безпідставними є посилання заявника апеляційної скарги на відповідну судову практику Верховного Суду, оскільки висновки у зазначених справах, і у справі, яка переглядається, як і встановлені фактичні обставини, є різними, у кожній із цих справ суди виходили з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки зводяться до цитування норм чинного законодавства та незгоди з рішенням суду першої інстанції. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягнення витрат на професійну допомогу колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2024 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2024 року. Головуючий Судді: